Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Не думали-не гадали вчителі Наталя Камінська та Василь Кадук, що їхні діти Оксана та Тарас принесуть у Муровані Курилівці багатьом згорьованим людям надію. Надію відчувати себе людиною і надію, що таке життя має змінитися. Але це станеться ще через роки.

НА РОДИЧІВ ГОЛЛАНДСЬКОГО ЖЕНИХА ПІВМІСТЕЧКА ХОДИЛО ДИВИТИСЯ

Оксана, випускниця «інязу», поїхала до Нідерландів разом зі своїм дядьком. Там в одному з офісів вона сподобалася Якобу. І через кілька місяців у Муровані Курилівці він приїхав разом з батьками і сестрою. Домовились про справжнє українське весілля. І привезли з собою гостей. Хотіли їх розмістити у готелі, але ті весело відмахувались, мовляв, ми втекли від свого комфорту, хочемо пожити на природі. І розбили намети просто на стадіоні місцевої школи. Тоді на них бігала дивитися половина жителів Курилівців. А хтось із місцевих підкинув їм песика. Білий, пелехатий, у нас би в реп’яхах бігав. А голландці його так полюбили, що вже після весілля оформляли довідки, аби з собою забрати. Українських чиновників дивувала кличка песика — Піво. Це голландцям сподобалась українська вимова їхнього улюбленого напою. Тепер, коли приїздять у гості, возять з собою Піво, а місцеві посміхаються: «От пощастило собаці...»

ОКСАНА+ЯКОБ, ТАРАС+АНДРА

Але розповідь не про це. А про те, що батьки нареченого Бен та Ада Бреймани на третій день після весілля вирішили подивитись українську лікарню. Бо Бен працює головним адміністратором у лікарні «Королеви Беатрікс», а Ада — акушеркою. Та коли вони зайшли у нашу лікарню, їхньому жаху не було меж. Тоді подружжя Брейманів прийняло рішення — будемо допомагати Мурованим Курилівцям.

Оксана та Якоб — гарна пара. А їхні батьки — Василь Кадук, Наталя Камінська (зліва), Бен та Ада Бреймани (справа) — щасливі

З того часу пройшло вже 4 роки. За цей час вже молодший син Наталі та Василя — Тарас одружився з Андрою, молодшою донькою Ади та Бена. І тепер вони — свати з усіх боків.

Тарас та Андра у дитячій лікарні

А ще велика родина Камінських-Брейманів-Кадуків заснувала благодійну спілку «Надія».

ЗА 1.50 ГРН. — УСІ БЛАГА МЕДИЦИНИ

Кожен житель району може стати її членом і отримати багато пільг. Члени спілки «Надія» безкоштовно проходять лабораторне обстеження, рентгенкабінет, УЗД, лікують зуби, лікуються в денному стаціонарі тощо. Якщо потрібно лягти у лікарню, то членам спілки надається 70% від виплачених сум на придбання ліків, а також безкоштовно — 15 шприців та системи. І за все це потрібно платити всього 1.50 грн. на місяць.

Сьогодні кількість членів спілки сягає 1500 чоловік. І, як каже її голова Наталя Камінська, з більшою кількістю вони вже не справляються. А були часи, коли людей доводилось просто вмовляти.

ФУРГОН ДЛЯ УКРАЇНИ

За законом Нідерландів, кожних п’ять років все обладнання у їхніх лікарнях потрібно замінити на нове і сучасне. Старе — але у чудовому стані — просто відправляють в утилізацію: ріжуть і пресують. Тому і вирішили Бен та Ада організувати переправку цього обладнання в Україну. Крім того, коли готується фургон на Україну, Бен дає оголошення, повідомляє своїх партнерів, і ті також привозять йому зі своїх відділень медичну апаратуру та устаткування. А ще — памперси для лежачих дорослих, перев’язочні матеріали, хірургічні та гінекологічні інструменти, УЗД-апарати, стоматологічне обладнання.

1999 рік. Перший вантаж з Нідерландів

А речі та іграшки місцеві жителі приносять їм просто додому і залишають у великих мішках під парканом.

За чотири роки Муровані Курилівці отримали вже три фургони з медичним обладнанням на суму понад 300 тисяч гривень.

«ДОПОМОГОЮ — ДІЛИМОСЬ»

Розповідає Наталія Камінська:

— Якщо яких ліків в аптеці немає, то ми закуповуємо для потребуючого хворого напряму з Києва. У нас безкоштовно працює 9 волонтерів. Вони знаходять хворих, прикутих до ліжка людей, і запитують, що потрібно. Для таких лежачих хворих ми доставляємо прямо додому памперси, варикозні панчохи, забезпечуємо їх функціональними рухомими ліжками на колесах.

Також надаємо такий дефіцитний для України пристрій як кало- та сечоприйомник. В наших лікарнях їх взагалі немає, а для лежачих хворих це просто необхідна річ. Коли голландці дізнались, що у нас немає цього, то надіслали кілька ящиків. Стільки нам вже не потрібно, тому днями два ящики ми передамо у хірургічне відділення обласного онкодиспансеру.

До речі, це не перший випадок, коли обладнання виявилось забагато. Першим фургоном привезли одразу 5 кувезів для недоношених новонароджених. Але при 250 пологах на рік районній лікарні не потрібно стільки. Тому залишили собі два. А решту — подарували у Ямпіль, Шаргород, а переносний кувез віддали в дитячу обласну лікарню.

А два місяці тому прийшов черговий фургон — там функціональні ліжка, стоматологічне обладнання, дитячі ліжка, постільна білизна, перев’язочний матеріал. А ще — кілька мішків з дитячими іграшками.

— У нас у правлінні спілки волонтером працює вихователька дитячого садка. Наші голландські друзі завжди запитують, що привезти наступного разу. От ця вихователька і попросила для дитячих садків іграшки. І ось цього року на День святого Миколая в усі дитячі садки завезли іграшки, в місцеву допоміжну школу для розумово відсталих дітей — одяг.

ГРАНД ДЛЯ «ДІТЕЙ МУРОВАНИХ КУРИЛІВЦІВ»

До речі, Оксана, донька Наталі і Василя, працює завучем у технічному коледжі в Нідерландах. Нещодавно там був оголошений конкурс на кращий проект допомоги дітям. І Оксана вирішила допомогти дітям Мурованих Курилівців. Зателефонувала батькам, щоб ті зробили знімки у дитячій лікарні. Це було переконливо. Бо, побачивши той жахливий стан української дитячої лікарні, Оксані присудили грант на 2500 євро. Вона зайняла перше місце з 27 учасників. Вже з Нового року для реалізації проекту «Діти Мурованих Курилівців» будуть закуплені у дитяче відділення пральні машини, душові кабіни, бойлери.

«НАДІЯ» — ЄДИНА

— «Надія» — це єдина на Вінниччині подібна благодійна спілка, — розказав мені в інтерв’ю головний лікар РТМО Мурованих Курилівців Мирослав Олійник. — Зусилля спілки направлені на покращення медичного обслуговування жителів району, поліпшення матеріально-технічного забезпечення лікарень. Це значна підтримка асигнувань, які виділяються державою. За кошти, які здавали люди, були придбані медикаменти, флюроматеріали, матеріали для стоматологічної служби, шприци. Тільки за 4 роки ми реально отримали понад 77 тисяч грн. завдяки спілці «Надія». Але основне те, що ми отримуємо обладнання з Нідерландів. Ми замінили 90% всього ліжкового фонду на функціональні ліжка з матрацами. Виключно тільки за рахунок спілки ми відкрили кабінет УЗД, функціональної діагностики, денний стаціонар. Повністю замінили хірургічне обладнання, лампи для операційних. Отримали обладнання для пологового будинку. Приємно відзначити, що колеги з Нідерландів запрошували наших, мурованокуриловецьких лікарів до них на стажування. А потім їхні лікарі приїздили до нас. До речі, під час візиту їхнього гінеколога Рене Герітсена, він прийняв пологи у двох наших жінок.

Гінеколог Рене Герітсен під час приїзду встиг прийняти цих двох малюків.
Наталя Камінська (голова спілки «Надія», зліва), Рене Герітсен, Інна Ткач (зав. пологовим відділенням) та працівниці відділення

А завідуюча пологовим відділенням районної лікарні Інна Ткач розказала, що завдяки голландським кювезам їм вдалося врятувати двох новонароджених з вагою менше 1 кг! А завдяки кардіомонітору тепер є можливість прослуховувати і виміряти серцебиття плоду.

У кувезі для новонароджених — врятована дитина

Віктор Зінич, заступник голови райдержадміністрації:

— За ініціативи мешканців селища наша лікарня отримує хорошу гуманітарну допомогу. Ми ж підтримуємо спілку тим, що допомагаємо у розмитненні вантажів.

Як на мене, держслужбовця, потрібно на державному рівні прийняти закон про медичне державне страхування. Бо подібні спілки, лікарняні каси — все це ініціатива знизу, коли люди намагаються вижити самі. Якщо в нас не буде страхової медицини з боку держави, то буде нам дуже важко.

ДОБРО МАЄ БУТИ ТИХИМ

Наталя Камінська і Василь Кадук — скромні люди. На їхнє переконання, добро повинно бути тихим. Тільки тоді воно принесе користь. Як кажуть люди, позичати грошей треба стільки, скільки не шкода, коли не віддадуть. Так і вони — звичайні вчителі англійської і музики — вже чотири роки як розбираються у медичному устаткуванні і присвятили своє життя рятуванню життя своїх земляків. Може, їхні діти волею Божою опинились у Нідерландах, щоб кожен крок життя робився для добра і надії земляків. Може, тому і кожен фургон, який збирається подолати чергові 3000 км до України, споряджають з такою любов’ю.

Ірина ЯРОШИНСЬКА, Муровані Курилівці

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 7 січня 2004 p.