Середа, 7 січня 2004 p.

Сашко та Діма дружили ще з дитячого садка. Жили у будинках поруч. Потім пішли разом у школу. Навчалися так собі, червоний щоденник був не від хороших оцінок, а, мабуть, навпаки.

Більш за навчання їх цікавили комп’ютерні ігри та «гульки» із друзями. Якщо на друге особливих грошей не потрібно було, можна й так поганяти у футбол або потусуватися на вулиці разом із друзями, то у комп’ютерних клубах за кожну годину потрібно було платити гроші. А де їх взяти? Батьки, потрібно сказати, люди не зовсім бідні, видавали на щоденний «пиріжок» грошенят. Але... цього, звичайно, було замало.

Відповідно, гроші потрібно було здобувати самотужки. Вже давно канули у Лету добрі піонерські традиції — збирання макулатури та металобрухту. Та й подібні заробітки дуже клопіткі. А миття машин, рознесення листівок — у нашому місті не так і розвинено. Залишається що? Як у кіно — «рекет».

Об’єктом для вимагання грошей Діма та Сашко обрали свого давнього ще за садком приятеля. Він жив поруч, але навчався у сусідній школі. Хлопці знали, що у Сергія батьки заможні, тато на іномарці їздить, мама у дорогі речі вдягається. Та й у самого хлопця вдома найсучасніший комп’ютер, відик, «сі-ді плеєр», «мобілка» та інші модерні речі із наворотами.

Перша «чоловіча розмова на понтах» відбулася ще влітку. Сергія побили і сказали, що тепер з ним подібне буде весь час, якщо той не принесе 20 гривень. Та й попередили, щоб нікому нічого не казав, а то такого «слабака» ще не так опустять. Перші гроші хлопці отримали. Але, зрозумівши, що гривні їм дісталися досить легко та швидко, вони не зупинилися на цьому. Тобто, пустили на «карусель». Ставки щомісяця зростали. Від двадцяти гривень вони дійшли до 100.

Сергій, аби назбирати потрібну суму, економив на всьому, на що йому батьки давали гроші. Це було нелегко, адже апетити «друзів» щоразу зростали. Щоб батьки нічого не запідозрили, хлопець вирішив зекономити на репетиторові — приватному вчителю англійської, з якою займався тричі на тиждень, спершу він пояснив, що мати сказала приходити двічі. Згодом, коли школярі-рекетири підняли ставку до 100 гривень, які Сергій мав дати раз на два тижні, англійську довелося скоротити до одного заняття.

«Англійка», нічого не підозрюючи, зателефонувала матері Сергія. У приватній розмові мама дізналася, що син всього раз на тиждень відвідує уроки. І була дуже здивована. Ввечері відбулася вже друга «чоловіча розмова», але вже «без понтів», з батьком. Сергію нічого не залишалося робити, як зізнатися, куди він віддає гроші. Він дуже просив матір і тата нікому нічого про це не говорити, обіцяв, що все вирішить сам. Адже, якщо про це дізнаються його друзі і у школі, то йому буде дуже соромно.

Батьки не погодилися. Мати звернулася із заявою про вимагання до правоохоронців. Сергію довелося розповісти міліції куди, кому і коли він має принести «мзду». Оперативники пояснили хлопцю, що той має піти на зустріч, але відмовиться давати гроші.

«Стрілка» була призначена на 15.00 біля школи Сергія. Сашко і Діма з’явилися у призначений час. Коли хлопці почули, що цього разу вони не отримають гроші, почалися розборки. Саме у ту мить вони були затримані працівниками міліції. У відділку, під час очної ставки, вони зізналися у «рекеті». Через те, що їм вже є по 14 років, згідно з законодавством, вони мають відповісти перед правосуддям.

Це непоодинокі випадки рекету серед школярів. Жертвами малолітніх рекетирів стають переважно тихі, замкнуті учні. Як зазначають психологи, такі діти рідко можуть протистояти натиску «шкільних авторитетів». Звернутися за допомогою дорослих вважається непрестижним — що подумають про тебе однокласники чи друзі?

Серед дівчаток рекет досить нечасто виражається у грошах. «Тіпа продвинуті» дівчата вимагають у своїх тихих подруг прикраси, якісь «суперові» підліткові речі. Останнім часом з’явилася мода на «мобілки». Коли батьки 10-класниці одного із районних центрів області запитали, де вона поділа свій телефон, дівчинка розповіла, що загубила у магазині. Буквально через тиждень мати школярки побачила, як у кафе сиділа однокласниця її доньки із якимось хлопцем та розмовляла по знайомому телефону. Після домашнього допиту дівчина зізналася, що мусила віддати однокласниці «відкуп». Та весь час знущалася над нею та виставляла її у негативному світлі перед хлопцями школи.

Психологи радять батькам, по-перше, не давати дітям дорогих речей у школу. По-друге, якщо почнуть зникати речі, то поговорити у довірливій формі із сином або донькою. Пояснити їм, що за вимагання школярі-рекетири мають відповісти згідно із законом. Адже, ставши жертвою таких «авторитетів» у підлітковому віці, їм доведеться все життя комусь віддавати «мзду».

Підготувала Наталія ВІШШ

P.S. Історія, яка викладена у статті, є реальною. Вона сталася у минулому місяці в одній із вінницьких шкіл. Щоправда, імена героїв із етичних міркувань — змінені.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com