Середа, 14 січня 2004 p.

Про кримiнальних «авторитетiв» чутки не ходять. Бо їх бояться. Про них говорять у певних колах. Помсти Чорного зараз бояться тi, хто перейшов йому дорогу 22 грудня, на вул. Стахурського, 66, бiля магазину «Амiго». Саме там застрелили його особистого охоронця — 23-рiчного Олександра Олiйника. Смертельним для нього стало вогнепальне поранення у скроню та легенi. Та й самого «авторитета» доставили у лiкарню сусiднього мiста — Чорному вистрелили у живiт... 54-рiчному охоронцю магазину тодi пощастило — куля пролетiла у кiлькох сантиметрах повз нього.

ЩО СТАЛОСЯ ТОГО ВЕЧОРА?

«Нам картина зрозумiла — це не був передiл територiї. Я б назвав це ознакою взаємного хулiганства», — сказав Артур Овсепян, начальник УБОЗу у Вiнницькiй областi. Однак, говорити про кримiнальнi розборки Артур Альбертович вiдмовився, поки «не будуть затриманi вбивцi». Їхнi прiзвища та портрети вiнничани мали змогу вже побачити у «маршрутках». На мiсцi, де довгий час висiли фотороботи «бомбера», з’явились Сивак та Заєць. Один iз присутнiх при «розборках» на Стахурського у мiлiцiю прийшов сам. Кажуть, «здався» тому, що боїться помсти Чорного, адже лiдер бандитського угруповання славиться своєю жорстокiстю.

Неофiцiйно є двi версiї тих подiй. Перша — «Криша» Чорного».

Чорний — хутiрський «авторитет». Його угруповання iснує кiлька рокiв, але з кожним роком пiдростає нове поколiння, яке прагне теж мати свiй «авторитет». Цього разу «молодь» вирiшила перебрати на себе «кришу». Почали з мережi магазинiв, якi знаходяться «пiд Чорним». 22 грудня о 18 годинi молодi люди зайшли в один з магазинiв i сказали, що власник має з ними дiлитись. Але ж не так просто змiнюють «кришу». Пiсля такого нахабного «наїзду» на 11 годину вечора Чорний набив їм «стрiлку». З’ясовувати стосунки останнiй сподiвався без стволiв — «по понятіям». Але... На мiсцi «розборок» знайшли пiстолет ТТ та мисливський карабiн. Опоненти прийшли зi зброєю. Друга версiя — «Рiчниця смертi потягла за собою ще одну». Того дня в одному з будинкiв бiля магазину «Амiго» братва зiбралася на рiчницю смертi свого товариша. Кiлька з присутнiх пiшли у магазин, набрали товару, але платити не захотiли: «запишiть на олiвець...», мовляв свої — розберемося. Такого панiбратства Чорний не сприйняв. Спочатку була бiйка бiля магазину. Потерпiлi поїхали, але невдовзi повернулись. Але вже озброєнi...

Чорного пiсля поранення одразу ж повезли у лiкарню Хмельницького. Однi кажуть, що так було вирiшено, аби «авторитета» не знайшли, iншi — що там були «свої» лiкарi. Там його прооперували, кажуть, видалили нирку, стан його стабiльний i вiн вже давав показання.

Єдиний, хто вже нiчого не може розповiсти, так це його охоронець — 23-рiчний Саша Олiйник...

«САНЯ БУВ НАЙКРАЩИМ САМБIСТОМ ВIННИЧЧИНИ...»

Людина не знає чим продовжиться та чи iнша зустрiч. Передбачити, як закiнчиться знайомство з Чорним, Саша не мiг. Хоча вiн сам вибрав саме такий шлях.

Хтось, читаючи, скаже: «Всi вони бандити. I нема чого про них стiльки писати». Але свого часу про Олександра писали хороше. Такого самбiста як вiн у Вiнницi немає. Разом iз друзями, з якими тренувався з 14 рокiв, за десять днiв до вбивства святкували його день народження, звiсно, бажали мiцного здоров’я, здiйснення усiх планiв — Саша збирався одружуватися iз Мариною, з якою зустрiчалися 5 рокiв... Нi його дiвчина, нi батьки досi не оговтались.

Друзі розповідають, що з Мариною вони зустрічались 5 років...

- Саня опинився не у тому мiсцi, — кажуть друзi...

Майже рiк працював особистим охоронцем Чорного.

- Як Саша познайомився iз ним?

- Це були спонсори. Коли у 2000 роцi Саша їздив ще з одним вінницьким спортсменом на Канарськi острови, то вiн їх спонсорував — це близько 3000 доларiв.

Саша (праворуч) після перемоги на Канарських островах із товаришем Денисом

Саша зайняв третє мiсце на чемпiонатi свiту із самбо. Коли вони приїхали, їх мали ще спонсорувати, але через тренера бiльше грошей не давали. А потiм життя змусило Саню кинути спорт. Останнi змагання — у 2000 роцi, до цього у нього були чемпiонат Європи i свiту. В Оренбурзi на чемпiонатi свiту з унiверсального бою зайняв друге мiсце.

- Вiн був триразовим чемпiоном свiту i Європи, володар Кубка європейського чемпiона. У Вiнницi не було кращого борця, нiж Саша Олiйник. Пiсля всiх перемог вiн зрозумiв, що на спортi вiн не проживе, — ледве виходило 300 грн. Та й то, ще невiдомо, дадуть чи не дадуть. Закiнчив фiзфак педунiверситету. Батьки його хотiли, щоб вiн пiшов у СБУ, але вiн пiшов працювати. Починав з охорони ресторанiв, кафе. Пацани його там зачепили — запросили до себе.

- Вiн вiдробляв спонсорськi грошi?

- Нi. Заробляв грошi... Вiн якось зiзнався: «Якби по спорту я отримував 200 доларiв — менi б вистачило...»

На похорони спорткомiтет видiлив 200 грн. i бус. I то так давали: секретарка запитала: 200 чи 300 грн. Голова сказав — 200... Окрiм хокею на травi, там нiчого не бачать. Знаєте, образливо, коли ти починаєш згадувати перемоги i слова керівників міста: «Приїдете, ми вас на ставку поставимо, будете премiю отримувати...» А в результатi — нiчого. Ти потрiбен спорткомiтету тiльки тодi, коли треба показати рiвень. I все. Тодi вони на тобi заробляють... Саша розповiдав, що коли вiн вже почав працювати у Чорного, то з’ясувалось, що сам Чорний виділяв їм щомiсяця по 100 баксiв. Але до спортсменiв такi грошi не доходили.

Що стало причиною конфлiкту на Стахурського — ми не знаємо. Знаємо, що державi просто не потрiбнi спортсмени... Тому тi, ким би мала пишатися держава, працюють охоронцями, i в них стрiляють...

Оксана ПУСТОВІТ

УВАГА, РОЗШУК!

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com