Середа, 14 січня 2004 p.

Ладижин — колоритне містечко. Не схоже ні на один районний центр Вінниччини. І мер «під стать» населенню, людина неординарна та харизматична. До чиновницької посади був досить успішним підприємцем. Його поява на ладижинському небосхилі дуже нагадує зірку. Спалахнув одразу й яскраво-яскраво. Майже під крики «ура» переміг на перших позачергових виборах. Місто тоді вирвалося з пут району і перейшло на власний майже незалежний бюджет. Потім були другі вибори, і теж перемога. До влади прийшов зі своєю командою, зі своїми правилами. Перші кроки його викликали захоплення: сміливо говорив, обіцяв майже неможливе, словом, був своїм. Події у містечку швидко змінювалися, адже новій команді випала нагода працювати за новими правилами і з новим бюджетом. Слід віддати належне меру, він змусив працювати усіх навколо себе.

Втім, навіть найсміливіші вчинки вимагають, аби за них відповідали. От і зараз обласна прокуратура вивчає одразу кілька неоднозначних справ, пов’язаних з діями міського голови Ладижина Валерія Коломєйцева. А почалося усе з першого непорозуміння з підприємцями. Воно і зараз існує, тільки переросло у хронічну форму. Хтось відстоює свої права у судах. Інші тишком-нишком працюють, аби бути подалі від влади, поближче до базару.

Першою ластівкою для скарг нагору стали гроші, витрачені (тобто позичені) з природоохоронного фонду для меблів та машини міської ради. Оновленому та збільшеному штату вкрай не вистачало приміщень, та що там, навіть елементарних стільців. Позичених грошей в акурат вистачило на зручності для чиновників та білий «Пежо», бо їздити до керівництва тепер потрібно у область за 120 км. Старенька «Нива» для цього не пасувала і не годилася.

Реакція прокуратури на таке «позичання» була досить коротка. «Рішення ради опротестоване, і протест задоволений. Кошти, затрачені на купівлю матеріальних цінностей, повертаються згідно із затвердженим графіком».

Не так давно цікавість ради і мера перекинулися на Ладижинське водосховище. Одразу з’являється комунальне підприємство «Нептун», що має охороняти цей об’єкт та опікуватися усім, що там плаває і росте. Перші кроки цього підприємства були під пильним наглядом преси, майже одразу з’ясовується, що Режим (документ, який дозволяє займатися на водосховищі діяльністю) підписаний і затверджений не начальником управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області, а першим заступником. Фактик начебто дрібненький, втім, є одне «але»... Сама начальниця ні за що б не дала цього погодження, бо мала низку претензій і до складеного Режиму, і до нових претендентів на господарів. Але під час її відсутності документ підписується. І, відповідно, йде далі, аж у Київ, там його теж підмахують найвищі посадові особи у Держкомрибгоспі України. Область ставиться перед фактом: на Південному Бузі тепер господарює КП «Нептун».

Ладижинська рада не може не допомогти своєму дитяті та відриває від бюджету 250 тисяч гривень для закупівлі малька. Це пояснюється логічно, що потім будуть прибутки для бюджету. А хто сперечається? Кишенькові ЗМІ поспішають продемонструвати своє захоплення новим господарем і, відповідно, новими порядками на водосховищі. Але тут з’являється ще один цікавий моментик — чи то через незнання та наївність, чи з якихось інших причин у Південний Буг відправляється занадто багато карасів. Риба як риба, втім, тільки не для цієї місцевості, бо ж карась має здатність накопичувати радіоактивність. А біля Ладижинської ТЕС це виглядає досить небезпечно, адже зола та шлак — відходи електростанції, котрі проходять навіть через фільтри, мають залишкову радіоактивність й щодня потрапляють у водойму.

Міський голова на обласному телебаченні ніц не говорить про небезпеку, лише обмовляється. Мовляв, ну, не знали, нас поправили, виловить населення тих карасів...

Прокуратура області виносить припис начальнику Вінницької обласної держрибінспекції з вимогою відкликати погодження Режиму, як таке, що суперечить чинному законодавству. І вимогу прокуратури задоволено. Втім, обласні правоохоронці не можуть це саме вимагати від столичних чиновників. Отже звертаються до Генеральної прокуратури. На відповідь чекаємо.

У грудні минулого року обласна прокуратура повідомила, що розглядається «можливість винесення протесту на рішення Ладижинської міської ради», на засіданні мова йшла про виділені 250 тис. грн. КП «Нептун». Відповідь має бути адекватна. Адже це своєрідний прецедент. Бюджетні гроші, вклади у бізнес, навіть і прибутковий... Щось тут не складається. Отак дочекаємося, що увесь бюджет «позичиться» для «розкрутки» якогось підприємства.

І тут ладижинці пригадали події з історії містечка. Якихось п’ять років тому, коли екс-голову міської ради Ладижина затягали по судах через «нецільове використання коштів». Тобто тоді кілька тисяч міська рада заплатила за найбідніших сімей, котрі мешкали у гуртожитку, підпорядкованому Ладижинській ТЕС, й через надзвичайно важкий матеріальний стан не могли розрахуватися.

Крім того, у Ладижині ведеться досить жорстка гра з журналістами. Тобто з тими, хто ще залишився у місті після закриття газети ради (решта знайшли собі роботу у столиці та обласному центрі). Так, редактора тижневика спочатку силоміць і попід руки виводять із відкритого засідання сесії чергові міліціонери (на очах у прокурора), потім рада подає на суд журналіста, а нещодавно свій позов на тижневик «Свіжа газета» подав і міський голова.

Журналістів, яких чомусь називають не інакше як опозиційними, так і не допускають на жодне засідання сесії, мотивують регламентом, котрий прийняли депутати. Справи перебувають у міському новоствореному суді. І тут вже Феміда опиняється у скрутному становищі. З одного боку, резонансна справа проти журналістів, з іншого — Ладижинська міська рада, котра для суду зачинила дитячий садочок, а судді виділили квартиру. Хоч тут законів не порушували. Все чисто, комар носа не підточить. У населення виникло логічне запитання: чому тоді по квартирі не дають вчителю? Чи медику?

Врешті, прокуратура області дослідила та повідомила ще про один фактик. Влітку на березі Південного Бугу, а точніше, на березі того водосховища, яке контролює ладижинське комунальне підприємство «Нептун», швидкими темпами ведеться будівництво дивного об’єкта. На очах у лісі виріс капітальний кам’яний паркан, а в середині — триповерховий будиночок. Отже, прокуратура області з’ясувала, що землю (2 га) орендувало у Немирівської районної держадміністрації спільне підприємство «Байкал-Вест» (саме ним керував сьогоднішній міський голова, коли був підприємцем). Але далі дуже цікаво. На цій земельній ділянці самовільно та незаконно громадянин Галаган М. О. розпочав будівництво. Останньому наказано негайно припинити будівництво, також він буде притягнений до адміністративної відповідальності. Яким буде покарання? Може, будиночок розвалять. Аби інші у лісі самовільно котеджі не будували?

До чого тут міський голова Ладижина? Офіційно залишивши крісло керівника підприємства «Байкал — Вест», міський голова не є сторонньою людиною, якісь акції, а може, і більша їх половина залишилися за ним чи за його рідними. Отже, він і досі там грає одну з головних ролей?

Як усі зрозуміли, міський голова Ладижина людина кмітлива та винахідлива. І досі його не зраджувала господарська хватка. Але тут! Дозволити, аби на орендованій ним території хтось будувався? Причому людина, прізвище якої вказане у відповіді прокуратури, зовні геть не схожа на нахабу чи багатія.

І ще одне. За солідне будівництво потрібно сплачувати податок. Якщо пан Галаган мав кошти на триповерховий маєточок, то мав би і державі заплатити зі своїх прибутків. Може, податківці не знають про появу нового мільйонера?

Ось такі дрібні та не дуже дрібні справи розслідувала обласна прокуратура в Ладижині. Чи вийде з цього хоч одна кримінальна справа? Маємо сумніви.

А що ж народ? Народ ще знаходиться у ейфорії. Вже не всі, але більшість, бо ж правду у місті ви ніде не прочитаєте і не почуєте. Преса поділена на своїх та чужих. Обласні журналісти комунальних видань приїздять до Ладижина виключно для того, аби «організувати» передплату на свої видання. Досі відверті та не боягузливі ладижинці стали стриманішими. Мера поважають. Хоча на прийомі черг до ночі вже немає. Він вже перестав бути для них своїм хлопцем, хлопцем, що починав зі звичайного зварювальника.

Ігор ЗНАМЕНЮК

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com