«ЗЛОЧИНЦI ЗАКОПАЛИ 25-РIЧНОГО ТОЛЮ У ЛIСI, БО ВIН... «МЕНТ».
Судовиконавця, якого серед бiлого дня вивезли Доктор i Бася, правоохоронцi шукали бiльше 4 мiсяцiв
15 вересня минулого року мешканцi с. Ширмiвки Погребищенського району стали свiдками надзвичайної подiї: на їх очах дужi молодики загребли у машину i кудись повезли 25-рiчного Анатолiя Кулешу. Вiн працював у державнiй виконавчiй службi м. Вiнницi. А в село приїхав допомогти батьковi, колишньому дiльничному, майору мiлiцiї у вiдставцi, який пiсля виходу на пенсiю зайнявся пiдприємництвом, спускати ставок.
- Ми вже почали було навантажувати рибу на причеп, — пригадує батько Микола Iванович, — коли до ставка над'їхали Доктор i Бася. Цих хлопцiв я знав не з кращого боку. Доктора колись закривав навiть. Тож i сказав їм, аби їхали собi геть. Але п'янi бандити були налаштованi агресивно... «Бойовики» накинулися на Толю i на мене. Коли я побачив, що син лежить на березi непритомний, побiг викликати «швидку». А повернувся — Толi нема, машини, на якiй приїхали Доктор i Бася, теж.
Ця справа мала усi передумови стати «глухарем», адже нiхто не знав, де шукати бандитiв. А час невблаганно спливав. I тiльки пiсля того, як правоохоронцi напали на слiд Басi, з'явилася надiя розплутати кримiнальний клубок.
Брали Басю на дачi у Лубнах Полтавської областi. Кажуть, на здоров'ягу пiд 2 метри зросту, навiть наручники були замалi. Але розколовся одразу. Зiзнався, що Анатолiя Кулешу вони з Доктором вбили того ж дня, 15 вересня, i закопали у лiсi пiд Глухiвцями, за 100 метрiв вiд дороги. На слiдчому експериментi показував, як били жертву. Сказав, що той ще харчав, як вони почали його засипати землею. Судово-медична експертиза виявила у Толi перелом хребта, ребер, розриви селезiнки, печiнки, iншi травми.
Таким Толю запам’ятають родичі та друзі
4 мiсяцi 10 днiв тривали пошуки молодого судовиконавця. Розкопали правоохоронцi могилу 24 сiчня, у суботу. А повiдомили рiдних про знахiдку у недiлю, 25-го. Того дня якраз минуло 5 рокiв з дня Толиного одруження.
- Маємо тепер весiлля, — каже дружина Леся. — На все життя весiлля...
Вона досi не може повiрити, що чоловiка вже нема:
- Дверi рипнуть — а менi видається, що це Толя. Знаєте, вiн i свої iменини, 26 грудня, 26 рокiв, у сирiй землi справив.
Лесi ще довго доведеться звикати до того, що вона вдова. Так, як i батькам, Миколi Iвановичу та Надiї Михайлiвнi, сестрi Танi говорити про Толю у минулому часi.
На похоронах 4-рiчна донька Толi Наталочка кричала: «Вiдкрийте папу! Вiдкрийте...» — і цiлувала Толин портрет на трунi (його хоронили у закритiй домовинi).
В останню путь Анатолiя Кулешу проводжало усе Погребище. Приїхали колеги по роботi з Вiнницi, працiвники мiлiцiї, друзi i близькi.
- Убивць, звичайно, покарають, — зболено зiтхає Микола Iванович. — Але нам вiд того не легше. Сина нема, нема брата, чоловiка, батька. Ще ходить десь безкарно його замовник. Я ж теж проводив своє розслiдування, i менi люди сказали, що чули, як конкретний чоловік домовлявся з бандитами, щоб настрахали Толю. За що? Бо вiн — «мент» (закiнчив з вiдзнакою Київську академiю внутрiшнiх справ). От тiльки не розрахували Доктор з Басею, перестаралися. Тепер замовник каже, що не думав, що дiйде до трагiчної розв'язки. Я хотiв би подякувати усiм працiвникам правоохоронних органiв, якi допомогли знайти сина.
Iнна ВАСИЛЬКО
P.S.: На жаль, випадки, коли судовиконавцi стають жертвами злочинцiв, непоодинокi. Очевидно, на державному рiвнi слiд подбати про їх захист.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
