«СИДЯЧИ В «НОВОМУ КРІСЛІ», ВІН МОЖЕ НАРОБИТИ БАГАТО КАПОСТІ»
«Не новим є твердження «Скажи, хто твій друг, і я скажу...» Те ж можна сказати на підставі того, хто кого вважає своїм кумиром, ідеалом, еталоном. Скажімо, такий собі «еталон» формує і нав’язує мешканцям області знаєте яка комунальна газета. Вона не перший рік сама претендує на особливу поважність та своєрідний еталон, друкуючи першу «сотню» області. Для багатьох жителів Літинського району, як мінімум, дивно бачити в цій зразково-показовій сотні, яка практично не змінюється, своїх земляків-високопосадовців.
Дивно тому, що хоч ці «високоповажні» пани вже нібито й відірвались із рідного районного гнізда, але їх вплив ми відчули добре. Тож не можу не відгукнутись з цього приводу ще на один цікавий матеріал в цій же газеті, в якому головним героєм постає керівник Хмільницького району, колишній Літинський керманич. Читаючи, зокрема, про те, що перейшов він з Літина до Хмільника як добрий керівник до більш престижного району, бачу ті часи «доброго» керівництва і його логічного фіналу.
Адже в Літинському районі добре пам’ятають як «горіло» крісло під ним, коли депутатами райради було зібрали підписи за його відставку. Питання про недовіру керманичу не ставилось на голосування тільки тому, що з області пообіцяли його звільнити, і, відповідно, потреба в голосуванні відпала.
Для багатьох літинчан було несподіванкою те, що звільнення за розвал і знищення району було замінено переведенням на таку ж посаду до сусіднього Хмільника. Вочевидь не без допомоги високих «плечей», які постійно прикривали його. Дивно, що самі «плечі» на сесію в район не прибули і відкрито відстояти свого підшефного перед депутатами Літинщини не наважились. Очевидно, бракувало аргументів.
Не можна бути байдужим і до таких слів у статті: «... здобутки за п’ять років керування районом, безперечно, були. І те, що впроваджувалось у життя ним тоді, дало свої позитивні результати сьогодні».
Безумовно, Літинщина ще довго пожинатиме плоди того позитивного керування. Адже економічна політика цих двох керівників була спрямована на ліквідацію, розграбування та продаж всього, що ще було цінного на підприємствах.
Саме це привело до знищення таких підприємств, як «Агромаш», «Агрохім», торфопідприємство, плодоконсервний завод, автопідприємство, і цілого ряду сільгосппідприємств. Зокрема в селах Кулизі та Пеньківці, де керували їхні найближчі друзі. Саме їм та деяким іншим «своїм» постійно впродовж останніх років давались найбільші бюджетні позички з району, які жодного року не повертались до бюджету, і ніхто не питав про ефективність їх використання.
А чи не керманич із своєю командою став ініціатором афери із людськими коштами, які були зібрані на виготовлення Державних актів на землю в ряді господарств. Знову ж в тій самій Кулизі, Пеньківці та ще в Боркові, Верхівці? І на сьогодні люди не можуть допитатися ні актів, ні своїх грошей. Вже окремі з тих, що збирали кошти, перебрались з району, пішли в інші сфери діяльності і там вже «ощасливлюють» людей.
Звичайно, як пише автор статті, що порівняно з Літинським у Хмільницькому районі набагато більший потенціал. То, можливо, саме це і врятує гарний сусідній нам район від їх нового керманича, але щиро хочеться їх застерегти. Бо чоловік хоч і маленький, але може наробити багато капості».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
