«ТЕМПЕРАТУРА В ЛІКАРНІ НОРМАЛЬНА... ЗА РАХУНОК ПОМЕРЛИХ» (Л. КУЧМА)
Ситуацію, яка склалась в системі охорони здоров’я України, можна охарактеризувати висловлюванням Л.Д. Кучми: «Температура в лікарні нормальна... за рахунок померлих». Тисячі хворих громадян не можуть отримати безоплатну медичну допомогу, гарантовану Конституцією України.
Лікувальним закладам «рекомендують» самим шукати недостаючі кошти. Хто співпрацює з «благодійним» фондом, хто зі «страховою» компанією, а хтось із лікарняною касою.
Як це відбувається, ми також бачимо. При зверненні до лікаря усім пропонують внести «благодійний» внесок у благодійний фонд або придбати поліс медичного страхування. Що ж відбувається насправді? Куди ідуть наші кошти?
Розглянемо докладніше, як функціонує благодійний фонд. Співробітники фонду, що, як правило, працюють у лікувальній установі, настирливо рекомендують усім пацієнтам робити певні «благодійні» внески у фонд, розмір яких залежить від необхідного обсягу медичної допомоги. Таким чином, хворий одночасно виступає своїм благодійником або спонсором та набувачем допомоги через фінансування отриманих медичних послуг за небезкорисливого посередництва благодійного фонду. Це може трактуватись як продаж та купівля медичних послуг, що заборонено лікувальним установам державної форми власності. Через це діяльність благодійних фондів за наведеною схемою суперечить чинному законодавству. Підтвердженням цього є той факт, що ряд обласних управлінь охорони здоров’я розпочав кампанію з ліквідації благодійних фондів, що функціонують за зазначеною схемою, та заміною їх лікарняними касами.
В стаціонарних відділеннях існують страхові компанії. Вони активно поширюють поліси добровільного медичного страхування на випадок інвалідизації або смерті застрахованої особи, тобто пацієнта, який щойно потрапив у відділення.
Наприклад, договір було запропоновано клієнту медичною сестрою відділення (мабуть, вона на законних засадах представляє інтереси страхової компанії), при цьому вартість цього договору складає 495,00 грн. та може бути сплачена частинами. За зазначеним договором перша частина склала 1,10 грн. — не багато за відчуття захищеності. Але при уважному вивченні умов страхування з’ясувалось, що договір втратить чинність, якщо протягом 5 днів не буде сплачено решту його вартості (493,90 грн.). Ця сума вже відчутна для сімейного бюджету, тому ще жоден застрахований не сплатив за подібний договір повну його вартість, через що жоден із подібних договорів не працює. Проплачені кошти страхова компанія не повертає, далі думайте самі. Скажу лише, що купувати подібний страховий «захист» не варто.
Існує ще один відносно легкий спосіб видурювання грошей на лікування у довірливих громадян, мова йде про лікарняну касу. У ЗМІ за останні 5-6 років було багато позитивної інформації на цю тему.
Схема фінансування медичної допомоги, отриманої членами лікарняної каси, досить проста. Кожен член каси отримує за свої внески певний гарантований обсяг фінансування необхідної медичної допомоги у разі виникнення у нього захворювання.
Діючи на підставі Закону України про благодійництво та благодійні організації, лікарняна каса не несе ніякої відповідальності перед своїми членами, не може надавати ніяких гарантій, крім палких обіцянок засновників (нагадує Вам трасти?), не може гарантувати якісну медичну допомогу в повному обсязі своїм членам. Члени лікарняних кас не знають штатного розкладу та посадових окладів керівництва, не можуть ні впливати, ні контролювати напрямки розподілу бюджету, скаржитись на якість лікування та інші дії лікарняних кас. Все за законом: благодійний фонд — це закрита структура, фінансові операції якої непідконтрольні навіть податковій інспекції.
Що ж робити? Хворіти ми все одно будемо. Як же ж отримати якісне лікування за невеликі кошти? Вихід, звичайно ж, є, ще й не один. Платоспроможні громадяни вже давно утримують персонального лікаря, який організовує та контролює процес надання медичної допомоги. Цей шлях дуже ефективний, але дозволити собі утримання персонального лікаря можуть одиниці. Є ще один шлях. Можна застрахувати своє здоров’я в надійній страховій компанії (є й такі), основна складність полягає у виборі страхової компанії.
Медичне страхування можна розділити на загальнообов’язкове державне і добровільне недержавне. Закону про обов’язкове медичне страхування немає.
Тому виникає логічне запитання: чи не є такий бурхливий ажіотаж з приводу створення лікарняних кас в усіх містах спробою привчити населення віддавати свої гроші на медицину, не отримуючи при цьому ніякої інформації про їх використання?
Зараз на ринку України діє близько 350 страхових компаній.
Законодавство забороняє проводити страхування від випадків, що вже стались. І якщо Вам пропонують страховий поліс у приймальному відділенні лікарні під час госпіталізації, то знайте — це шахрайство. Яскравим прикладом цього є страхування в приймальних відділеннях деяких міських лікарень за договором медичного страхування одного страхового підприємства. При госпіталізації, особливо терміновій, ніхто уважно не читає договір страхування, що пропонується, в якому закладений страховий платіж від 2200 до 3520 гривень, а беруть, наприклад, тільки 65 гривень з вимогою заплатити решту протягом 30 днів. При несплаті другого платежу договір страхування припиняється. Насправді лікування деяких захворювань коштує значно менше. Отже, сплачувати другий платіж немає сенсу.
До того ж виникає питання: чому головні лікарі цих лікарень погодились, щоб їх працівники в обов’язковому порядку розповсюджували ці договори? Наприклад, договір укладався в лютому 2002 року. Якщо перемножити кількість укладених на той час договорів на 65 гривень, то отримаємо більше 2,7 млн. гривень. Та це ж не останній договір. Скільки з цієї суми офіційно отримала лікарня, яка розповсюджувала договори, та на що вони пішли? Де парадний звіт про закупівлю на ці гроші нового обладнання? А люди це хотіли б знати!
Тепер зупинимось на безперервному страхуванні здоров’я.
Це найбільш наближений до західного вид медичного страхування, і пропонують його не більше п’яти страхових компаній України.
Але й тут деякі страхові компанії, бажаючи заощадити на якості обслуговування застрахованих, передають функції асистуючої компанії одній з державних лікувальних установ, фактично змушуючи своїх застрахованих обслуговуватися тільки в цій лікувальній установі.
Коли будете купувати страховий медичний поліс, відразу дізнайтесь, який вид медичного страхування Вам пропонують, як працює вся система в цілому і хто за що відповідає. Якщо страхова компанія без огляду на Ваш стан здоров’я відразу пропонує сплатити за поліс медичного страхування на умовах, які не підлягають, крім страхової суми, узгодженню між сторонами, це явна ознака того, що страхова компанія розробила цей поліс не в інтересах клієнта. Вимагайте додатку до договору з детальним описом програми страхування. Особливу увагу треба звертати на можливість дострокового припинення договору страхування з причин неякісного обслуговування або неповного відшкодування ваших витрат.
А загалом — думайте самі, вирішуйте самі, чи страхуватися і у кого, а допоки не вирішили — не хворійте.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =