340 РОКIВ ТОМУ ПОЛЯКИ РОЗСТРIЛЯЛИ КОЗАЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА IВАНА БОГУНА,
а жителi Оратiвщини знайшли символ влади сотника Бойка — пернач i кварту з iнiцiалами гетьмана Мазепи
Саме у лютому цього року нащадки Богуна i тi, хто не забув козацької слави, вiдслужили панахиду i вiдкрили пам’ятний знак на його честь. Пiвтораметровий хрест на шеститонному камінні стоїть на в’їздi до Оратова. Викарбуванi слова: «Тут — коренi козацької слави i безсмертя. Козакам Кальницько-Вiнницького полку iменi Iвана Богуна 1651-2003».
У цей день приїхали сiм’я Богунiв з-пiд Києва, Людмила Богун з Донеччини, студентка 4 курсу Києво-Могилянської академiї Свiтлана Богун, козаки з Вiнницi, Тернополя, Бiлої Церкви, Черкащини, Донецька, Житомира.
Відкриття хреста біля Оратова. Зліва - Світлана Богун
До Вінниці приїхали з далекої Австралії нащадки Івана Богуна. За кордон з Ямпільщини їхні батьки виїхали в голодні 1932-33 роки. Нині студентка Оля Богун з Австралії вирішила написати курсову роботу про українську історію і свого предка Івана Богуна, матеріал збиратиме протягом місяця. Ян та Ніколай — бізнесмени, у них свої міні-заводи в Австралії, вони займаються конярством, причому мають ділові зв’язки з поляками. Генерал-хорунжий українського козацтва Володимир Лебедевич їздив з українськими австралійцями на місце поховання Івана Богуна — у Новгород-Сіверський. Там місцева влада пішла назустріч, і 17 лютого в монастирі 16 століття і на могилі Богуна відбулась панахида. Кошик квітів приніс на могилу і племінник Президента, студент Віталій.
Панахида по полеглих козаках у поминальну суботу
Полковник Iван Богун був з шляхетного роду Федоренкiв. Був вродливий i запальний, у боях вiдзначався хоробрiстю i винахiдливiстю, мав холодний розум i гаряче серце. Вiн не склав присяги московському царевi в Переяславi. Кажуть, за це згарячу Хмельницький послав за ним найманого вбивцю, але схаменувся, i послав iншого гiнця, щоб вiдмiнити кару.
Особливо вiдзначився Богун у бою у Вiнницi — тодi коронний обозний гетьман Калиновський в мiстечку Краснiм розбив полковника Данила Нечая, сам Нечай полiг у битвi. Потiм Калиновський зруйнував кiлька подiльських мiст, але зазнав поразки вiд полковника Богуна, «який велiв у ледi рiки Бога прорубати полонки i покрити їх соломою. Поляки кинулися на лiд i багато їх потонуло» — це було якраз у лютому.
Вiдзначився Богун i в битвi пiд Берестечком. А узимку 1664 року Ян-Казимир пiшов вiйною через Днiпро, за ним йшли приневоленi козаки пiд проводом гетьмана Тетерi i союзнi татари. Король дiйшов до Глухова, стояв пiд ним 5 тижнiв i не мiг його взяти. Біля Новгород-Сіверського «в польськiм таборi розстрiляли козацького полковника Iвана Богуна, одного з найхоробрiших товаришiв Богдана Хмельницького, пiдозрюваного у зраді», — писав Микола Костомаров у своїй «Iсторiї України в життєписах визначнiйших її дiячiв».
Пам’ять про славетного полковника Iвана Богуна останнiм часом починає вiдроджуватись. До цього докладає зусиль Кальницько-Вінницький полк, очолюваний генералом Лебедевичем. Крiм погруддя в Кальнику та пам’ятних хрестів пiд Оратовом, в селі Гоноратці встановлено 5-метрову стелу, яка увiковiчнить слова Iвана Богуна: «Не стань на колiна, мiй народе, знов». У Писаревій долині, де була підписана військова угода 1648 року поміж козацькими полками, відкрили іменний знак Богдану Хмельницькому: там буде його погруддя. А за допомогу в увіковічненні пам’яті про Богуна козаки вдячні вінничанам Василю Кобцю, Володимиру Іжевському, Івану Кулаку, Миколі Лавренку, Володимиру Продивусу. Корiння козацьке — незнищенне.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
