Середа, 3 березня 2004 p.

В п’ятницю нашому прес-секретареві саме таку телефонограму (її цитуємо дослівно в заголовку) передали від імені зборів обласних чиновників. Обурена представниця влади ще й додала: як можна було про таке писати?

Отож, що ми зробили? Толерантно написали правду про трагедію, котра сталась із сином Юрія Іванова, держслужбовця — голови облради. Костянтин Іванов був також держслужбовцем — заступником начальника комунального господарства області.

Вже на другий день після трагедії все місто і область наповнились неймовірними чутками про неї: говорили всяке. Напевно, ніхто не заперечуватиме, що ця страшна подія мала величезний резонанс і, причому, нездоровий. Як могла в робочий час, під час відрядження статись ця ДТП? Чи не було тут чийогось злого умислу, адже на місце аварії виїздили правоохоронці та інші компетентні служби? Не виключалась і версія помсти, адже ще зовсім недавно за викрадення сина Костянтина засудили на 12 років викрадачку...

А чи не здається вам, шановна, що якраз ми єдині і виконали свій професійний обов’язок перед читачем і написали правду. Причому кореспонденти взяли коментар у компетентних посадовців та правоохоронців. Саме вони розповіли, що ж насправді сталось. Ми не дали можливості далі розростатись неймовірним чуткам та домислам, бо правду дізнались всі. Не менший резонанс викликали і самі похорони, адже перекривалась одна із центральних вулиць міста і люди не знали, чому це робилось...

Кожна людина, якраз «із ізвілінами», вам заперечить: а як же можна було не писати? Адже у голови ради, якщо він дійсно користується авторитетом у людей, мають бути тисячі однодумців та співчуваючих. І не всі вони мали можливість бути там, поряд з ним. Адже його на цю посаду вибирали депутати від імені всіх жителів Вінниччини. Тому, прочитавши нашу публікацію, всі порядні люди відчули і пройнялися болем сім’ї та добрим словом пом’янули сина. З сім’єю Іванових, прочитавши правду саме із нашої газети, горе розділили тисячі, сотні тисяч тих, хто переніс подібне. З серцем матері Костянтина в цю мить були серця матерів, які знають, яке то горе — втрачати власних дітей... Публікація якраз і мала на меті об’єднати всіх порядних, людяних вінничан з владою, а не роз’єднати їх.

В будь-якій дійсно демократичній державі людина і влада — друзі. І з народом не лише чиновники обласного рівня, а й президенти завжди разом — і в радощах, і в горі. Весь світ мав можливість читати передовиці найшанованіших у світі видань Америки, Німеччини, Англії і Франції, інших демократичних країн про вбивство президента Кеннеді та його похорони, про катастрофічну загибель його брата, про це знято цілі документальні кінострічки. Про це говорив та співчував близьким та рідним весь світ. Всі поважаючі себе газети Росії розмістили на своїх шпальтах репортажі про те, як проводжали в останню путь мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. У них також одна «ізвіліна»? Що ж, нехай, за вашими переконаннями, і так, але тоді — ми з ними, а не з вами.

Хочемо нагадати читачеві, що демократична преса, а саме такий шлях вибрала і завжди йтиме ним наша газета, зобов’язана об’єктивно відтворювати дійсність та писати правду. І писати про все, що викликає суспільний резонанс. І це право нам делегував наш народ, а затвердив Закон. І не вам вирішувати — де нам бути. Ми маємо конституційне право бути там, де вважаємо бути за потрібне в силу наших обов’язків.

Думаємо, зацікавленій стороні ми дали вичерпну відповідь. Але і у нас до неї, від імені наших читачів, є запитання. Скажіть, чи можуть люди із такими переконаннями та саме так трактуючи принципи демократії, працювати на демократичний курс, задекларований конституційно? І чи є люди із такими переконаннями дійсно демократами по суті? Адже, стаючи держслужбовцями, вони поклялись саме таким принципам служити.

Шановний голово обласної держадміністрації, Вікторе Францовичу! Ми і наші читачі все-таки хочемо почути вашу точку зору з цього приводу. Бо допускаємо, що цей дзвінок могла організувати певна група недоброзичливців. Але, як бачите, ми за свої дії відповідаємо чесно, не ховаючись за чиїсь плечі. А тому просимо або ж дати належну оцінку своїм підлеглим за таке плюндрування газети, або ж, якщо ви поділяєте її — визнати це публічно. Обіцяємо вашу відповідь надрукувати у наступному номері нашої газети.

Колектив газети

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com