Середа, 3 березня 2004 p.

Про те, що машина голови Липовецької райдержадміністрації збила молодого хлопця, ми повідомляли в одному з минулих номерів. 24-річний вінничанин Андрій зараз знаходиться на лікуванні у травматологічному відділенні обласної лікарні ім.Пирогова. Водій – виконує свої обов’язки. Правда, до хлопця він так ні разу не заїхав. Бо вважає себе невинним.

На думку першого заступника голови Липовецької РДА Анатолія Грищука, все відбувалось так:

- 9 лютого ми з Антоном Сергійовичем останніми покидали адміністрацію, і з водієм вони поїхали на Вінницю. Через деякий час він зателефонував мені на мобільний з проханням викликати «швидку», бо на дорозі біля села Берестівки лежить чоловік. Я зателефонував у лікарню і передав прохання голови. Але в той момент машина була на виїзді. Тому я поїхав у лікарню, чекати карету «швидкої». Коли ми вже усі разом приїхали на місце, пройшло хвилин 40. Я побачив, що посеред дороги лежить хлопець. Водій розповів, як потерпілий вискочив на дорогу. Він просто не встиг загальмувати. Водій у голови досвідчений – за кермом з 1973 року, у Антона Сергійовича працює вже 4 роки. Лише після того, як хлопця відвезли у лікарню і були виконані усі процедурні питання з Державтоінспекцією, Антон Сергійович поїхав на Вінницю. Це було близько 12-ї години ночі.

Олег Олексієнко, заступник начальника Липовецького райвідділу по слідству, розповів:

- 9 лютого у Липовецький райвідділ надійшло повідомлення, що близько 19 години на дорозі Біла Церква – Гуменне біля повороту на село Берестівка сталася ДТП. Виїхала група, і було встановлено, що 48-річний водій автомобіля рухався зі швидкістю 65-70 км\год в напрямку Вінниці. На відстані 30 метрів побачивши чоловіка, який рухався в попутному напрямку, подав звуковий сигнал. Коли відстань зменшилась до

10 м, хлопець повернувся до авто обличчям і розставив руки в сторони, намагаючись зупинити автомобіль. Водій натиснув на гальма. Однак уникнути наїзду не зміг.

В лікарні у Андрія були встановлені тілесні ушкодження – закрита черепно-мозкова травма, відкритий багатоуламковий перелом обох гомілок, забій грудної клітки, живота, передпліччя, травматичний шок 2-3 ст. Тоді ж перевірили потерпілого і водія на вміст алкоголю. Однак аналіз крові в Андрія не брали, сказали дихнути в трубку і написали в картці — «гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю».

Була проведена автотехнічна експертиза, яка встановила, що водій не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода терміновим гальмуванням та зупинкою автомобіля. В зв’язку з цим мною особисто було прийнято рішення по цьому матеріалу відмовити у порушенні кримінальної справи.

Андрію тільки через 12 днів після пригоди зробили операцію. Викликали лікарів з Києва. Бо загальний стан був настільки важким, що боялися починати. Довелося робити переливання крові. Він перший тиждень пролежав майже без свідомості. У Липовці лікарі збиралися робити ампутацію обох ніг, бо там не було що складати, але вирішили спробувати врятувати ноги. На щастя, це поки що вдається.

Ось що розповів Андрій:

- Я працюю на заводі «Кристал», а заочно навчаюся на останньому курсі у Іллінецькому аграрному технікумі. З 9 лютого в мене почалася сесія. Я планував того дня відвезти в Іллінці свої курсові, знайти житло і вже наступного дня приїхати з речами на 5 тижнів. Поки вирішував усі питання, час минув швидко. На останній автобус запізнився. Вирішив добиратися до Вінниці попутками. Бо ж наступного дня мали починатися заняття. Доїхав до Берестівки. Тільки вийшов, одразу почав зупиняти машини, одна проїхала, друга. Було вже пізно, завірюха, холод, от я і махав руками, щоб зупинилися. Я не пам’ятаю, як мене збила машина, скільки я лежав, прийшов до тями тільки на третій день.

- Андрію, ти вживав алкоголь того дня, бо у медичній картці написано про алкогольну інтоксикацію?

- В обід випив пляшку пива, і все. Та і про який алкоголь можна говорити, коли мені стільки справ треба було вирішити того дня?

Додає мама Андрія, Ніна Олександрівна:

- В Липовецькій лікарні до мене підійшов водій і почав говорити, що його засліпила машина. А потім додав: «Мені здалося, що це ворона впала на капот, якби він впав мені під машину — змолов би його». Ото знайшов, чим мене втішити, коли дитина в такому важкому стані. І пообіцяв, що зайде. Ми вже два тижні у Вінниці, а водій (до речі, він живе з нами на одній вулиці) з того часу жодного разу навіть не прийшов, не поцікавився. Я якось подзвонила йому додому, кажу, що судитися з вами не збираюся, але давайте по-людськи вирішимо. А він каже: в мене грошей немає. Мені немає як судитися з ними, мені треба дитину на ноги ставити.

Аби хоч трохи допомоги, щоб підтримати мою дитину. Я не кажу, що він хотів його збити, це дорога, але хіба так можна чинити з людиною, ніби це ворона, як він каже?

На операцію пішло вже 1600 гривень, всього на лікування — 3000. А ще попереду не один місяць лікарень. То що ви собі, пани, думаєте! Я — інвалід, не працюю, чоловік в мене – інвалід, он на милицях по квартирі ходить. Андрій у нас з батьком — єдина підтримка. Я з ними боротися не збираюся, бо ми не в змозі, я не маю з чого і не маю як.

Ось що сказав сам водій:

- Мене дійсно засліпила машина, і коли я вже побачив Андрія на дорозі, то почав тікати від нього на зустрічну смугу. Тільки секунди відділили мене від зіткнення з вантажівкою, яка їхала назустріч. Про гроші кажете? То цим людям тільки почни давати. Вони ж всі соки витягнуть А грошей у мене дійсно немає. Моя зарплата 200 гривень. А потім, державна адміністрація — це ж не приватна бізнесова фірма. Ми ж на держбюджеті, і додаткових витрат не передбачено. Хоча, може, щось придумаємо, зберемо з головою гроші для Андрія.

Ось така вийшла історія. Усі документи підготовлені згідно із законом. Кримінальної справи не порушували, а хлопець залишився один на один зі своєю бідою. Подумалось тільки, що статтю про «технічну неможливість попередити наїзд» не застосовують до рядових водіїв. І їм, навіть коли невинні, називається такса – починаючи від 100 доларів – щоб закрити справу (знаю це із власного досвіду). І вони, порядні рядові водії, завжди на себе беруть відшкодування лікування потерпілого. Бо такий неписаний закон дороги.

Порядні водії завжди на себе беруть відшкодування на лікування потерпілому... Такий неписаний закон дороги.

Коли готувала матеріал, доводилось чути, що офіційна версія аж занадто гладенька. Недоброзичливці навіть кажуть, що за кермом міг сидіти не шофер...

Те, що «швидку» викликали із запізненням, може вказувати на те, що потрібен був час, щоб привезти з Вінниці водія. Говорять і про те, що одразу після аварії той, хто керував «Волгою», таки пересів на іншу машину і поїхав до Вінниці. У цій справі усі свідки – якимось чином зацікавлені особи, бо ж справа – не рядова. А єдиний потерпілий – Андрій – на жаль, лежав на дорозі без свідомості і сьогодні нічого розповісти не може.

За правилами, лікар має брати кров у дві пробірки – одну віддає міліції, іншу – контрольну — запечатує і залишає у себе в сейфі. Але «сторона» Андрія каже, що експертиза була проведена з порушенням, бо лікар, стверджуючи, що розгубився, «чомусь» взяв у Андрія та у водія кров тільки в одну пробірку і віддав їх правоохоронцям. Тому сьогодні провести контрольну експертизу вже неможливо.

ДТП – резонансна, зрозуміло, що й розмов стосовно неї ходить і буде ще ходити чимало. Серед них – правдиві та ні. Така доля високопосадовців. Але й мораль їхня також піддається скрупульозному аналізу, бо ж на видноті. Отож, дивно, чому досі голова держадміністрації не втрутився у ситуацію. Хіба його не хвилює, що у батьків-інвалідів на руках покалічена дитина? Допомоги, захисту, твердої руки чи міцного слова їм чекати немає звідки. Залишається тільки звертатись до совісті учасників пригоди – допоможіть Андрію. Хіба ж у статуті держслужбовця про совість і мораль не згадується?

Ірина ЯРОШИНСЬКА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com