В той день, як стався погром у кабінеті Василя Михайловича Балдинюка, головного лікаря Липовецького РТМО, я зустрів його пізно ввечері біля аптеки «Конекс», яка орендує приміщення в нашій Вінницькій ЦРЛ. І хоча раніше мені не доводилось з ним працювати, знав його як одного з прогресивних і досвідчених головних лікарів у нашій області, про якого завжди добре говорили керівники, відзначали позитивний досвід його роботи на колегіях управління охорони здоров’я облдержадміністрації, нерідко писали і обласні газети.
Василь Михайлович стояв білий, як стіна, біля зачинених дверей аптеки і чекав. «Що ти тут робиш?» — спитав я його, ще не знаючи, що сталось. «Мені недобре, — відповів, — серце щось тисне».
Завів його до кабінету, поміряв тиск, послухав серце – і негайно до кардіолога. Там зняли ЕКГ, зробили призначення. Цього разу обійшлось, встигли – був адреналіновий стрес, гіпертонічний криз, стенокардія.
Поцікавився – невже тобі, головному лікареві з 11-річним стажем на цій посаді, нікуди було звернутись по медичну допомогу, щоб ти отак серед ночі, в такому важкому стані (ще зранку, мабуть!) – був викинутий на вулицю? А він опустив очі.
А як же, Василю Михайловичу, ваше «братство» головних лікарів ЛПЗ області, яке ще зовсім недавно тобі «Многая літа!» бажало під час різних урочистостей, днів народження? Тебе добре вітали, коли ти, як я чув, в резерві на начальника обласного управління охорони здоров’я рахувався.
А як же ті 14 депутатів-медиків обласної ради, вони теж відвернулись від тебе? Невже всі? А як же вони інтереси простих людей там захищають, якщо за свого колегу заступитися ніхто не зважився?
А що ж твоя, Василю, НДП – двічі народна партія, членом якої і активним будівничим на Липівщині ти був з перших місяців її народження, за що обирався делегатом багатьох з’їздів? І навіть іменний годинник від самого Президента України отримав (звернув увагу на напис, коли знімав його з твоєї руки під час ЕКГ).
То що, все це несправжнє було, бутафорське?
Ти звернись, Василю, до них, бодай, в когось щось людське та й залишилося! В демократичній же країні, як в її Основному Законі – Конституції – задекларовано, живемо. Хоча ти, Василю, не з моєї партії, але знаю, що не лише в статуті Народного Руху України, членом якого є сам, захист честі, гідності і людських прав однопартійця – справа всієї партії.
...А я просив за тебе заступництва у нашого Тараса, Василю, біля його пам’ятника, що на околиці Вінниці, в день його 190-річчя. Просив від імені об’єднаних опозиційних сил Вінниччини і за всіх тих простих людей, яким так важко сьогодні живеться. Серед них, Василю, і липівчани, про здоров’я яких ти дбав краще за інших на посаді головного лікаря Липовецького району.
Знай, Василю, Тарас заступиться. Силою свого Шевченківського духу, силою свого слова – голосом правди заступиться. Ти лише не втрачай віри. І до людей звертайся.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =