У 42-Х ПОТЕНЦІЙНИХ ДОНОРІВ БУЛО ВИЯВЛЕНО ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ.
Щоб стати «Почесним донором України», потрібно здати 18 літрів крові
КІЛЬКІСТЬ ДОНОРІВ КРОВІ ЗА ОСТАННІ ДЕСЯТЬ РОКІВ ЗМЕНШИЛАСЯ МАЙЖЕ ВДВІЧІ
В радянські часи донорство трималося на пропагандистських переконаннях: партія сказала — і люди здавали кров у великій кількості. У нас в області на кінець 80-х — початок 90-х років було більше 100 тисяч кровоздач. Потім ситуація значно погіршилася: якщо в 1991 році на Україні було близько півтора мільйона донорів, то в 2000 — 900 тисяч.
Сергій Придатченко, завідуючий
відділом комплектування донорських
кадрів
Сергій Миколайович Придатченко, завідуючий відділом комплектування донорських кадрів:
- Критична ситуація у нас з так званим платним донорством. Існував контингент активних донорів, які здавали кров приблизно по 5 разів на рік. На початку 90-х у Вінницькій області їх було близько 2000. Але припинилося фінансування, і на сьогодні «платників» у нас близько двохсот — у 10 разів менше. Якщо раніше ми могли викликати донора з потрібною нам групою крові, то зараз цієї структури фактично немає. Люди приходять з вулиці, а до 10% населення з захворюваннями, з якими не можна здавати кров, тому відсоток браку крові виріс майже у 5 разів.
ЗДАВ КРОВ – ОТРИМАЙ ОБІД ЗА 13 ГРН.
В 1995 році вийшов Закон «Про донорство крові», який визначив права, обов’язки, пільги донорів, дозу зданої крові і т.д.
Донор за кожну здачу крові має пільги. Пам’ятаєте анекдот: «Я пішов здавати кров, тому що учителька сказала, що можна два дні в школу не ходити». Так воно і є, тільки стати донором можна лише з 18 років. За 1 здачу крові маєте право на 2 дні відпочинку та обід, який коштує 13 гривень. Ваші пільги на цьому завершуються.
- Та ми стикнулися з проблемою, — говорить Сергій Миколайович, — заготовляти кров, препарати і плазму практично неможливо. Тому рішенням обласної ради ввели місцеві пільги для донорів плазми: надбавку до оплати харчування (це вже 15.60). Далі є пільги, які даються донорам за систематичну здачу крові (2 рази в рік і більше). Вони мають право на надбавку до стипендії. Але, на жаль, закон є, а фінансування немає.
У 1997 році вийшов Закон «Про оплату донорам за здану кров». Тоді вона прив’язувалася до неоподаткованого мінімуму (17 гривень) і складала 19 грн. за 450 мл крові. З 1997 року ця цифра не переглядалася.
Та є донори, які за свою кров грошей не беруть. Якщо людина здала 40 разів кров (це 18 літрів, можна здавати 1 раз на 2 місяці) або 60 разів плазму (1 раз на тиждень) безкоштовно, то вона отримує звання «Почесний донор України». На Вінниччині – це Віктор Новіков, який здав 114 літрів крові, Михайло Лавренюк, 1977 року народження, здав 35 літрів (а в організмі дорослої людини 7 літрів крові). Для таких людей передбачені свої пільги. Їм особисто надається 100% забезпечення кров’ю, препаратами та компонентами, 20-відсоткова надбавка до мінімальної пенсії, безкоштовне зубне протезування, використання щорічної відпустки у зручний для донора час. На жаль, є пільги, які на сьогоднішній день не працюють (5% скидки на медикаменти, позика на житлове кредитування). До «Почесних донорів України» прирівнюються «Почесні донори СРСР». У нас є і такі — Володимир Вайс, 1947 року народження, здав 44 літри крові.
- Сергій Миколайович, чи шкодить здача крові здоров’ю?
- Кров здавати абсолютно не шкідливо і навіть корисно. Відбувається «оновлення» крові. Цей термін не медичний, але так і є. Є три принципи донорства: не нашкодь донору (ніхто насильно донорів не приводить), жодної шкоди здоров’ю донора, і третій принцип – максимум користі реципієнту. Усі бажаючі проходять обстеження, аналіз крові на гемоглобін і т.п., і тільки здорова людина може здавати кров. На сьогодні станція переливання крові запрошує донорів віком від 18 до 40 років пройти імунізацію та плазмофорез. Оплата близько 30 гривень в залежності від кількості зданої плазми.
6% КРОВІ БРАКУЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ НАЯВНІСТЬ ІНФЕКЦІЙНОЇ ПАТОЛОГІЇ
Вінницька область займає одне з перших місць за процентною кількістю донорів. Обласний центр переливання крові заготовляє 20 тонн крові в рік — це 12 мл на 1 людину. На сьогодні донори – це ті люди, які законом фактично не захищені. Та відомі жахливі випадки в інших областях, коли реципієнтам вливали заражену кров.
Аби застерегтись, на обласній
станції переливання крові існує
потрійний бар’єр перевірки донорів...
- Чи часто у донорів виявляють інфекційні хвороби?
- У нас потрійний бар’єр перевірки донорів, — відповідає Сергій Придатченко. — По-перше, є обласна комп’ютерна база даних, в яку занесені усі випадки захворювання туберкульозом, сифілісом, СНІДом і т.д. Ми приймаємо лише з паспортом і тільки мешканців Вінницької області. Тому якщо ім’я людини є в тій базі даних, здати кров вона просто не може. Потенційні донори обстежуються лікарями (терапевтами, дерматовенерологами), після того заготовлена кров проходить тестування на відомі інфекції (сифіліс, СНІД і т.д.). Але, незважаючи на це, десь 6% крові бракується через наявність тієї чи іншої інфекційної патології. Так, у 2003 році при обстеженні 42 потенційних донорів ми виявили страшний діагноз — ВІЛ-інфекція. Це складає 0.09% від усіх заявлених донорів. Все одно заражена кров не може бути влита реципієнту, оскільки вона вся знищується.
До речі, один із почесних донорів в тому році проходив по нашумілій справі так званих «ін’єкцій». Вінничани пам’ятають тривогу, котру посіяли у місці виявлені випадки, коли невідомий чоловік підходив впритул до жертви і робив їй невідомий укол. Ось саме у цьому і підозрювали донора. Однак, на сьогодні ця підозра знята...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =