ПЕРУКАР-МОДЕЛЬЄР ВАЛЕНТИНА МАКАРОВА ОТРИМАЛА ОРДЕН КНЯГИНI ОЛЬГИ.
А колись вона зачiсувала подруг i... перших манекенiв в унiвермазi...
У кожнiй професiї є свої Майстри i свої нездари. Як стати Майстром? Напевно, потрiбно, насамперед, мати в собi iскру Божу, а потiм зрозумiти, в якiй саме професiї ця iскра запалить полум'я таланту.
Валя Макарова у 70-х спiвала в заслуженому ансамблi «Подолянка», причiсувала перед виступами всiх дiвчаток. Потiм зрозумiла, що саме робити зачiски їй найцiкавiше в життi. Майстер перукарської справи Михайло Шилков був її першим вчителем.
Валентина Макарова (з квітами) в оточенні учасниць шоу зачісок
Коли ще Малишенком вiдкривався Вiнницький унiвермаг, це Валентина разом з батьком-художником виготовляли перших манекенiв: батько їх створював, а Валя — робила всiм зачiски. Так i залишилася працювати в перукарнi унiвермагу.
А далi трапилася бiда — вiдмовила права рука. Її прооперували раз, другий, занесли iнфекцiю.
- Якби не В'ячеслав Михайлович Майко — у мене б руки не було, — розповiдає Валентина Опанасiвна. — Вiн — завiдуючий травматологiєю в «Пироговцi» — саме туди мене вiдправили з iншої лiкарнi. Це вiн негайно поклав мене на операцiйний стiл, зробив операцiю, а потiм приходив, доглядав, пiдтримував, примушував розробляти руку. Iншi лiкарi казали, що я можу попрощатися з нею... А я витримала, через бiль тренувала руку. Менi тодi вже було 42 роки, а я вирiшила вчитися. Поїхала в Ригу, в школу модельєрiв. Цiлий рiк вчилася i не показувала вигляду, що болить рука — у мене ж плечової кiстки немає, тiльки про це не варто писати...
А далi — праця в однiй перукарнi — i донинi Валентина Макарова творить свої перукарськi шедеври на Соборнiй, 69 — в перукарнi «Комфорт», що в готелi «Вiнниця».
- Я люблю все — стрижки, укладки, а до створення зачiсок ставлюся, як до священнодiйства. Обожнюю створювати красивi образи, — розповiдає майстер. — Дуже люблю наречених, випускниць, особливо з довгим волоссям — тодi я фантазую. Уже давно я зрозумiла, що просто працювати — змiна перша, змiна друга — я не можу. Менi завжди хотiлося польоту фантазiї, менi снилися космiчнi зачiски — i я почала їх створювати та показувати свої шоу зачiсок.
Серед моделей i донька Валентини, її учениця, перукар Наталя Макарова.
- Я люблю свою доньку, свого зятя, онука Валеру. Я люблю свою роботу, i отримала вiд неї все — задоволення, визнання, славу. Я не раз перемагала на мiських, обласних, всеукраїнських конкурсах, а тепер я є суддею всеукраїнських конкурсiв, показую свої шоу-програми в Одесi, Вiнницi, Києвi. Щороку мене з моїми моделями запрошують виступити на конкурсах «Феєрiя краси» у столицю. Мої учнi працюють у найпрестижнiших перукарнях Вiнницi, Грецiї, Америки. По всьому свiту знають «марку Макарової» — i я цим горджуся. Мої улюбленi учнi — Костя з «Жовтневого», Наташа з салону «Дзеркало», Антонiна з «Бiзнес-клубу» — всiх i не перерахуєш.
А наостанок — що зараз модно носити на головi?
- У модi — «рванi» стрижки, панковi, креативнi. Вiдтiнки — яскравi, теплi, свiтлi — червонуватi. Кiнцi — вiдфiлiрованi, м'якi i такi, що стирчать. Головне — носити те, що пасує, а не те, що в журналi. Головне — знайти майстра за власним смаком. Про мене часом кажуть — «подiумний» майстер. Я вважаю, що «подiумнi» — це лише одноразовi виступи. А я — щодня працюю. Якби менi запропонували життя прожити ще раз, я б його прожила так, як живу. Менi є що згадати.
До речi, Валентина Опанасiвна протягом багатьох рокiв створювала iмiдж ведучим телестудiї «Селбанго», а тепер у неї є клiєнтки з рiзних телестудiй мiста. Серед них, наприклад, Олена Дончик з «ВДТ-6».
Ми вiтаємо Майстра з орденом, з визнанням її працi i творчостi.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =