Середа, 31 березня 2004 p.

Над Бруслиновом майорить березневе небо. Я слухаю небо, землю і діда:

- Оце, доню, бач, до чого дореформувалися? На тракторній бригаді вітер свище, від кормоцеху один скелет, бо, що можна, на металобрухт порізали. До скобля усе витягли. Пустка! А колись же був радгосп-мільйонер! Оце як прийду на господарство — то серце тиждень не відпускає, болить. Помирає село. За 8 років 90 дворів повалилося. Школа аварійна, медпункту нема… Я, вважай, свій вік вже прожив, а онуки? Що залишу їм у спадок? Вік проробив, обіцяли державні акти на землю зробити, та тільки гроші зібрали, а віз і нині там…

Дореформувалися?

Виготовлення державних актів на землю — болюче питання для бруслинівчан.

- Вже двічі гроші здали на ті акти, перший раз — 60 грн., другий — 85, і ні грошей, ні актів, — обурювалися селяни. — Спеціально, мабуть, тягнуть резину, дочікуються 2005 року, щоб хапнути нашу землю…

- Он в Уладівці, Олександрівці, хоч і з натугою, але люди живуть. А у нас все розтранжирили… Чи розпиляти ломачку, чи змолоти зерна — їдеш у Майдан-Бобрик, корову, вибачте, злучити треба — теж, бо в селі нема ферми. А щоб сказати про якусь баню, щоб перед смертю змити леп — мови нема. Усе розтягли.

«НІ ОДИН БАТІГ ОБУХА НЕ ПЕРЕБ'Є»?

Біль та відчай селян вихлюпувався на бруслинівську землю, котрій лукаві лиходії завчасно складають некролог.

- Ось я, — розповів пенсіонер Юрій Іванович Кисіль, — пропрацював у цьому господарстві 44 роки, дістав ІІ групу інвалідності. За останніх 5 років ніхто мені копійки не дав. Лошатко дали по 4 грн. за кіло ваги, вирахувавши із зарплати 600 грн. Я півтора року його протримав, а продав за 580 грн. Заробив. За земельні паї нам нічого не дають, то я вирішив своїх 3 гектари забрати в особисте користування. Продав порося, аби виорали. Щоб купити насіння — збув теля. А як сіяти? І все одно, навіть, якщо дідівським методом сіятиму, щось та візьму. А хто не взяв свою землю, то й цього не матиме. Вище писати, скаржитися — що воно дасть? Зараз кругом таке робиться. Ні один батіг обуха не переб’є.

У бруслинівській ситуації дійсно виходить, що спасіння потопаючого у руках самого потопаючого. Тому 120 чоловік вирішили вийти зі своїми паями (понад 200 гектарів) і передали їх в оренду підприємцям Володимиру Семенюку та Володимиру Заїці.

- Але складається враження, — каже Віра Семенюк, — що нам спеціально ставлять палиці в колеса і зволікають з виділенням паїв. Сільська рада відсилає в район, мовляв, це компетенція райдержадміністрації. Там теж нашу заяву місяць розглядали. А час не терпить, весна ж. Невирішеним залишається питання із видачею техніки на заборговану зарплату. Бо ж у декого борг сягає 4 тисяч грн., а всього по господарству — близько 450 тисяч. Кажуть, через суд добивайтесь. Люди звернулися до суду, та тільки толку з того, коли рішення не виконуються.

ІСПИТ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ

Усе це так допекло селянам, що вони влаштували справжній екзамен сільському голові. Людей цікавило, чому зібрані у Бруслинівському відділку гроші на виготовлення актів (понад 20 тисяч) пішли не за призначенням; чому сільська влада крізь пальці дивиться як майно переправляється на пункти прийому металобрухту; чому бруслинівська техніка перекочувала у Вербівку?

- Це у вашій компетенції, — звернулися сільчани до сільського голови, — ви, як представник влади в селі, мали б бити на сполох, звертатися у прокуратуру.

- От мені, — казав пенсіонер Іван Пшеничнюк, — у 2002-му доручили збирати гроші на виготовлення актів. Казали — хутчіше-хутчіше. Я гроші зібрав, передав, а тепер люди йдуть до мене — поверни. Зробили злодія. Коли це СВАТ думає повернути людям по тих 60 грн.?

Сільський голова Іван Дячок

Вербівський (до сільради входить 3 села — Вербівка, Бруслинів і Новоселиця) сільський голова Іван Дячок так прокоментував ситуацію:

- Тут ніхто не хоче обманути чи обділити людей. На сесії ми заслухали голову СВАТ «Жовтень» П.І.Кондратюка і визначили термін, до якого він зобов’язався перерахувати кошти в інститут землеустрою на виготовлення актів, а також повернути людям по тих 60 грн., які здавали раніше.

Стосовно ж звинувачень сільчан на його бездіяльність як сільського голови, Іван Григорович пояснив, що сільська рада має свої делеговані повноваження. А втручатися у господарські справи акціонерного товариства він не має права.

Хотілося б почути з цього приводу і точку зору пана Кондратюка, однак у день мого приїзду його на місці не було. Як сказали селяни, його взагалі важко упіймати, бо уникає зустрічі з людьми.

А ВЛАДА СПОГЛЯДАЄ

… Убити людську надію важко. Тож селяни ще сподіваються, що їх Бруслинів, а село, кажуть, старше за Москву, буде жити і не заросте дикими заростями бруслини. Принаймні, бачити свою маленьку батьківщину квітучою дуже хотів би Іванко, який дивом вцілів у 43-му, коли на Маланки фашисти дотла спалили Бруслинів, залишивши лише одну хатину, де того дня народився хлопчик.

«Нам спеціально ставлять палиці в колеса...»

Прикро, що літинська влада у даній ситуації замість того, щоб допомогти селянам стати на ноги і жити гідним життям, займає споглядальну позицію: виживе село чи ні?

Інна ЧЕРВІНЧУК

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com