«А БУДЕШ КАЗАТИ НА ТАТА «РАШПІЛЬ»?»
або приватизована міліція, і не лише вона
Хто, яка організація, на вашу думку, у вашому місті чи районі є найбільшим споживачем різних видів благодійної допомоги? І я гадав, що це в першу чергу будинки престарілих, школи-інтернати, лікарні, бідні люди, інваліди. Та не тут-то було! Забув про силові структури – щит і меч країни.
Пишу інформаційний запит начальнику райвідділу міліції, в якому, згідно з законодавством, прошу надати мені точні дані про кількість, в грошовому еквіваленті, отримання цією силовою структурою так званої допомоги від бізнесових та інших недержавних структур за останніх чотири роки. І згодом отримую хитру відповідь.
На початку листа начальник довго і нудно розповідає мені про те, що я й без нього добре знаю: «...Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», від 2.10.1996 року, ст.1 – громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб...» І, як кажуть, пішов-поїхав, тільки лиш не про те, що я його конкретно запитував. Десь аж в середині цього листа, офіцер української міліції все ж згадує про мій запит такими словами: «Стосовно поданого Вами запиту повідомляю, що районний відділ та всі його структурні підрозділи включно, ніякої гуманітарної допомоги не отримували взагалі ні від підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності». А далі сам собі суперечить так: «Благодійна допомога та спонсорські надходження до РВ УМВС від підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, які надходять на рахунок райвідділу, використовуються за цільовим призначенням, для покращення матеріально-технічного забезпечення оперативно-службової діяльності райвідділу. Про використання вказаних коштів РВ УМВС звітує перед ФЕВ УМВС та сесією районної ради». Як вони звітують – не мені вам казати... Але справа не в тім – офіцер по-офіцерськи чесно каже, що вся ота благодійна допомога йде винятково на покращення технічного забезпечення оперативно-службової діяльності райвідділу. Я б у це щиро повірив, якби... Читаю фінансові документи, надані мені місцевим бізнесом, який протягом багатьох років спонсорує нашу міліцію. Отож, що ж він їй давав для оперативно-службової діяльності? Дошки, крупи, гроші... Але ж в якій кількості?!.. Таємниця. Набагато легше дізнатися, скільки в міліції якої зброї, які найскладніші справи вона розслідує, ніж це.
Замість того, щоб відповідати на конкретно поставлене питання про кількість отриманої так званої благодійної допомоги райвідділом міліції, пан начальник далі довго і примітивно вчить мене в листі, що згідно із Законом «Про інформацію» «не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі конфіденційну інформацію...», і так далі, аж до того, на які види поділяється інформація за режимом доступу до неї. Як кажуть, не лист, а наукова праця! Але ж вся біда, що не про те... Після тієї високопарної теорії, не по суті мого запиту, знову згадується про мій запит: «Таким чином, інформація, викладена у Вашому листі щодо суми спонсорської допомоги та благодійних внесків, які надходять на рахунок райвідділу, є конфіденційною, та, відповідно до ст.37 Закону України «Про інформацію», не підлягає обов’язковому наданню для ознайомлення». Як кажуть, «а будеш казати на тата «рашпіль»?..
Однак потім, наче згадавши враз про демократію, гласність, пропонує мені наостанку: «Відмову задоволення Вашого запиту Ви можете оскаржити відповідно до ст. 35 Закону України «Про інформацію» до органу вищого рівня (УМВС України у Вінницькій області). Як кажуть, спасибі за пораду. Цікаво, скільки сотень тисяч бізнесових гривень пройшло через те саме УМВС у вигляді допомоги?..
Ясна річ, що ніяка це не конфіденційна інформація. Більше того – громадяни мають право знати, з яких джерел, в якій кількості фінансується наша державна міліція. Але видати цю величезну таємницю, на мій погляд, не зможе не лише начальник цього та й будь-якого іншого райвідділу міліції, бо вона з самого низу. Міліція з самого низу до самого верху займається отими принизливими, на грані злочинності, поборами під назвою спонсорська, гуманітарна, благодійна (хіба не все одно яка?) допомога. Надають її, як правило, ті, хто «вимушений дружити» з міліцією, бо якщо ні – загримить під фанфари і сам, і його бізнес. Або ж ті, хто в такий спосіб хоче відкупитися від законності?
Коли ви бачите, як мчить по вулиці міліцейська машина – подумайте, на чиєму бензині вона їде, якщо бачите новеньку форму міліціонера – за чиї гроші вона куплена, якщо йдете по міліцейській підлозі – подумайте, з чиїх дощок вона зроблена. А відтак прикиньте, чия це насправді міліція?
До речі, подзвонив я й іншим правоохоронним структурам і попросив відповісти на те ж саме простеньке питання про отримання гуманітарної допомоги. Відповідь була аналогічна до міліцейської. Отак і живемо... І надіємося на те, що вони нас захистять... А вони вже да-авно, по суті, приватизовані. Ось таку маю думку, а якщо ви думаєте інакше — напишіть.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =