Середа, 21 квітня 2004 p.

Правда, не погодилися стерпіти це більше третини депутатів, які і змусили мера скликати позачергову сесію.

Конституція України зазначає, що назвати будь-яку людину, не кажучи вже про депутатів, злочинцем має право лише суд. Чому ж мер підмінив собою цю державну установу? За що ж він виніс своєму депутатському корпусу такий кримінальний вирок о 15 годині 16 квітня 2004 року, стоячи, як справжній суддя, під Державним прапором і гербом?

А все надзвичайно просто. Містом, як і будь-яким підприємством, треба вміло, з прибутками, захистом соціальних прав громадян управляти. Минуло вже два роки його перебування при міській владі, а зразків такого керування, м’яко кажучи, не видно. Місто продовжує занепадати. А не за горами нові вибори... Потрібен імідж.

Отож О. Работинський в грудні минулого року на сесії районної ради заявив, що оскільки районне начальство нібито свідомо обділяє місто у фінансуванні – в міському бюджеті склалася складна ситуація. Зокрема, немає грошей на утримання Ямпільського будинку престарілих. Тоді на захист престарілих стали і депутати, і голова райдержадміністрації, і навіть губернатор.

А 31 березня ввечері прибігають до мене додому родичі мешканців будинку престарілих: «Рятуйте, будинок закрили! Всіх насильно вивезли, персонал звільнили з роботи». В пустому приміщенні, яке не опалювалося вже майже місяць, залишили на ніч одну-єдину 92-річну бабусю, яка з відчаю плакала ревними слізьми.

Тоді я зважився на небувалий крок: близько опівночі обдзвонив всіх депутатів міськради і попросив їх прийти вранці о 8 годині до того будинку, побачити ті умови, в яких перебула ніч бабуся, переконатися, що його таки закрили без їх відома.

Вранці близько десяти депутатів прийшли, куди я просив, але будинок престарілих вже був закритий. Виявляється, за годину до того зібрання депутатів мер із заступником особисто сюди прибув і вивіз бабусю в далеке село Петрашівку, в сільську лікарню. І тут же скликав виконком, на якому поставив питання про закриття... на ремонт годину тому самовільно закритого ним будинку престарілих.

Чому, як належить, спершу не провів виконком, не прийняв відповідне законне рішення? Зрозуміло – рятував честь мундира. І в цьому його підтримали ті виконкомівці-депутати, які смиренно мовчали, коли він і їх назвав на сесії згодом злочинцями, у що я особливо вірю.

Рятуючи зі всіх сил ситуацію, мер грубо порушив і трудове законодавство: будинок престарілих начебто закрив лише на період ремонту, але весь його персонал звільнив насправді і назавжди, про що свідчать відповідні записи у трудових книжках нянечок і завідуючої.

Розправившись з престарілими, штатом будинку престарілих, мер, певно, сподівався, що вже все найважче позаду. Але виявилося, що все було попереду. Депутати зібрали обумовлену кількість підписів і вирішили скликати позачергову сесію з порядком денним: «1. Про закриття будинку престарілих. 2. Про самовільні дії міського голови О.М. Работинського». І як же вони були здивовані, коли через кілька днів прочитали в райгазеті офіційний документ за підписом мера про скликання позачергової сесії з порядком денним не про самовільні дії міського голови, а «Про хід виконання передвиборчої програми міського голови». До речі, саме цей свій звіт мер поставив першим питанням.

...Недавня публікація в «33 каналі» про варварське закриття будинку престарілих у Ямполі — «Людино, зупинись, прочитай!» мала відгук... навіть аж у Франції. Українські студенти, які там навчаються, прочитали цю публікацію через Інтернет, провели в своєму інституті її обговорення і телефонували мені з проханням допомогти. У вигляді листівки вона була розповсюджена по місту і району. На зворотному боці листівки красувалася передвиборча програма мера, яка кардинально відрізнялася від теперішньої дійсності майже по всіх пунктах. Голова райдержадміністрації Анатолій Комар гостро розкритикував самочинні дії міського голови щодо закриття будинку престарілих.

Але чому всіх депутатів назвав мер злочинцями? Причину того, що сталося, він оправдовував так: в будинку престарілих жили люди з району, міста, які мали нерідко родичів, дітей, високі пенсії, а тим часом чотирнадцять літ тому, коли його організовували, то в документах записали – поселяти одиноких. Тож виходило зі слів мера, що жили там якісь не ті, що треба, люди. Тоді я запитав його: якщо там дійсно жили не ті, що треба, люди (до речі, всі законно прийняті міськрадою на утримання), якщо за останніх два роки міськвиконком перерахував на них близько 80 тисяч гривень з бюджету, то хто ж той злочинець, який безпідставно, таким чином, розтратив на таких «дармоїдів» так багато грошей податкоплатників? Тоді мер заявляє: «А цими злочинцями є всі ці депутати, які сидять у цьому залі!» Бо ж вони, мовляв, не розробили відповідний статут будинку престарілих. Але хіба вони, а не він підписували відповідні фінансові документи, організовували роботу ради?!

Цікавою, особливо для правоохоронних органів, була і така заява мера: «...А те, що по міській раді знято: допомога на оздоровлення – 3991 гривня, матеріально-соціально-побутова допомога – 4892, підвищення зарплати, яке йде з першого березня на 10,8 процента – 1102 гривні... Разом -15 тисяч 373 гривні. Це недоотримав наш апарат міської ради. Ось за рахунок чого фінансувався будинок престарілих!».

На це голова райдержадміністрації сказав: «Я ошелешений! Заробітна плата – це захищена законом стаття бюджету, і якщо ви в цьому не розібралися, то попросіть вибачення...». Захищені статті заборонено використовувати не за призначенням, хіба цього не знав мер? А якщо він не знав, то що це за мер?! (Дивовижно, але, як сказав той же

А. Комар, на утримання будинку престарілих взагалі не існувало в мерії кошторису!) Отож, крім престарілих, штату будинку престарілих, незаконно ущемлені в своїх соціальних, трудових правах і всі працівники апарату міськради.

Меру частково вдалося врятувати честь свого мундира, але, думається, на деякий час. Ображені проведенням сесії не по їх питаннях, члени ініціативної групи подали заяву в суд, це збираються зробити працівники будинку престарілих і, можливо, колишні жителі, яким гарантували безперервне пожиттєве утримання тут. (В жодному документі про їх прийняття не записано, що в разі ремонту – всіх до єдиного виселять. Та й не робиться таке ніде більше, крім Ямполя, хоча ремонти відбуваються скрізь).

Допустимо, першого вересня мер урочисто переріже стрічку і відкриє відремонтований, з новеньким статутом, новими людьми цей будинок престарілих. Але ж життя так само з нової сторінки не почнеш! Вперше він матиме стійку, ображену опозицію в раді і за її межами. А найголовніше – знову висітиме, як дамоклів меч, запитання, за що утримувати міський будинок престарілих при такому жалюгідному бюджеті?.. Протягнута до бізнесменів рука мерії зі словами «дайте, подайте» – не врятує. Потрібна серйозна стратегія розвитку економіки міста, а не апаратні азартні ігри.

Василь КІЗКА, власний кореспондент «33 каналу», www.korespondent.boom.ru

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com