Середа, 21 квітня 2004 p.

«ВСЕ ОДНО В ТЕБЕ НЕМАЄ ГРОШЕЙ ДОВЕСТИ, ЩО БАТЬКО — Я»

Їй всього 18 років. Але дівчині довелося зробити у своєму житті серйозний вибір. І не один. Бо це вже була не тільки її доля.

- Ми живемо з мамою у бабусі з дідусем. Батько покинув маму, коли я була ще маленька. В минулому році так трапилось, що до нас почав приїжджати один районний начальник у справах. І одного дня він мене вивіз у ліс і там зґвалтував. А через деякий час дізналась, що вагітна. Нікому нічого не говорила, бо дуже хотіла народити дитину. Знала, що вбивати її — великий гріх.

Сказала тільки батькові майбутньої дитини. Він почав вмовляти мене зробити аборт. Привіз якісь таблетки, приносив уколи, просив робити ін'єкції. Але я відмовлялася. Я знала, що все одно народжу цю дитину, а тому не хочу, щоб вона була неповноцінною через ці таблетки. Тоді він махнув на мене рукою і більше не з'являвся. Сказав, що нічого я не доведу.

НАТАЛКА НА КОЛІНАХ ПРОСИЛА ВІДДАТИ ЇЇ ДИТИНУ У СІМ’Ю

Нещодавно на світ народилась дівчинка. Прекрасне створіння, яке до безтями любить її мама. Молода мама, яка немає куди принести своє немовля.

Дивлячись на її розпач, лікарі запропонували написати відмову від дитинки. Молода жінка спочатку не погоджувалась: «Я не хочу, щоб мою дитину продали на органи чи здали у якесь рабство. Я напишу відмову тільки тоді, якщо буду впевнена, що вона одразу з пологового потрапить у сім'ю».

Виявилось — це непросто. Бо у нашій державі діє постанова Кабміну №775 від 1996 року за підписом тодішнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, який забороняє усиновляти залишених у пологових будинках немовлят.

Лікарі досі дивуються: хто підсунув Павлу Лазаренку підписати цю постанову, яка порушує право дитини після виписки з пологового будинку потрапити у сім'ю, і права батьків, які бажають її усиновити і частіше бажають зробити усиновлення з лікарні і без розголосу, часто імітуючи вагітність?..

Лікар В. Щербань пообіцяв Наталці, що її дівчинка потрапить у родину. Йому довелося потратити чимало нервів та зусиль, аби знайти юридичні підстави, щоб дати сім'ю новонародженій дівчинці і дитину — родині, яка давно про неї мріє.

Наталка тільки просила, щоб майбутня мама дитини написала їй листа. Дві ночі перед випискою плакала над своєю дитиною. Вона стояла на колінах перед ліжечком своєї донечки і востаннє розмовляла з нею.

- Це була така вражаюча картина, — згадує Валерій Михайлович, — Наталка огорнула її, своє дитя, схилилася і схлипувала над нею. А дівчинка розуміла… А потім Наталка вийшла з палати.

Пройшло зовсім мало часу, і двері палати знову відчинилися. Це зайшла її майбутня мама. І ось мить зустрічі:

- Жінка зайшла у палату. Вона так само, як рідна мама, стала на коліна перед ліжечком з дитиною і так само огорнула свою дівчинку. І так само почала з нею розмовляти, а з очей капали сльози. Ви не повірите, але кімната одразу наповнилась такою світлою радістю. І навіть дівчинка відкрила очі, відчувши свою нову, духовну, маму.

«НАША ДІВЧИНКА МАЄ ЗНАТИ, ЩО ВОНА НАЙБАЖАНІША»

Ввечері того ж дня нова мама написала першого листа Наталці. Писала плачучи:

«Здрастуй, дорога незнайомко! Мені важко писати тобі цього листа. Важко знайти слова, які могли б підтримати і втішити тебе в цей складний період твого життя. Не завжди у нашому житті все складається так, як хочемо ми, чомусь переважно виходить навпаки. Ось і в мене сталось не так, як бажалось. Багато років тому я втратила дитину, і з того часу — постійні лікування, але результату немає. Ми з чоловіком мріяли мати маленьке янголя. І ось завдяки Божому провидінню це сталося. Ти не уявляєш, яка для нас радість мати немовля, для сім'ї, яка втратила надію мати дитину. З першої секунди, з першого погляду я полюбила цю дитину, вона стала часточкою самої мене. Тепер є для кого жити, є кому віддати усі свої материнські почуття.

Мила дівчино! Ми дуже вдячні тобі за твій мужній вчинок. Зберегти і виносити дитину у твоїй ситуації — це великий подвиг. В моєму серці ти залишишся частиною нашої сім'ї. Йдучи в церкву і ставлячи свічки за здоров'я своєї родини, я завжди буду згадувати тебе і проситиму у Бога, щоб дав тобі щастя і здоров'я, щоб ти кохала і була коханою, щоб вийшла заміж, народила на радість собі діточок.

Мила незнайомко! Ми все зробили так, щоб люди не довідались, що дочка у нас нерідна. Для усіх них — я народила її. Це ми зробили для її блага. Я хочу, щоб вона ніколи не довідалась, що її залишили. Я хочу, щоб вона знала одне — вона найбажаніша дівчинка!

Я не знаю, чи змогла заспокоїти тебе своїм листом, але від щирого серця бажала б цього. Будь щаслива!»

«А УЗАКОНЕНЕ ДІТОВБИВСТВО МОРАЛЬНІШЕ?»

Валерій Щербань:

- Був би сценаристом — неодмінно зняв би багатосерійний серіал про соціальне сирітство в Україні, його витоки, сьогодення і наслідки. І дивилися б його не з меншим захопленням, ніж «Бідну Настю».

Показав би і тих юних жриць кохання, які, вскочивши у халепу, самотужки намагаються позбавитись дитини. Йдуть на кримінальні аборти, приймають токсичні препарати, нехтуючи здоров'ям і життям своїм і ненародженої дитини. Відтінив би доленосні наслідки таких необачних кроків, показав би неповноцінних дітей, десятки тисяч яких є живими свідками цього.

Зробив би розрахунки, аби показати, як недолугими указами та постановами держава втрачає на медико-соціальній реабілітації скалічених матерями дітей, більшість з яких безперспективні. Як деякі жінки безнадійно намагаються вилікуватись від безпліддя, інші — позбутися позашлюбної вагітності.

Лише у Вінницькій області в 2003 році на 15054 новонароджених дітей було зроблено більше 10 тисяч абортів!

Обов'язково поставив би запитання з екрану до всіх: який гріх більший — вбити ще ненароджене чи народити і передати дитя у повноцінну сім'ю? Бо лише у Вінницькому районі зареєстровано 88 безплідних сімей. І за це матерям, які передають дітей на всиновлення, а не йдуть на дітовбивство, ще й би винагороду давав! Бо ж чули усі про сурогатних матерів — українок, які виїздять у зарубіжні країни і там виношують дітей, а за це отримують платню. Заперечить мені хтось, а я перепитаю — а що, у вимираючій державі, де смертність втричі перевищує народжуваність і на одну народжену дитину припадає один аборт — дітовбивство моральніше?

В останній серії показав би невигаданих два сюжети. Перший — як на об'їзних дорогах, що навколо Вінниці, стоїть вже третє покоління «жриць кохання». Є й династії, що працюють за відкатаною схемою: «хата — дорога — лікарня — дитбудинок — інтернат — дорога». Дуже ймовірно, що вдалося б без дубляжу зробити зйомку, як придорожні дівчата з числа вчорашніх «жителів» дитячих стаціонарів районної лікарні тікають в кущі, щоб уникнути зустрічі з медиками.

І їхні долі теж показав би, щоб усі побачили ціну підпису колишнього прем'єра. І хоча порушуємо ми цей закон, але йдемо на це лише в інтересах новонародженого. Не завжди, правда, можна обійти — за 21 рік у Вінницькому районі лише 109 новонароджених ми зуміли передати у сім'ю. А от 313 довелося відправляти у дитбудинок.

«СПАСИБІ, ЩО ЗБЕРЕГЛА ДЛЯ НАС ДОНЕЧКУ»

Ось ці листи написала Наталці теперішня мама її дитини...

«Дорога незнайомко! Сьогодні ми виписуємось з лікарні, забираємо уже свою рідну дитинку додому. Дорога у нас далека, але радість ще більша. Радість в тому, що у свій, колись порожній, будинок принесемо дитячий сміх. Для мене і чоловіка Вінниччина зостанеться другою батьківщиною, бо тут живе фізична мама нашої донечки. Ми ще раз хочемо подякувати тобі, що зберегла дитину. Спасибі, що витримала великі муки народження. Хочемо запевнити тебе, що виростимо її у любові, що вона буде вихована у гарних християнських звичаях, і ми зробимо усе, щоб дати їй найкращу освіту. Я розумію, що ти будеш часто думати про неї і десь підсвідомо вона буде відчувати це. Тому я хочу, щоб твої помисли були чистими, світлими, добрими. Тоді і їй краще буде жити.

Мила дівчино, я бажаю для тебе щасливої долі, такого ж чоловіка, як у мене. Всі довгі 20 років, які я віддала на лікування, він завжди підтримував мене, ніколи не дорікав і не кривдив. Я впевнена — у тебе все буде добре».

Ірина ЯРОШИНСЬКА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com