Середа, 21 квітня 2004 p.

У позаминулому номері нашої газети було опубліковано матеріал «Завдяки публікації у «33-му каналі» затримана банда, яка полювала на квартири самотніх людей». 6 злочинців, серед яких майор та 40-річна жінка, підробляли документи купівлі-продажу квартир своїх потенційних жертв, житло продавали, а людей... вбивали.

«Чорні маклери»... Так називають правоохоронці цих злочинців. Вони, як справжні актори, уміють грати, прикриваючи свою хижу сутність маскою милосердя і співчутливості. Мабуть, тому так легко входять в довіру до одиноких людей, котрі на схилі літ відчувають дефіцит спілкування та уваги.

На жаль, те, що розкрита у Вінниці банда не єдина, засвідчили масові звернення до газети наших читачів. Редакцію буквально засипали дзвінками, листами, приходило чимало відвідувачів. Сподіваємося, деякі їхні розповіді вбережуть інших від необачних кроків.

«МОЇХ ДЯДЬКА, ДІДУСЯ ТА БАБУСЮ ПРОСТО СПОЇЛИ...»

20-річна Тетяна в редакції повідала шокуючу історію:

- У травні минулого року несподівано помер мій дядько, а через 2 місяці — дідусь. У приватному будинку залишилася сама бабуся. Частенько навідуючись до неї, я звернула увагу на те, що до бабусі приїздить якийсь молодий чоловік. Бабця пояснила, що нового знайомого незадовго до смерті привів дядько. За її словами, він «опікувався» ним. Допомагав, наприклад, приватизувати землю — 16,8 сотки біля будинку. Дядько та дідусь були небайдужі до спиртного, то цей «друг» завжди привозив їм пляшку. Вже тоді я відчула щось неладне. Мимоволі виникла підозра, що цей «друг» отруїв дядька та дідуся горілкою, бо обоє померли фактично після того, як він їх частував. Та й похорони цей «друг» організував у авральному порядку, навіть не допустивши розтину. А одного разу... Коли я прийшла до бабусі — ледь упізнала її двір. Дерева вирубані, будинок повалений, а бабця вся у сльозах — у «времянці». І ось тоді цей самий «друг», розмахуючи якимись паперами, повідомив, що тепер він тут господар, мовляв, перед смертю дідусь продав будинок йому. Але як же тоді бабуся? Як взагалі можна було оформити договір купівлі-продажу без її згоди? Словом, ми вирішили звернутися до суду із заявою про визнання недійсним того договору. Але «новий хазяїн» пригрозив, що у такому випадку бабусю приб'ють, а мене згноять у тюрмі, тому що його батько — якийсь начальник. Заяву з суду ми не забрали, але вже у листопаді, коли я прийшла до бабусі, застала жахливу картину: вона лежала на підлозі гола, прикидана якимись ганчірками. Як сказали сусіди, напередодні до неї приїздив з якимись пакунками той самий «друг». Не виключено, що він і їй налив чарчину (після смерті дідуся бабця впала у депресію і почала випивати). Викликала міліцію. Ті одразу сказали, що смерть підозріла, викликали експертів, але... результати розтину не підтвердили насильницьку смерть. Зрозуміло, чому. Вже похоронивши бабусю, як спадкоємиця, від свого імені написала до суду позов про визнання угоди купівлі-продажу недійсною, проте «хазяїн» продовжує розоряти садибу. Мені страшно. Першу частину своїх погроз він вже зробив, що буде далі?

«ЗАХИСТІТЬ МЕНЕ ВІД ОПІКУНІВ!»

З таким проханням до редакції звернулася 78-річна одинока пенсіонерка Марія Соловйова. Життя повернулося так, що двічі непорядні люди скористалися її беззахисністю та незнанням юридичних аспектів. Спершу її «кинув» чоловік, з яким вона зареєструвала шлюб вже у зрілому віці і прожила 9 років. Коли його штрикнув «біс у ребро», подав на розлучення… і розподіл майна. «Виручили» жінку у цій ситуації… опікуни — подружжя вінничан: вона — працівниця ЖЕКу, він — майор. Це вони сплатили 1,5 тисячі доларів колишньому чоловіку Марії Соловйової, а натомість уклали із старенькою договір довічного утримання.

- Перший рік вони, гріх сказати, дійсно провідували мене, гостинці приносили, — каже Марія Михайлівна, — а оце вже четвертий рік не йдуть. А я ж немічна вже, три інфаркти пережила. Тяжко самій. Взяла на квартиру дівчаток-студенток, то вони пожили кілька місяців і пішли — сказали: «Не хочемо, щоб нас біля вас прибили». Це їм так пригрозили. Останнім часом мені постійно хтось телефонує з погрозами. Оце недавно намагалися зайти до квартири. Мені страшно. Як жити у такому пеклі?

Зараз жінка звернулася до Асоціації пенсіонерів «Поділля», де їй порадили подати до суду позов на опікунів, оскільки ті не піклуються про неї.

- Може, — каже старенька, — думали, що я швидко помру, а я виявилась живучою.

«МОЯ 30-РІЧНА СУСІДКА ЗНИКЛА, ЯК ПЕНСІОНЕРКА АЛЕКСАНДРОВА...»

Вінничанин О.Сидорук б'є на сполох з приводу зникнення своєї 30-річної сусідки. За його словами, молода жінка — інвалід, хворіє на розлади нервової системи. В успадковану від матері квартиру вона поселила квартирантку. Вже кілька місяців власниця квартири не з'являється, тим часом квартирантка якось обмовилась, що квартира вже її.

- Я звернувся до дільничного з проханням розшукати хазяйку квартири, — каже О.Сидорук. — Однак досі ніяких заходів не вжито. На неодноразові мої нагадування дільничний просто розводить руками, мовляв, нічим не може допомогти. Чесно кажучи, я маю сумнів, що моя сусідка жива. Її, інваліда, дуже легко ввести в оману. Рідних у неї немає — ніхто й не шукатиме.

Інна ЧЕРВІНЧУК

Для контролюючих органів: адреси усіх скаржників у редакції. У зв’язку з резонансністю редакція газети бере цю тему на контроль. Ми і далі повідомлятимемо вас про всі випадки зловживань із продажем квартир.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com