«З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ЖОРСТОКІСТЬ?..
Я бачив, як двоє підлітків закопували живцем собаку...»
«Їду я одного осіннього дня з району веломашиною і бачу дику, страшну картину: на полі між Зозовом та Славною два хлопчики років 13-ти закопують живцем собаку. У готову заздалегідь яму вони запихають молодого ще собаку і засипають землею. Собака виривається з-під товщі свіжої землі. А парубчаки, тримаючи його за мотузку, знову і знову стараються засипати...
Довго я їх умовляв: якщо він вам не потрібен, відпустіть його на всі чотири сторони. Хлопці зрозуміли, чи вдавши, що зрозуміли, пішли з «другом» людини.
Ну, думаю, дійшло до хлопців, нарешті усвідомили свою помилку. Але який я був здивований, коли другого дня побачив того ж собаку, повішеного на дорожньому стовпчику...
Ця жорстокість молодих хлопців не дає спокою: чому така байдужість у нас до чужого, хай і собачого, життя?! На мою думку, перші учителі нашої молоді — це екран та вулиця. Кінофільми з насильством так «в’їлися» у душі та у серця людей, що їм стає байдужою чужа біда: сльози, кров і навіть смерть. Тому й гвалтують, знущаються, вбивають...
Доказом цьому хочу описати ще один епізод. Закінчились уроки в одній школі. Шестикласник, витягнувши викидного ножа, каже до хлопчика з молодших класів: «Давай гроші, бо поріжу тобі куртку». Коли грошей немає у дитини, той проводить ножем по куртці... Батькам дитина боїться зізнатися, хто порізав.
От звідки виростає жорстокість! Батьки не хочуть знати, чим займається їхнє чадо, і для чого учню ніж?! Від ножа, як від рушниці, до біди — один крок. А коли чадо «принесе» горе чи біду — батьки починають бігати та метушитись.
...Колись, у 60-ті роки, деякі учні 7-8-их класів палили махорку. Як зараз пам’ятаю, Іван Григорович, учитель математики, починав урок так: підходив до столу, вивертав кишені і висипав тютюн чи махорку... Можливо, це не кращий із методів боротьби з курінням, але у межах школи більше не було чути від учнів запаху махорки...
Тому-то школи не повинні стояти осторонь усяких порушень, якщо учень йде у школу з ножем чи з заточкою — то чекай біди!
Розгнузданість та вседозволеність потрібно терміново зупинити. Бо ця «дрібниця» нам же вилізе боком. Важко слухати, як молодь, спльовуючи чи чвиркаючи через зуби, «професійно-гидко» матюкається, а дорослі, щоб не викликати на себе вогонь, мовчать.
Мовчить і Закон, який повинен зупинити хвилю безмежної жорстокості. Це, може, сьогодні мала «дрібничка», а завтра?..»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =