Середа, 21 квітня 2004 p.

«Багаті наші українські землі чорноземом. У Другу світову війну її вагонами вивозили до Німеччини. За останні роки на хлібному ринку великий дефіцит на хліб, ціни на нього «кусаються».

На долю українського села чимало випало реформ, організацій, «тозів», «созів», суспільна колективізація, територіальні хрущовські об’єднання районів, укрупнення сіл і, нарешті, земельна реформа зі зміною назви колективних підприємств на приватні. І все це не дало позитивних наслідків, а принесло шкоду. З укрупненням колгоспів з’явилось багато неперспективних сіл, які через деякий час роз’єднались.

Душа болить, коли бачиш, до якого занепаду дійшли наші села. Вони вимирають. Друга світова війна не принесла стільки руйнувань, як в період проведення реформи на селі.

Вина в цьому тих, кому доручено було провести реформу на селі. Що ж зроблено? Більшість виробничих потужностей там зруйновано, пограбовано. І ніхто за це не поніс відповідальності. Зруйнувати все те, що побудовано нашими батьками і дідами — великий гріх. В селах люди забули дорогу до клубів, бібліотек, колишні куточки трудової слави стали складськими приміщеннями. Відійшов від людей девіз: «На роботу з гордістю, а з роботи з радістю». На біржу праці люди йдуть не з цим девізом, а з прокляттям своєї долі.

Земля в селах розпайована між працюючими колгоспниками і пенсіонерами. Власні земельні паї люди не в змозі обробити, а віддають в оренду приватному підприємцю, який сплачує за оренду землі людям мізерною кількістю збіжжя, що ледь вистачає для курей.

Я не вірю, щоб президентськими реформами передбачалася докорінна руйнація основних фондів — приміщень, споруд, закладів соціально-культурного призначення.

Однак, наперекір всьому цьому, це в селах робиться. Ось у нашому селі було підприємство, так зване управління під’їзних залізничних колій, що з’єднувало 4 цукрових заводи: Гонорівський, Моївський, Деребчинський та Соснівецький. На цьому підприємстві працювало понад 600 робітників. Воно було гордістю району і області. Сюди приїздили гості з Німеччини. Коли розпочалося реформування і так звана «приватизація», підприємство пішло з молотка.

Розібрали залізничне полотно до Моївського, Гонорівського та Соснівецького цукрозаводів. Залізничні рейки продали на металобрухт. Було порізано паровози і тепловози, цистерни і вагони на метал. Зняли дах з клубу, розібрали виробничі приміщення. Це все зроблено не з вини людей, а керівників. Постає питання — чому з ходом реформ у нас все робиться на зло?

Наведу один із прикладів життя селян села Лопатинців. Воно забуте вже і Богом. Люди цього села здають землю в оренду Михайлівському приватному підприємству, яке знаходиться на відстані 7 км. Убоге життя цих людей. Раніше господарство цього села носило ім’я М.Коцюбинського, де біля обшарпаної школи стоїть його погруддя.

Селяни Лопатинців пам’ятають твори, які написав М.Коцюбинський, такий як «Фата моргана», де персонажі цього твору схожі на сьогоднішніх людей. Земля також і досі плаче...»

Іван КОЛЯСА, пенсіонер с. Михайлівка Шаргородського району, фото з архіву

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com