Середа, 12 травня 2004 p.

Капітан ВПС у складі миротворчої місії в Сьєрра-Леоне провів рік. Про свої враження він погодився розповісти.

«БАТАЛЬЙОН У СЬЄРРА-ЛЕОНЕ ЩОРІЧНО ПРИНОСИТЬ ПРИБУТОК 30 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ»

- Сергію, як ти потрапив у Африку?

- Якось я вирішив досконало вивчити англійську мову. Якраз організували курси для офіцерів. І по їх завершенні я проходив тестування, щоб потрапити на курси військових перекладачів. Набирали групу з 40 чоловік. Я був 39-м. Закінчив ці курси. І через тиждень прийшла телеграма, що я їду з миротворчим контингентом в Сьєрра-Леоне як військовий перекладач.

Миротворці з України в Сьєрра-Леоне

- Чому саме в цю країну?

- Миротворча місія ООН не може бути розташована у щасливій країні, тим більше, її військовий контингент. Сьєрра-Леоне знаходиться у Західній Африці, межує з Гвінеєю та Ліберією. Регіон, де знаходяться кордони усіх трьох країн, — алмазоносний. Алмази там добувають шляхом вимивання просто відрами. Коли в одній з цих трьох країн війна — це вигідно, тому що через неї можна нелегально без перешкод вивозити алмази.

Сергій Скрипніков: «Місто бруднюче, там можна побачити все, що завгодно...»

У Сьєрра-Леоне раптово спалахнув конфлікт між урядом та революціонерами, який не могли погасити. Загалом, повстанці там — це діти та підлітки. Їм у скроню вводять наркотичну речовину, тоді людина три дні може виконувати усе, що завгодно. Тим, хто не хотів воювати за повстанську армію — відрубували руки по лікоть. І не мало значення — чи то дитина, чи літня людина, чи жінка. Там навіть є цілі табори ампутантів, якими опікуються міжнародні організації.

- Які перші враження від цієї країни?

- Країна — тропіки, води — море. Там вологість 90% при температурі 50 градусів. Згодом людина звикає до всього.

20 перекладачів на 600 чоловік, тому роботи багато. Я спершу думав: «Романтика, романтика…», — а потім: «Робота, робота…» Але гордість за нашу країну більше відчувається там, ніж тут. Україну там знають по двох речах — Шевченко-футболіст та Клички-боксери.

Українців усі поважали, тим більше, таких трудяг, як ми, немає в жодній армії.

- Військові контингенти ще яких країн були розташовані?

- Було близько 20 контингентів: непальці, пакистанці, бельгійці, нігерійці, бангладешці, замбійці, заїрці…

- А з європейських країн?

- Росіяни. Можна сказати, що ми там були «найєвропеїстишими» (сміється — авт.). Штаб-квартира ООН розташована в місті Фрітаун, то там були офіцери з Америки, Англії, Швеції.

Участь наших військ у миротворчих операціях економічно вигідна. Україна зібрала батальйон, відправила, а далі — «лічильник клацає». Лише батальйон у Сьєрра-Леоне щорічно приносить прибутку близько 30 мільйонів доларів. Відмовлятися від такої місії було б просто смішно.

НАЙКРАЩЕ В АФРИКАНСЬКИХ КРАЇНАХ ЦІНУЮТЬСЯ ВИПУСКНИКИ ВІННИЦЬКОГО МЕДІНСТИТУТУ

- Як до вас ставилося місцеве населення?

- Взагалі, африканці вважають, що білі їм щось винні. Ти їх повинен нагодувати, дати їм роботу. Коли ця грань стирається, то дружелюбність зникає. Психологія у них така. Там навіть чиновники дивні: ми поїхали на зустріч з міністром інформаційної політики. То він був у костюмі і босий.

«Африканці вважають, що білі їм щось винні...»

- Взагалі, було усе так, як ти собі уявляв?

- Коли їхав, то я собі нічого не уявляв. Лікарі нам дали лише список необхідних ліків. В основному там розповсюджена малярія. У нас були випадки захворювання, та медичне обслуговування — на вищому рівні.

Спочатку, коли ми жили в наметах, дуже докучали комарі. Але потім побудували пластикові будиночки, і стало вже краще. Загалом ми провели в Африці рік, як у піонертаборі.

- А дівчата у вашому таборі були?

- Не було.

- Як же ви цілий рік без дівчат, з африканками ніхто не одружився?

- Ні (сміється — авт.). Та кожному миротворцю в день видавали по презервативу. Можливо, хтось і ризикував своїм здоров'ям. Та я не хотів мати справи з африканками, за решту не ручаюся.

- Який рівень життя місцевого населення?

- Коли ця країна була колонією Англії — у них було все: каналізація, водопровід, електроенергія. Та в 1971 році вони здобули незалежність, і зараз там усе зруйноване. Стоїть жилий будинок, а туалет на вулиці. Воду потрібно купувати, а електроенергію, яку мають з двигунів, може собі дозволити не кожен.

У Сьєрра-Леоне живуть багато жінок і з України. Це в основному ті, які повиходили заміж за африканців, котрі здобували освіту в Україні. На життя не жаліються і на Батьківщину повертатися не збираються. Лікарі, які закінчили Вінницький медінститут, там вважаються найкращими спеціалістами.

УКРАЇНСЬКІ МИРОТВОРЦІ В АФРИЦІ ВИРОЩУЮТЬ АНАНАСИ ТА КУПУЮТЬ МАВП

- Що тебе найбільше вразило?

- Відсутність дому. Я навіть не можу передати ці почуття. Але найприємніші враження залишив океан. Місто бруднюче, там можна побачити все, що завгодно. А пляж там такий, куди ще не ступала нога людини, пісок порипує, наче сніг. Океан чистий. Краса! Там банани ростуть, як бур'яни. 8 місяців — і в тебе є своя пальма.

- Ви там свій город мали?

- Так, я навіть кавун виростив. Хлопці там навіть ананаси саджали, та з ними багато треба возитися.

- Національні страви куштував?

- Ти що! Я не хотів ризикувати, вони там мавп їдять. Місцеві навіть тварин до нас під паркан приводили, продавали. Одного разу привели шимпанзе. Ми спочатку не хотіли купувати, але коли він сказав, що з'їсть його, ми купили. Довелося віддати мавпу до заповідника. Ще у нас жили павіан, пітончики, хамелеони.

- Після Африки не зникло у тебе бажання куди-небудь їхати?

- Спочатку відпало, та ненадовго. Скоро я їду проходити атестаційну комісію в Генеральний штаб. Якщо все буде добре, то, може, уже через рік розповім тобі про Ірак. Добре, що наше командування ставиться до цього з розумінням, адже мене могли просто не пустити.

Анна КОЛЕСНІКОВА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com