Середа, 12 травня 2004 p.

Коли їдете через Томашпіль на Вінницю коротшою дорогою — завжди зір натикається на щось, здавалося б, неприродне, блюзнірське. Зліва від дороги, серед цвинтаря, стоїть біла цегляна школа. Вона збудована лише на сорок відсотків — типове приміщення радянських часів, як кажуть, ні додати, ні відняти. І було б все нормально, якби ж то не цвинтар...

Навкруг школу тісно обступили надмогильні хрести покійних католиків і православних. Могили були і під нею, під школою, але вже давно сплюндровані будівельниками.

Зводять тут цю школу, лиш подумати — з 1985 року! А якийсь кмітливий бізнесмен справився набагато швидше — враз прилаштував тут, на цьому сотні разів оплаканому місці, свою торгову точку і вже давно торгує...

І згадалося мені прочитане в єврейській газеті ось що. В Києві, неподалік Бабиного Яру, єврейська релігійна громада вирішила побудувати єврейський культурно-просвітницький центр. І наштовхнулася, образно кажучи.., на Тору, яка забороняє живим навіть доторкатися до кісток мертвих. Звернулися в Ізраїль, в Головний рабинат, і отримали відповідь: якщо вже так хочете там щось будувати — не копайте землю, кладіть залізобетонні плити і на них зводьте приміщення, бо інакше можете випадково зачепити людський прах, а це гріх великий.

А у нас в Томашполі, коли копали фундамент під цю школу, людські кістки перевертали, толочили, перемішували, частково, правда, збирали і відвозили в одну братську... яму. Таке варварство не вкладається в голові жодному правовірному євреєві. Але ми — не євреї, нам, виходить, можна так чинити?..

Нещодавно по Томашполю пробігла чутка, що до селища приїздив з області якийсь поважний чин, обійшов цю школу і запевнив своїх томашпільських побратимів — школу добудуємо обов’язково. До речі, щоб її добудувати, потрібно щонайменше 5 мільйонів гривень. Це весь річний бюджет освіти всього району! Де вони візьмуть грошей таких — Бог їх знає. Але на таке у нас ніколи коштів не шкодували. Скажімо, тваринницький комплекс у Великій Русаві побудували колись прямо на могилі — стародавньому кургані — і оком не моргнули.

Про цю недобудовану школу бесідую з завідувачем відділом освіти Томашпільського району Павлом Васильовичем Антонишеним:

— Павле Васильовичу, як, на ваш погляд, вийти з цього цейтноту: школа будується так довго.., наче вона й потрібна, але найближчим часом її ніхто не добудує — немає грошей. Та, припустимо, через кілька років добудують, а дітей немає, селище ж вимирає, що тоді?

— Так не можна говорити, що дітей немає. Діти є. Йде просто зменшення дітей, народжених в поточному і інших роках. І якщо та школа розрахована на 700 учнів, а в діючій сьогодні, єдиній в Томашполі, школі навчається більше 1000 учнів, то про що можна говорити?.. Школа потрібна. Вона відповідатиме сучасним стандартам.

— Школи стоять поряд. Отож, якщо цих трохи більше тисячі учнів розділити на два, то вийде, що в одній школі навчатиметься трішки і в іншій — теж. Буде в обох школах дуже багато порожніх класів, кабінетів.

— Так не буде, тому що зараз ставиться питання про модернізацію освіти, тобто ми повинні створювати школи нового типу — школи-гімназії, школи-ліцеї. Запропонувати ж в нині діючому приміщенні для батьків умови, які повинні бути дотримані в школі нового типу, ми не можемо. Хоча, правда, в існуючій Томашпільській школі маємо вже п’ять профільних класів.

— Як би там не було, вам зараз і в найближчі роки 700 чи 800 додаткових місць в школі не потрібно. Цілком достатньо було б 300-400. То чому не ставите питання, якщо вже взялися, про добудування спершу половини тієї школи, а вже потім, коли з’являться гроші — решти?

— Це питання розглядалося райдержадміністрацією. Ще років два тому. Але, як би ми цього не хотіли,— замовлена відповідна документація на будівництво одразу всієї школи. Вона складається з чотирьох секцій. Було вирішено зробити пусковими дві з них. Але, я ж кажу, — є певні технологічні труднощі. Проектна документація, правда, виготовлена на таку добудову, але знову ж таки, половина школи — це 2,5 мільйона гривень. Для районного бюджету і це надзвичайно велика сума. Без допомоги ми нічого не вдіємо.

— Є тут і ще одна проблема — моральний, виховний, якщо хочете — духовний аспект цієї справи. Школа будується на цвинтарі, де ще є могили, де людські кістки... Якби це було щось інше — можливо, і можна було б зрозуміти, а тут — школа, діти... Що ви як вчитель з цього приводу думаєте?

— Бачите, це специфіка самого селища Томашполя така. Половина його розміщена на колишньому цвинтарі... Це питання, коли починалося будівництво школи, розглядалося, і якщо громада тоді погодилася з цим місцем, то що ж зараз про це дискутувати? Як кажуть, після бійки кулаками не розмахують.

Я поцікавився думкою про будівництво школи на цвинтарі в головного санітарного лікаря Томашпільського району Анатолія Івановича Хмельницького:

— Михайло Семенович Мороз (колишній перший секретар Томашпільського райкому Компартії — В.К.) мене викликав і дав завдання підписати відповідні документи — дозволити будувати школу на цвинтарі. Я відмовився це зробити — не поставив свій підпис на відводі під будівництво земельної ділянки. А відмовився тому, що санітарні правила не передбачають будівництво громадських споруд, житла і тому подібного там. Таку ділянку можна застосовувати тільки для парку, лісу, лісонасаджень, але не для школи. Коли я категорично відмовився, то тоді це питання вирішувалося через Вінницю.

— Отже, вас не лише проігнорували, а й обійшли?..

— Я їм сказав, що ніколи в житті не підпишу цих документів, на них мого підпису немає. От і все. Отак розмова моя з районним начальством на цю тему закінчилася.

— Нещодавно на цьому будівельному майданчику побував один вінницький великий начальник і обіцяв допомогти в добудові школи. Вони до вас і тепер не зверталися?

— Я про це нічого не знаю... Я такого документа ніколи в житті не підпишу.

— Отож всі наслідки цього будівництва лежать на совісті обласного начальства, а яка вона, та совість — бачимо по самому цьому об’єкту...

Неподалік від цієї недобудованої школи з трьох сторін обступив хатину цей же цвинтар. Звертаюся до хазяйки похилого віку Ганни Дмитрівни Яворовської:

— Як вам живеться тут, серед покійників?

— Отак і живу... Колись купила тут хатину та й живу.

— І не страшно, особливо вночі, тут?

— Та ні-і... Боятися треба отих, — киває кудись до центру селища, де влада, — а цих немає вже чого боятися. Тут всі однакові...

Василь КІЗКА, кореспондент «33-го каналу», Томашпіль, www.korespondent.boom.ru

Від редакції: ми готові вислухати і інші точки зору. А що думають з цього приводу жителі Томашполя?

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com