З КВАРТИРНИМ ШАХРАЙСТВОМ ПОВ’ЯЗАНИЙ «ОПЕР»?
Чому нам відмовили у порушенні кримінальної справи?
Молоде подружжя дало оголошення на купівлю квартири. Зателефонувала жінка, сказала, що живе в іншому місті і хоче продати свою квартиру у Вінниці. Двокімнатна, у хорошому районі, і за ціною — як тоді продавали. Тому молоді люди не запідозрили нічого поганого. Пішли дивитися квартиру. Хазяйка сказала, що зараз там живе квартирант. І дійсно, з ванної, замотаний у рушник, вийшов хлопець, зробив собі каву, закурив. Як потім виявилось – гарно грав роль квартиранта. Жінка показала свій паспорт, документи на квартиру. Словом, було вирішено оформляти купівлю-продаж.
Коли вийшли на вулицю, вона сказала, що подзвонить ще одному клієнту і скаже, що квартиру вже оформляють. Потім саме факт цього дзвінка і покладе початок їх власному розслідуванню.
Розповідає Оксана:
- Ми пішли разом з нею у ЖЕК, перевірили заборгованість, вона все нам розказала, хто прописаний, скільки боргу. Словом, справляла враження людини, яка знає свою квартиру не один рік. Пізніше ми зустрілись у нотаріуса і оформили купівлю-продаж. Хазяйка сказала, що ключі віддасть через кілька днів, коли виселиться квартирант.
Але пройшли всі строки по вивільненню квартири, а хазяйки так і не було. Ми приходили на квартиру, залишали сусідам записки, просили, якщо хтось з’явиться, нехай нам дадуть знати. І якось вони подзвонили, що приїхав син хазяйки. Ми приїхали, а він дивиться на нас такими очима – мама не продавала квартиру! При нас телефонує своїй матері, яка була на курорті, і вона каже, що квартири не продавала. Ми кинулися у міліцію. Але нам відмовили у порушенні кримінальної справи по факту шахрайства. Дочекались, поки приїде з курорту хазяйка. І коли побачили її – втратили мову. Це була зовсім інша жінка! Звичайно, вона відмовилась від усього, мовляв, я вас знати не знаю, квартиру я не продавала, ось мій паспорт, мої документи. Ми подивилися — ця квартира дійсно належить цій жінці і її сину. А в кого ж ми тоді купили це житло?
В міліції нам відмовили у допомозі. А дільничний так і сказав: «Немає чого вам сюди ходити, ніхто цим займатися не буде». І лише через три місяці, коли я подала заяву у прокуратуру, справу було порушено. До речі, потерпілими визнали як нас, так і хазяїв квартири.
Ми зрозуміли, що чекати допомоги від міліції даремно, і почали власне розслідування. Вималювалась така картина. Ми припускаємо, що з шахраями пов’язані справжні господарі. Хазяйка «губить» свій паспорт – що вона і зробила за два тижні до продажу. Туди вклеюється фотографія шахрайки. Вона у БТІ бере усі документи на квартиру за підробленим паспортом. Це ми теж з’ясували, бо у БТІ усі заяви, все написано почерком шахрайки. Потім справжні господарі виїжджають з міста. Квартира продається, і шахраї зникають. Нові господарі не можуть потрапити у квартиру – і ламають двері. А тут з’являються справжні господарі і обвинувачують у зникненні грошей, мовляв, двері ж були виламані. І люди, щоб не доводити справу до міліції, відкупляються від них.
Заява у БТІ – єдина, на якій
шахрайка необачно поставила свій
справжній підпис. Потерпілі
гарантують 500 грн. тому, хто
допоможе її знайти...
У нашому випадку їхня схема не спрацювала. Бо ми двері не ламали, а прийшли, коли там був син хазяйки. Та «колесо» запущено, і тому швидко інсценується пограбування квартири, з якої ніби зникають 3000 доларів, коштовності та – зверніть увагу – альбом з фотографіями. Знаєте, чому зникає альбом? Тому що там, можливо, є фото хазяйки разом з шахрайкою. До речі, «факт крадіжки» виявився тільки через тиждень після «взлому».
Ми взяли роздруківки розмов, які велись з телефону-автомату. І з’ясували, що шахрайка у той день, після ЖЕКу, телефонувала хлопцю, який є другом сина хазяйки. І саме до цього хлопця постійно телефонує «опер». Коли ми в нього запитали, що спільного ви маєте з ним, той відповідає, мовляв, ми разом ходимо в тренажерний зал, тому домовлялися про зустріч. Вам не здається, що надто багато збігів у цій історії?
Ходили ми і до начальника райвідділу, розказали усю схему, показали роздруківки телефонних розмов його підлеглого з шахраями, він здивувався і запевнив, що з такими доказами справу розкрити буде легко. Але до цього часу нічого не зроблено. Питаємо, чому справа не рухається – «Ми вже знаємо, хто це, але не чіпаємо, щоб не злякати передчасно».
Написали ми заяву в Генеральну прокуратуру з проханням розібратися, бо там, можливо, замішаний «опер», та забрати справу з цього райвідділу. Цей лист по інстанціях дійшов до обласного управління внутрішніх справ. Викликають нас і викликають… того слідчого з райвідділу. Ну, як так можна буде провести розслідування!
Міліція усіма силами намагається збутися нас, переконати, що шахрайка заїжджа і що «ви нічого не доб’єтеся, розслабтесь і йдіть додому». І це нам говорять в органі, який перший повинен прийти нам на допомогу!
У липні мине рік, як ми не маємо ані квартири, за яку віддали майже 12 тисяч доларів, ні будь-якого, хоча б співчутливого, ставлення з боку правоохоронних органів. З нами поводяться так, ніби ні нас, ні шахрайки, ні афери не існує. Відчувається, що у цій справі, можливо, замішаний ще хтось, хто прикриває і того «опера», і того, хто пов’язаний з сином хазяйки і «опером».
Ми просимо звернути увагу на нашу історію співробітників СБУ, тому що знайти захисту ніде більше не можемо.
Ми гарантуємо винагороду у 500 гривень тому, хто підкаже, де можна знайти цю шахрайку. Єдине, що у нас є, це її справжній підпис, який вона необачно поставила на одному з документів.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =