Середа, 19 травня 2004 p.

По-особливому запам'ятався цьогорічний День Перемоги жителям с. Дружелюбівки Калинівського району. Всі вони — від сивочолих ветеранів до малечі — зібрались погожим весняним ранком у центрі села. На святковому мітингу не тільки вшанували земляків, полеглих на полях Другої світової, але й урочисто відкрили біля школи меморіальний знак в пам'ять тих, кого розстріляли тут фашисти у січні-лютому 1944 року.

- На початку 1944-го на Вінниччині йшли жорстокі бої між нашою 38-ю танковою армією і німецькими дивізіями, які підтримували свої війська, націлені на Київ. Земля горіла під ногами в німців. В зв'язку з посиленням місцевого партизанського руху в Кураві (так раніше називалась Дружелюбівка) дислокувалась каральна гестапівська частина, яка робила «зачистку тилу», — розповів краєзнавець Микола Мудраченко, котрий проводив історичну розвідку цих подій 60-річної давнини. — Гестапівці зайняли будинки Чешківських, Печевистих. Господиня Чешківська, виселена з хати, скаржилась сусідам, що вдень і вночі в її домі проводились допити і катування, стіни і підлога забризкані кров'ю. Карателі хапали підозрюваних на вулицях, привозили з ближніх і далеких сіл. Допитували підозрюваних — так званих «диверсантів», «розвідників», «партизанів», підвішували їх до хатнього сволока, в який були спеціально забиті гаки та кільця. Зачасту їх жертвами ставали німецькі солдати-дезертири.

На цьому полі розстрілювали і ховали

Після допитів людей кидали до комори Чешківських і до клуні на подвір'ї Івана Печевистого. А потім розстрілювали в кінці вулиці за городами на колгоспному полі, а також в глибокому яру. Там і хоронили. Розстріли продовжувались до звільнення Курави (12.03.1944). Згідно з документами Державного архіву Вінницької області, гестапівці розстріляли і закатували тут 205 чоловік з сіл Курава, Котюжинці, Супрунів, Пеньківка, Бруслинів, Яцківці (Бруслинівка) та ін.

Пам’ятник місцеві майстри зробили безкоштовно

Свідки з Дружелюбівки розповідали мені, що дітьми вони допомогали дорослим у квітні-травні 44-го конячиною витягувати трупи розстріляних з кагатів. Це були в основному молоді люди, одягнені по-селянському, але босі, руки зв'язані вище ліктя дротом. Свідки розповідали, що одного разу на розстріл вивели молодих хлопців. Вони, мабуть, були земляками, бо розуміли один одного поглядами. Коли їм дали лопати копати яму, один з них ударив фашиста і втік. Свідки називають його Іващенко Іван з Бруслинова. А з села Пеньківки 2 лютого 1944 року на цьому полі було розстріляно 9 чоловік. В одній ямі розстріляний стояв біля стіни, спершись на лопату, в іншій — розстріляна жінка з дитиною. В селі пішли чутки, що то розстріляли вчительку.

Тоді з ближніх і дальніх сіл приїжджали люди, шукали своїх рідних і односельчан, кого пізнавали — забирали. А решту поховали в братській могилі разом з 15-ма червоноармійцями в центрі села.

Проглядаючи ці документи, рахуючи ці втрати, мимоволі задумуєшся — чому не відбулося національного осмислення найкривавішої війни в історії слов'янської нації? Чому після такого моря крові український народ не консолідувався? Адже усвідомили себе людьми одного роду-племені і зуміли об'єднатись іспанці — республіканці і фашисти, італійці — гарібальдійці і фашисти. Тепер вони — громадяни з рівними правами, не цькують один одного і ставлять спільні пам'ятники жертвам війни. Німеччина разом з колишнім заклятим ворогом Францією захищає мир, протистоїть американській агресії.

Чому сьогодні на рівні держави продовжується така зневага до людського життя, і Україна — засновниця ООН — зараз живе, як найвідсталіша африканська країна?..

Ірина ЗОНОВА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com