Уже протягом кількох років наша охорона здоров’я реформується й реорганізовується. Однак зміни поки ще не настільки відчутні, як цього хотілося б, і реформа має швидше декларативний характер.
З недостатнім фінансуванням охорони здоров’я стикалися практично всі країни світу. Щоб вирішити ці проблеми, у більшості економічно розвинених країн реалізували принцип солідарності у фінансуванні й одержанні медичних послуг, де головну роль відіграють каси взаємодопомоги й обов’язкове страхування.
Недостатнє державне фінансування нашої медицини поставило її в доволі тяжкі умови. Безкоштовну медицину ніхто не скасовував, але медикаменти все одно доводиться купувати за свій рахунок. Та й лікарю, хто може, намагається приплатити, щоби був уважнішим до хворого.
Спочатку зверталися до лікарського обов’язку. Мовляв, ви ж лікарі, ви клятву Гіппократа давали, а отже, і допомогу мусите надавати кожному стражденному. Та тільки в жодній клятві не написано, що лікувати треба безкоштовно, а лікар повинен животіти на злидарську зарплату. Для того, щоб якісно лікувати, потрібні кошти, і то чималі.
Потрібно змінювати систему охорони здоров’я, котра сьогодні хвора на «фінансову дистрофію». Див не буває, і, хоча в Конституції й записано, що медичне обслуговування в Україні безкоштовне, за наявних умов це не більше ніж декларація.
Саме про це говорили на недавній колегії Міністерства охорони здоров’я народний депутат, член фракції СДПУ(о) Ігор Шурма і професор медицини Василь Рудень.
Вони запропонували свій варіант вирішення проблеми: змінити систему фінансування охорони здоров’я, а саме — розвивати комунальну модель надання медичної допомоги, впровадити принципи доступності, соціальної рівності, справедливості й солідарності. За твердженням розробників концепції, саме завдяки такому підходу європейські держави досягли високих показників у цій галузі.
Настав час визначитися, у якому обсязі медична допомога може надаватися справді безкоштовно. Загальнодоступна медична допомога має надаватися за рахунок засобів державного бюджету й бюджетів місцевих органів самоврядування. А для надання додаткових послуг необхідно залучати додаткові кошти: особисті заощадження громадян, оплату через каси взаємодопомоги, страхові поліси, допомогу спонсорів тощо.
Приміром, якщо вам потрібно запломбувати зуб, то безкоштовно його запломбують найпростішим матеріалом. Але якщо ви хочете дорогі полімери, то, будьте такі ласкаві, заплатіть за послуги.
Для того, щоб медицина запрацювала по-новому, необхідно також змінити правовий статус медичних установ і лікарів, надати їм право підписувати контракти про надання допомоги, самостійно розпоряджатися заробленими коштами, одержувати позики. По суті, потрібно реорганізувати медичні установи з пасивних споживачів, котрі цілковито залежать від державного фінансування, на живий організм, який розвивається, на учасників фінансового процесу.
Від державного фінансування ніхто не відмовляється, але медичні заклади треба поставити в залежність від обсягів і якості обслуговування. Необхідно враховувати кількість мешканців, статеву й вікову структуру територій і особливості стану здоров’я місцевих жителів. Тоді фінансування буде більш ефективним.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
