Чому нам так подобається насміхатися над собою? Над своєю історією? Над своїм минулим? Може, тому, що впевнені: звідти, з глибини віків, нам ніхто нічого вже не зробить...
Інакше як вандалізмом не назвеш те, що хтось заклеїв очі жуйкою на пам’ятнику Михайлу Коцюбинському. Я не здивуюся, якщо ті, хто так старанно виліплював з гумки кавалки, навіть не знають, ким був для України Сонцепоклонник.
Так само, як і ті вандали, які зрізали залізного хреста у Центральному парку навпроти універмагу. Його поставили у пам’ять безневинним жертвам репресій сталінського режиму. Ніхто не взяв на себе відповідальність. А жертвам стало ще солоніше від сліз...
Про відрізану голову Стокгольмської русалки волав увесь світ.
В Америці кожен камінчик, якого торкалась історія, огороджують і водять до нього туристів. Нашому Коцюбинському вже третій день не видно світла. З нього сміються, але ніхто не підніме руку, щоб очистити від скверни.
Я не буду повторювати фразу про «майбутнє нації, яка не поважає минулого». Бо ми не поважаємо вже й сьогодення. А значить, і себе у цьому дні. Вам подобається так жити, вінничани?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =