Середа, 26 травня 2004 p.

На ринках Вінниці ми купуємо генетичних мутантів?

Генні мутанти. Погодьтесь, подібний вислів насторожує. На сьогоднішній день вчені всього світу кричать галасливе «ура» з приводу відкриття генетично змінених організмів (ГМЗ), або ГМО, називаючи це кроком до дешевого життя. Інша половина науковців, займаючись генною інженерією, б'є у дзвони, критикуючи впровадження ГМО у наше повсякденне життя. Що ми, споживачі, знаємо про це, окрім статей у пресі під жахливими заголовками типу: «Як схрестити медузу із кавуном», «Жаб'ячі лапки тепер ростимуть на березах»? Саме проблема нашої обізнаності щодо впливу генетично-модифікованих організмів на навколишнє середовище була предметом обговорення на черговому засіданні Вінницького прес-клубу.

100 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ ЗА ОДИН "МУТАНТ"

Боротьба із генетично-модифікованою картоплею, яку нам запропонувала одна із найпотужніших фірм світу — американська «Монсанта», закінчилася перемогою України. Проте, варто зазначити, що на сьогоднішній день площі посівів, які займають ГМЗ соя, кукурудза, картопля та рис у всьому світі, складає 57 мільйонів гектарів. Це на 7 мільйонів більше території нашої країни. Україна після кількарічної боротьби-дискусії заборонила ввезення та використання ГМО-насіння цих культур.

- На жаль, мені довелося виконувати функцію Дон-Кіхота в боротьбі із розведенням у нас генетично модифікованої картоплі, — зазначив академік Володимир Патика, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Вінницького аграрного університету. — Чому? Можу пояснити свою позицію. Безумовно, прогрес у генній інженерії — це світове досягнення. Але наукові розробки у цій галузі зовсім молоді. І ми не можемо впевнено говорити, що генетично модифікована картопля безпечна. На даний момент разом із поляками ми проводимо експеримент із генетично модифікованими кроликами. Ми бачимо, що кролів більше уражають хвороби серцево-судинної системи, підшлункової залози та печінки. Знаєте, я скажу як науковець у цій галузі і як проста людина: моя сім'я не вживає харчі із генетично зміненими організмами, і навіть маленька онучка вже знає, що таке ГМО і що воно небезпечне.

А зацікавленість трьох найбільших світових компаній, які займаються розробками в цій галузі, — це не що інше як, на мою думку, спроба задовольнити певні економічні інтереси, поставити у залежність українських виробників. Я як науковець звертався до представників цих фірм та своїх колег, які працюють у даній галузі, з проханням дати можливість нашим вченим займатися розробками у даній галузі на території держави і тим самим контролювати процес розповсюдження ГМО. Отримав відмову. Воно і зрозуміло, адже створення однієї генетичної моделі коштує близько 100 мільйонів доларів.

На початку цього року Україна підписала Картахенський протокол про біобезпеку. Згідно з ним, нам з вами гарантоване право захисту і право вільно обирати — їсти «мутантів» чи ні. Протокол підписаний більшістю європейських країн.

СПРУТ, НЕВИДИМІ ЩУПАЛЬЦІ ЯКОГО ПРОНИКАЮТЬ У ВІННИЦЬКІ ГОСПОДАРСТВА

Науковці провели експеримент: купували на столичних ринках картоплю і потім у приватному порядку обслідували її в лабораторіях на наявність ГМО. Виявилося, що деякі із картоплин містили їх. Навіть із цього прикладу науковця можна зробити висновок, що ГМО-організми — це як спрут, якого ми не можемо зупинити. Хоча на законодавчому рівні заборонено ввезення такого насіння в Україну. А чи виконується це? Свою думку з цього приводу висловив директор Інституту кормів EFY Василь Петриченко:

- Україна не має чіткої державної експертизи, контролю над цим. У нас немає законодавчої бази, яка тлумачить, що таке ГМО, і контролює рух їх в країні. Через слабкий захист на кордоні частина ГМО-продукції все ж потрапляє до нас.

Ситуація виглядає приблизно так. Приходить на кордон вантаж, скажімо, із соєю (а її щороку завозять до нас понад 60 тисяч тонн, хоча кількість вільних земель колишніх колгоспів збільшується). Митники запитують у господарів вантажу, чи містить соя генетично змінені організми. У відповідь — «ні» (згідно з документами — «ні»), і вантаж прямує в Україну. А перевірити неможливо. Бо комусь, напевно, невигідно на законодавчому рівні впровадження в Україні методологій і лабораторій на вияв такої продукції.

За словами начальника Держуправління екоресурсів у Вінницькій області Олени Яворської, відповідні служби, які мають контролювати на кордоні ввіз ГМО-продукції, жодного випадку порушення протягом цього року не зафіксували. Вона звернулася до науковців із проханням повідомляти про такі випадки одразу ж в управління.

ЯКІ ПРОДУКТИ НА ХАРЧОВОМУ РИНКУ ВІННИЧЧИНИ МІСТЯТЬ ГМО?

Чи споживаємо ми з вами продукти, які містять генетично модифіковані організми? Володимир Патика має на це свій погляд:

- Так, споживаємо. Наприклад, пройдемося по ринку «Юність». Вся кондитерська продукція з Заходу, у виробництві якої використовується соя, — з ГМО. Це стосується і чіпсів, і всіляких соусів. Наведу такий приклад. В один із великих супермаркетів завезли величезну партію чіпсів. Частину з них відправили нам на експертизу. Зазначу, що дослідження продукції, сировиною якої є генетично змінені організми, займає більше часу, ніж самої сировини. Ми зробили аналізи і виявили ГМО. І що? На той момент дві третини чіпсів вже були продані. І наші дослідження ні на що не вплинули.

ХТО ЗАХИСТИТЬ НАС ВІД "ГЕНЕТИЧНИХ МУТАНТІВ"?

«Спасение утопающих — дело рук самих утопающих» — на жаль, це правда. Згідно з українським законодавством, продукція, у виробництві якої була використана ГМО-сировина, має бути маркована. Втім, це не виконується. Побутує думка, що гальмують ці процеси відповідні сили у парламенті, які мають зв'язки із потужними світовими виробниками ГМО-продукції.

Що можна зробити? Вихід доволі простий. Кожен із нас, споживачів продуктів, може стати позивачем до України і до конкретної компанії. Якщо ви переконані, що у якісь страві є ГМО — подавайте у суд. Це б нагадало щось на кшталт гучної справи про те, як одна курильниця виграла позов у всесвітньовідомої компанії, виробника цигарок, за те, що на упаковці не було зазначено, що куріння викликає рак і шкодить здоров'ю.

ПРО НАУКОВИЙ ШПІОНАЖ

Практично кожен другий вінничанин є власником клаптика городу, де вирощується картопля, огірки тощо. І однією із найболючіших проблем залишається боротьба із колорадським жуком. На сьогоднішній день на ринку можна придбати чимало препаратів для його знищення. Більшість із них — токсична.

Володимир Патика:

- Особисто я вже давно розробив наш вітчизняний препарат. Він — бактеріологічний, жодних токсинів у ньому немає. «Рецепт» вдало вкрали колеги-науковці із інших країн, і сьогодні він є в продажу на нашому ринку. В свою чергу, я вже неодноразово звертався до українських виробників з намаганням впровадити його у виробництво. Всю рецептуру та технологію я готовий безкоштовно віддати. На ладижинському «Ензимі» начебто погодилися, але поставили умову, що я ще маю знайти замовників і щоб була передоплата. Але я науковець, а не бізнесмен. І що? Препарат не впроваджено в дію, ним користуються лише сусіди моєї тещі та друзі. Але я переконаний, що проблему колорадського жука у межах України можна вирішити самостійно і на 100%, без застосування токсичних препаратів і генетично модифікованого насіння.

Наталія ВІШШ

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com