Середа, 9 червня 2004 p.

Коли у 70-х роках будували цю споруду, наштовхнулись на триярусні підземні зали. Однак строки «горіли», і їх залили цементом. Його пішло більше, аніж ця 9-поверхова споруда. А все тому, що у Вінниці немає дигерів. А схема вінницького підземелля таємно зберігається у архівах Ватикану.

Нагадаю, що з Держбюджету для Вінниці планується виділити 15 мільйонів гривень на реставрацію вулиці Соборної. Однак поки що у місто надійшло тільки 4.

Першочергово мають поміняти трамвайну колію по всій вулиці на чеську, «оксамитову». Вона була прокладена ще у 1912 році. Також планують перекласти бруківку. Бо ту, по якій ми сьогодні їздимо, клали ще в 1946 році полонені німці. Все це планують зробити до осені цього року.

Нещодавно виконали шурфи для дослідження ґрунтів та наявність підземних ходів на Соборній. Справа в тому, що міняти будуть не тільки дорогу, але й підземні комунікації. А значить, є повна впевненість, що відкриються нові сторінки підземної Вінниці. Бо, згідно з документами, під Вінницею є ходи в трьох ярусах.

В минулому році фірма «Геосистема» зробила першу комп'ютерну карту міста. Але, на жаль, у Вінниці немає дигерів, які б досліджували ці підземні катакомби.

Як зазначив мер міста Олександр Домбровський, коли знайдуть нові ходи, то можна буде зробити Вінницю більш туристично привабливою — з підземними музеями, кафе, ресторанами. Бо для усього світу саме такі маршрути є ексклюзивними, і за них платять великі гроші. Так що підземні ходи можуть стати такими ж об'єктами, як ставка Гітлера та склеп Пирогова.

Поки що ми не зможемо гуляти підземними ходами Вінниці через небезпеку. А от Людмилі Денисовій, відомій у Вінниці архітектору-краєзнавцю, пощастило. Вона багато років займається вивченням прихованої історії. І серед цього — підземними ходами.

- Під сучасною Вінницею збереглися унікальні і ще ніким не вивчені підземні ходи. Найбільше їх — від Центрального мосту до міськвиконкому. Коли цікавишся історією, то просто приречений на несподіванки. Розкажу, як свого часу мені довелося разом з покійним Віктором Кішеком знайти найвідоміші підземні ходи, які згодом стали рестораном «Манхеттен».

Також з іншими підприємцями, які мали у власності старі будинки, доводилось відкривати підземні зали. Наприклад, є один будинок у центрі Вінниці. Він був зведений ще у 80-х роках 19 століття. І свого часу став окрасою центральної частини Вінниці. У підвальній частині знаходився сарай. Він був закиданий різним мотлохом і старими будматерілами. Спочатку думали просто розчистити той сарайчик.

В одній з стін сараю помітили невелике провалля, з якого тягнуло повітрям. Почали розгрібати стіну, і вона піддалася. А там, за стіною — велика зала, від якої розходяться кілька ходів. Почали розчищати. Один з них — мав довжину близько 25 метрів. Так ми потрапили у справжній підземний хід 18-го століття. Його стіни та арочна стеля викладені і укріплені цеглою. Ширина відкритого ходу складає 1,5 м, висота — до 3 м з поступовим спуском в бік Південного Бугу. Ми одразу помітили, що повітря в підземеллі чисте та свіже. І побачили в стелі підземного ходу вертикальні канали діаметром 15-20 см, які мають вихід нагору.

І ця знахідка не є винятком. Час від часу рукотворні підземні ходи під Вінницею дають про себе знати.

До речі, при будівництві всіх будинків до середини 19-го століття враховувалось проходження підземних сходів. Їх використовували для з’єднання з існуючими і робили там особисті схованки. Тому можна з впевненістю сказати, що усі підвали під старими будинками у центрі Вінниці — це нерозчищені підземні ходи.

Підземні ходи (потери) на Поділлі робили під час будівництва замків і монастирів. Туди ховалось місцеве населення під час ворожих нападів та мало можливість виходу з замків. А оскільки підземні ходи мали, передусім, стратегічне значення, то будувались вони таємно.

Поява підземних ходів у Вінниці пов'язана з забудовою правобережного берега Південного Бугу Це почалося з 16-го століття, коли з'явилось Нове місто — сьогоднішній центр.

У 1598 році до Вінниці перевели адміністративний центр Брацлавського воєводства. Нове місто розбудовується, а Старе місто на лівому березі — занепадає, перетворюється на хутір.

Перші забудови та заїжджі двори Нового міста почали з'являтись на місці теперішньої ТЕЦ. Так виникає район Єрусалимки. З'являються чотири монастирі, і, як результат — багато підземних ходів.

В 1610-1617 роках навпроти острова Кемпа будується перша мурована споруда з каменю і цегли — єзуїтський монастир. Для єзуїтів наш подільський край, який межував з татарським степом, був вельми ворожим. Тому монастир швидше нагадував фортецю. А за високими стінами вирує життя — будуються костьол, келії, єзуїтська школа, і одразу в підземних монастирських приміщеннях з'являються підземні переходи. Їх використовують при облозі та для поховання монахів.

У 1616 році з'являється православний чоловічий Преображенський монастир. Він займав території від вул.Козицького, де тоді закінчувалось Нове місто, до вулиці Михайличенка.

А у 1621 році на території єзуїтського монастиря, який отримав назву «Мури», починає будуватись католицький домініканський монастир.

1626 — ще один жіночий православний монастир — Благовісний. Він знаходився на території вулиць Козицького-Свердлова-Кропивницького та Володарського. І саме на цій території сьогодні — найбільше збережених підземних ходів та приміщень на глибині 5-7 метрів.

На жаль, сьогодні місця, тобто провалля, не вивчено. Підземні ходи, як правило, закидають камінням, бетоном. І все це виключає можливість їх подальшого вивчення. Особливо небезпечними стають підземні ходи вздовж центральної частини вулиці Соборної. Постійна вібрація від трамвайної колії дає про себе знати. Напівзруйновані, вони приховують небезпеку у місцях забудови, системі міських інженерних комунікацій, транспортних магістралей, що проходять над ними.

Наприкінці 19-го століття існувало чимало легенд, пов'язаних з таємницями підземель. Одна з них — про заховані скарби. Спускалися у підземні ходи, проходили аж під Бугом на лівий бік, але ніхто не знає, що знайшли і скільки.

Серед шукачів скарбів були і справжні вандали — ці вже займалися грабуванням поховань монахів, які були похоронені у підземних склепах на території монастирів.

Цікаво, що ще на початку 20-го століття влада міста дозволяла проводити екскурсії по підземних переходах для гімназистів, і такі екскурсії були включені до переліку знайомств з історичними пам'ятками міста. Демонстрували підземні переходи і поважним гостям міста.

Але ще одна проблема — повна відсутність будь-яких схем та детальних описів. Як переказують старожили, детальна схема підземних переходів Вінниці досі зберігається в архівах Ватикану.

Будинки почали руйнуватись, коли під Соборною почали прокладати комунікації — водопроводи, каналізацію, теплотраси. І якщо раніше будівництво велося по рельєфу місцевості, то на початку 20-го століття почали використовувати квартально-периметральну забудову — без врахування рельєфу, і ставили будинки просто по «живому».

До речі, коли будували кінотеатр «Росія», знайшли під ним величезну залу, з якої виходили ходи, і там знайшли зброю часів війни. Також зброя, тільки часів революції, була знайдена під час будівництва «Макдональдзу». А от під міськвиконкомом просто залили бетоном величезну залу з десятками підземних ходів.

По вул.Володарського у сьогоднішніх будинках до цього часу збереглися великі підвали жіночого монастиря, які сьогодні їхні хазяї використовують як комори.

А на місці теперішньої Єрусалимки евреї мали невеликі наділи землі. Тому вони будували свої будинки догори та рили землю донизу. І хоча сьогодні усі наземні споруди єврейської Єрусалимки знесені, збереглися глибокі підвали.

До речі, в Шаргороді до цього часу не існує мережі міської каналізації. Усі місцеві жителі користуються підземними ходами. Туди вони і зливають нечистоти.

Підземні природні та рукотворні печери, катакомби, гроти, підземні споруди... У спадок нам залишено багато. Питання тільки, чи зможемо все це зберегти.

Ірина СТЕПЧУК

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com