«Вирішили ми з дружиною і наші куми виїхати на природу. Ми вже люди немолоді, усім за п’ятдесят.
Років п’ять тому я, рибалка зі стажем, облюбував одне місце неподалік Стрижавки. Маленький ставочок, лісок, галявинка. Минулого року ми їздили туди зі своїми дітьми та онуками Прекрасно відпочили. Карасики у ставочку невеликі, але дуже смачні. Але це було у минулому.
...Зупинились біля шлагбаума, який перекривав в’їзд до ставка. З будиночка вийшов охоронник і, пропустивши нас, крикнув: «З вас 5 гривень». Була вже 16-та година, на відпочинок залишалось дві-три години. Тому репліку про гроші ми усі пропустили повз вуха. Бо за що ж платити?
Наші дружини почали накривати на стіл, кум зайнявся вогнищем, а я дістав з багажника кілька спінінгів, закинув їх у ставочок.
А тут до нас підійшов охоронник і знову почав вимагати з нас п’ять гривень. Я запитав, чому саме п’ять, бо риболовля у світловий день коштує три гривні. На що почув: «Я — хазяїн, а вас приїхало четверо і закинули спінінги». Я вибачився і почав витягати спінінги, на які ще нічого не встиг впіймати. Але, видно, почав нервувати, бо обидва спінінги зачепилися, і я обірвав їх. А про себе вже прикинув, що вісім гачків і два «грузика» обійдуться мені ще у 5 гривень.
Тут до нас підбігла молода жінка і теж закричала: «Я тут хазяйка, а ви приїхали на мою територію. Ви приїхали до мене додому, так що платіть і не викаблучуйтесь».
Вона нам у доньки годилась, та що поробиш. Хазяйка...
Ми їх попросили дати нам можливість спокійно доїсти, а потім вже розбиратися. Потім ми пожалкували, що одразу не поїхали звідти. Бо поки ми їли, на нашу адресу неслося стільки п’яних гидотних слів, а особливо жіночий крик: «Здери з них гроші». А поруч ловив рибу хтось з їхньої компанії і на нашу адресу бубонів: «Понаїхали тут, віддихають, нагліють і не платять». Компанія хазяїв — а їх вже було чоловік 15 — гуляла на повну. Навколо неслись мати. Там тягали і роздягали п’яного чоловіка. П’яно-ідіотський регіт літав у повітрі. Ми думали, що на нас вже не звертають уваги. Але ні, коли о 18 годині ми зібрались їхати, п’яна компанія пішла нас «проводжати». А саме — почали вимагати гроші.
Мій «Жигульонок» оточили п’ятеро п’яних чоловіків і дві таких самих жінки. Ми сиділи в машині перед закритим шлагбаумом і вислуховували незаслужену гидоту. Ми ніяк не могли протистояти цій п’яній орді з числа нових «хазяїв» України.
Всього лише 5 гривень... А скільки вони показали! Як може впасти людина через гроші! Моя дружина дала їм ці злощасні 5 гривень. Переможний клич пронісся над лісом. Ніякої квитанції нам не дали. Тільки почули вслід: «Щоб ноги вашої більше у моєму домі не було!»
А чи не багато розвелось у нас таких «хазяїв» на державних водоймищах, де деруть гроші, але не надають елементарних послуг?! Я вже не кажу про дрова, казанок чи стілець. А просте людське добре слово... А то до обіду деруть гроші з відпочиваючих, а після обіду на ці гроші влаштовують п’яні гулянки...
Пора, мої колеги-рибалки, запитати у «хазяїв» життя: ми вам гроші, а ви нам сміх та знущання у спину? Схоже, що зовсім скоро навколо Вінниці не буде жодного ставка, жодного водоймища, куди можна було б приїхати і відпочити..
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
