«Прочитав в «33-му каналі» за 16.06.04 вислів Кучми «Треба думати не про свої повноваження, а що буде завтра з Україною?». А я хочу запитати Вас, Леоніде Даниловичу, — що Ви зробили з Україною? Ось Ваш виступ напередодні Всеукраїнських муніципальних слухань у Судаку з 30 липня по 2 серпня 2002 року: «Я хочу, щоб Україна стала державою, в якій рівень життя її громадян відповідав би європейським стандартам». То що Вам заважає це зробити? Наприкінці грудня 2003 року вийшов Ваш Указ «Про невідкладні заходи забезпечення прав громадян на охорону здоров’я і медичну допомогу». Де ці обіцянки? Навіть для взяття аналізу крові з пальця потрібно сплатити благодійні внески 1-2 грн. і за одноразовий інструмент 25 коп. (в аптеці коштує 15 коп.), а зробити рентген — заплати за плівку 2-3 грн. і т.д.
А ось як гучно: «За життя людей повинні відповідати всі гілки влади».
Яка батьківська турбота! Правди не знайдеш ні в однім чиновницькім кабінеті, свободу слова і незалежні ЗМІ душать.
Факти? Будь ласка!
6.08.03 Кабмін своїм розпорядженням затвердив графік приватизації Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь». Як писала «Самостійна Україна» 8-14 листопада 2003 року, це урядове розпорядження шокувало багатьох. Бо нещодавно Кучма побував у Дніпропетровську і у виступі шкодував за тим, що абсолютна більшість підприємств металургійної галузі «вислизнула» з державного керівництва, але «Криворіжсталь» розпорошити він не дасть. За ці слова Президенту дякували всі, не тільки 54-тисячний колектив «Криворіжсталі». За минулий рік комбінат перерахував до Держбюджету 620 млн. грн., до місцевого -115 млн., в Пенсійний фонд — 110 млн., у вигляді дивідендів виплачено 170 млн. грн. За 2000-2002 роки отримали квартири 770 сімей, в цьому році стануть новоселами ще 165 родин. Так що на той час Леонід Данилович вчинив мудро, наклавши табу на «прихватизацію» всеукраїнського гіганта. То навіщо було міняти своє справедливе рішення?
Але, видно, бажання зятя стати володарем такої «дійної корови» вище інтересів держави і багатотисячного колективу. Отак дане вами слово, пане Президенте, виявилось пустим звуком. Напевне, в жодній державі немає стільки указів і законів, скільки видали ви. Але вони не діють. І начебто, є якесь економічне зростання в країні, але, певно, торкається воно лише Вас та вашого оточення.
Змінити щось на краще можна лише тоді, коли до влади прийде опозиція. Хто повинен вивести з тіні економіку, виловити всіх злодіїв, яких стільки наплодилося?
І ще ніяк не можу зрозуміти, чому Конституцію, яку насилу прийняли, треба міняти? Кому потрібні оті політреформи? А вже коли щось міняти, то треба робити для людей, а не «під себе». Але ви з людьми не радитесь, опозиційну пресу не читаєте, з якої тільки можна дізнатись, що реально твориться в Україні. Ви глумитесь над пенсіонерами, вітаючи їх з Новим роком, з Різдвом поштовими листівками. Хіба Вам невідомо, як ми живемо? Краще б оті мільйони віддали престарілим учасникам війни.
Чи почуєте Ви мій голос? Думаю, що до Вас, як до Президента, мені не доведеться більше звертатись. А ми, виборці, повинні не облизуватись на солодкі пряники, які нам обіцяють з першого вересня, бо з першого листопада заберуть ще більше».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
