Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

У відрядження на відомий в Україні молокозавод «Люстдорф», розташований у Іллінцях, нас покликали лист і телефонні дзвінки тамтешніх мешканців. Занепокоєні іллінчани обурювалися:

— Це ж «казеїновий Чорнобиль»! Ми задихаємося! Сморід від відстійників, куди зливають відходи виробництва, такий, що хоч протигаз одягай! Навіть вночі не можна кватирку відкрити... В людей болять голови, потерпають астматики. Хазяї кишені собі набивають, а ми мучимося! Куди тільки екологічні служби дивляться, санстанція?

— Ми не проти заводу, бо розуміємо, що люди мають робочі місця, наповнюється бюджет. Але ж керівництво підприємства мало б потурбуватися і про утилізацію відходів та нейтралізацію «аромату». Рекламують, що «продукція компанії «Люстдорф» — гарантія високої, стабільної якості та безпеки здоров’я». Так, продукція справді якісна, а от де безпека здоров’я? Бо ж, кажуть, казеїн провокує ріст онкозахворювань...

«Ось тобі й маєш! — подумала. — Якщо таке робиться на одному із найбільших підприємств виробників молочної продукції в Україні (компанія є власником торгових марок «На здоровье», «Селянське», «Буренка»), то що тоді говорити про десятки дрібних молокозаводів?» Адже продукція ТОВ «Люстдорф» в результаті тестування якості Українським науково-дослідним центром незалежних споживчих експертиз (ТЕСТ) отримала оцінку «Відмінно». А молоко вітамінізоване стерилізоване для оздоровчого харчування «На здоровье» є першим в Україні видом питного молока, яке виготовляється під грифом «Для оздоровчого харчування» і в 2003 р. стало лауреатом всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України-2003». «Люстдорф» — це імідж і для Іллінців, і для українських виробників. Це молоко знають у Молдові, Білорусі, Азербайджані, Грузії... І раптом такий прецедент!

Тож вирішила з’ясувати ситуацію на місці. Передусім зустрілася із представниками ініціативної групи від територіальної громади.

— Дійсно, народ дуже стривожений. Люди нарікають на те, що казеїнова лінія «Люстдорфа» провокує різні хвороби, у тому числі онко, — зазначив Ігор Дудник. — Багато з тих, які мешкають на прилеглих до відстійників вулицях, вивозять з міста своїх дітей. Це сьогодні прохолодно (на день мого приїзду дійсно накрапав дощ — авт.) і смороду не чути, а коли спека, то втриматися не можна!

— Як голова районної організації Партії Зелених України, — зазначив Володимир Дубовий, — я та інші члени ініціативної групи звернулися в Іллінецьку РДА, в інші інстанції із заявою, щоб припинили вивезення відходів казеїнового виробництва в очисні споруди на територію місцевого цукрозаводу і щоб керівництво заводу вжило заходів по нейтралізації відходів. Відбулися переговори з цього приводу, сподіваємося, що проблему буде вирішено. Але для цього потрібен час.

...Що ж то за такі страшні відстійники? Коли я запитала одного чоловіка, як туди пройти, він замахав руками: «Ви що? З глузду з’їхали? Та ви звідтіля живою не повернетеся!..» І все ж я ризикнула. Як бачите, нічого зі мною не сталося — навіть сфотографувала той «казеїновий Чорнобиль». Цікаво, що навіть біля самісінького відстійника ніяких «вбивчих» запахів я не відчула.

Прокоментувати ситуацію попросила генерального директора ТОВ «Люстдорф» Олександра Самохвалова.

— Ця проблема лихоманить Іллінці вже більше 2 місяців, — сказав Олександр Сергійович. — Поширюються найнеймовірніші чутки. Ніби тут не молокозавод, а якесь токсичне підприємство. Можливо, людей лякає, що тут виробляють казеїн. Багато хто не знає, що це таке, і думає, що це... героїн. А казеїн — звичайний молочний білок. Технічний казеїн використовують для виготовлення клеїв, пластмаси, а харчовий — як добавки для ковбас, крабових паличок, виготовлення кормів «Кіті-кет» тощо. Сировиною для казеїну є перегін — молоко, з якого забрали жир і з якого ми відбираємо казеїнові білки. Залишаються відходи — сироватка, у якій є залишки лактози та білки. Саме через цю сироватку і розгорівся «сир-бор». Це ніяка не отрута. Частину її ми за символічну плату — 50 коп. за бідон — продаємо населенню на відгодівлю домашньої худоби, частину забирають сільгосппідприємства. А решту до недавнього часу ми вивозили на поля фільтрації, які орендували в Іллінецького цукрозаводу. Зрозуміло, що білок, який є у сироватці, починає гнити, а відтак поширюється запах. Перед початком сезону цукроваріння на цукрозаводі почали чистити відстійники, «розворушили» їх, і запахи ще більше розійшлися.

Запах є запах, від нього нікуди не дінешся. На фермах теж є запах, але ж ніхто не каже, що їх треба закрити.

— Казеїнові лінії є на молокозаводах у Шаргороді, Тульчині, Гайсині, Могилеві-Подільському. Чому так гостро постало питання в Іллінцях?

— Біда у тому, що наше підприємство розташоване у житловому масиві, — пояснив головний інженер Віктор Пір’ян. — Прикро, що люди не звернулися безпосередньо до нас, а одразу пішли стукати по вищих інстанціях. Складається враження, що спеціально хочуть створити навколо «Люстдорфа» ажіотаж. Ми зустрічалися з представниками з ініціативної групи, розповіли про плани реорганізації виробництва. На сьогодні злив відходів на очисні споруди цукрозаводу припинено, тимчасово ми користуємося підготовленим та погодженим для цього відстійником на місцевому сміттєзвалищі майже за 3 км від міста Іллінців. А до кінця 2004 року ТОВ «Люстдорф» планує взагалі припинити випуск казеїну. Натомість буде запущена нова лінія по виготовленню цільномолочної та кисломолочної продукції — ряжанки, йогуртів і т.ін., якщо цьому не зашкодять «друзі».

Дійсно, на «Люстдорфі» намагаються виправити ситуацію. Зокрема, уклали договір з пуско-налагоджувальною фірмою з Бару, яка вирощує спеціальну рослину хлорелу для очищення стоків цукрозаводів. Днями цю рослину запустили на поля фільтрації, які використовували «люстдорфівці». Проведені Вінницькою обласною лабораторією екобезпеки аналізи показують, що протягом місяця ця рослина очистить відстійники.

— Чи не пов’язуєте ви ажіотаж навколо «Люстдорфа» із передвиборною кампанією?

— Складно сказати, — відповів генеральний директор Олександр Самохвалов. — Може, це політичні ігри, може, підступи наших конкурентів по сировинній зоні, а, може, звичайний збіг обставин. Про це можна лише здогадуватися. Але, дійсно, подібний «шумок» був 2 роки тому напередодні виборів народних депутатів до Верховної Ради. Тоді засновник підприємства Олег Васильєв балотувався у нардепи. Втім, сьогодні є очевидним, що дехто таки хоче підставити «Люстдорфу» підніжку.

...Поки «Люстдорф» атакують численні комісії з області, перевіряючі з екології, санепідемслужби, Міністерства охорони навколишнього середовища та ін., працівники підприємства почали збір підписів іллінчан на свій захист. Протест проти «провокаторів», котрі хочуть дискредитувати та закрити підприємство, підписало вже понад 4 тисячі громадян. У зверненні трудового колективу, яке підписали генеральний директор ТОВ О.С.Самохвалов та голова профспілкового комітету В.О. Брижак, зокрема, зазначається:

«...Час проведення акції невдоволення виробничою діяльністю підприємства не випадково спланований саме в той період, коли підприємство досягло найбільших за період з часу створення виробничих результатів, збільшило виробництво високоякісної продукції, проводить реконструкцію виробництва з метою випуску нової продукції...

Серед жителів міста поширюються чутки про потруєну заводом воду в криницях, про підвищення в Іллінцях випадків захворювання на рак та іншими хворобами внаслідок виробничої діяльності, про токсичність молочного виробництва. Підприємству приписують неабиякі вигадки про те, що через казеїновиробництво всихають кісточкові дерева — вишні, абрикоси, немає мух у жнивну пору. Поширювачам такої неправдивої інформації бракує об’єктивності, бажання з’ясувати дійсний стан виробничих проблем, шляхи їх вирішення....

В цій ситуації, котра спланована та підтримана «невідомими режисерами» від політики та економіки, зовсім безпорадними виглядають конституційні постулати України про те, що забезпечення економічної безпеки України є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу (ст.17), та що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (ст. 13).

Заклики про припинення, обмеження діяльності підприємства, які лунають від ініціаторів поширення неправдивих чуток, направлені не лише на послаблення економіки України та на підбурювання громадян до порушення громадського порядку, але й на позбавлення працівників підприємства, членів їх сімей конституційних прав на працю (ст.40), на заробітну плату (ст.40), на достатній життєвий рівень (ст. 48)...»

Депутат районної ради, голова депутатської комісії Наталія Таранюк, яка вивчала питання «Люстдорфа», так сказала:

— Проблема є, але не треба її «роздувати» лише навколо «Люстдорфа». Ми, іллінчани, маємо гордитися, що у нас на очах «виросло» таке потужне підприємство. На ньому працює більш як півтисячі працівників, вчасно отримують добру зарплату (середня заробітна плата на підприємстві складає понад 700 грн., це найвищий показник в області — авт.). Сільгосппідприємства, населення здають молоко, отримують доходи. З участю ТОВ відновлено роботу на базі колишньої сільгосптехніки. Сьогодні там працює близько сотні чоловік. Окрім того, «Люстдорф» значною мірою наповнює бюджет. Так, торік до зведеного бюджету від ТОВ надійшло 1,2 млн. грн., у т.ч. до місцевого бюджету — 0,6 млн. грн. Це близько восьмої частини бюджету району. Тому за такими підприємствами майбутнє і розвиток нашого регіону.

Що ж стосується нібито згубної дії казеїнових відходів на екологію міста та здоров’я населення, то тут останнє слово за фахівцями. Сьогодні у Іллінцях працюють компетентні комісії з Мінагрополітики, екологічні служби. Вердикт — за ними.

Інна ЧЕРВІНЧУК

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 8 вересня 2004 p.