«Прочитавши статтю «Несколько недель я «отходила» от отдыха», я не витримала і вирішила написати. Це було 20.08.2004 при температурі +35 спеки. Я з двома дітьми в м. Одесі за 6 днів раніше придбала на експрес-електричку «Одеса-Вінниця» 3 квитки.
На вокзалі я навмисне попросила дати 2-й клас, а не 3-й (якби я знала, що мене чекає, то попросила б 1-й клас!). І ось у 35-градусну спеку ми всі вийшли на перон. Десь півгодини пройшло, люди не витримують, залишилося 15 хв. до відправки, нарешті подають електричку. На пероні з самого початку уже помітно, що людей вдвічі більше. Я ще наївно думаю, що всі мають квитки і сядуть, із своїм 2-м класом я взагалі в кріслі буду сидіти. І ось під’їжджає наш вагон №4, і все починається, як у фільмах про війну — люди беруть штурмом, вриваються з рюкзаками, «кравчучками» і хто де перший займе. Я очам не вірю, що це 2-й клас перетворюється у «сельодочніцу». Знайшла своє місце, діти пішли окремо (місця були розкидані). І виявляється, що біля моїх дітей навпроти одна жінка займає чуже місце, бо її місце вже хтось зайняв і вона не може зігнати без провідника ту людину. Біля моїх дітей сідає сімейна пара — двоє на одне місце. І так на 3-х місцях сидять уже четверо. Моя дівчинка сиділа умовно «наполовину». Починаються заповнюватись стоячі місця. За цей час одній жінці стало погано, і всі стали кричати: «Подайте їй пакет!» (у вагоні десь +40°), з нас піт тече в десять струмочків. А ще через наші стоячі ряди пробивалися люди — «ходоки» у вагон №3 за водою в бар. Це зі всієї електрички вони ходили по черзі, тому що там теж зібралась кілометрова черга.
У Жмеринці нам оголосили: оскільки електричка запізнюється, час дають «вийти-зайти», і тоді ми вчасно прибудемо у Вінницю.
У Вінниці новий «подарунок». Нас висадили на останній колії, де йде ремонт. Позаду електрички перед мостом збились докупи: хто рветься до моря, хто звідти приїхав і хто їх зустрічає, і знову, як у «воєнних» фільмах — крикливий натовп, який ніяк не може розійтись, бо через будівництво і «кравчучки» неможливо пройти. «Дякуємо» нашій залізниці за комфорт, а Богу дякую, що живими доїхали. Порада вінничанам — в серпні у Затоці такі високі ціни, що краще їхати в інший час».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
