«КОМУ ВИГІДНИЙ ТАКИЙ ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ?»
«Ще коли викладала у школі правознавство, старшокласники при вивченні теми «Виконавча влада» дивувались: «Чому нераціонально використовуються державні кошти для забезпечення вертикалі виконавчої влади? Обласна рада не підпорядкована Верховній Раді, районна — обласній, а сільська — районній. Районна рада не підпорядкована райдержадміністрації, на якій лежить відповідальність за роботу всіх сфер життя в районі. Якась вона, ця незалежність, навиворіт»
Але незалежність тут ні при чому. Це ще почалось з часів диктатури Генсека КПРС. На районному рівні райвиконком дублював райком партії, який «робив погоду». Верховна Рада СРСР приймала закони не з власної ініціативи, а з подачі першої особи керівної партії. Тепер вже часи змінилися на рівні держави. Верховна Рада України приймає закони з власної ініціативи (кажу так, як повинно бути, а не з подачі особи, яка хоче встановити свою диктатуру, і ми знову повернемось у часи зразка держави східної деспотії), а виконавча влада в особі Президента та Кабміну їх виконує. Але на рівні області та району анахронізм залишився.
— Так, штат районної ради завеликий — до 15 чоловік. Для підготування сесій вистачить і 2-3 державних службовців, а голову можна обирати через кожних півроку нового з депутатів райради, — погоджувався зі мною колишній голова Хмільницької РДА Іван Вітюк. — Витрати щорічні на утримання такого чималого апарату — 250 тисяч гривень, бо враховуємо ще пальне для службових машин та їх ремонт. І ці службовці ні за що не відповідають.
Ні, Іван Григорович ніяк не розуміє насущних завдань сучасного керівництва держави. Ось треба, наприклад, провести мітинг у підтримку одного кандидата у Президенти. Ніхто не хоче і носа поткнути на те зібрання. Калачем не заманиш. І не треба їх там! Є достатньо державних службовців, які потримали б плакат, де після прізвища одного кандидата слова: «За народ, за державу, за любов, за життя» (це я списала з фотографії у районній газеті).
— Вони використовують адмінресурс для проведення мітингів, — ділиться наболілим депутат Хмільницької райради, соціаліст, який входить у фракцію «Наша Україна», Володимир Ткач. — Подивився на фотографії, де зображені люди, які тримають плакати. Ба! Знайомі всі обличчя... Як не працівники райради, то райсільгоспуправління. Ніби інвестори не знають, коли й що їм сіяти. Хіба нема на що державні кошти витрачати?
Порахуйте, скільки районних та обласних рад в Україні. А ще обласних та райсільгоспуправлінь. Якщо їх скоротити, то які ж то кошти вивільняться! А це ж на наші податки утримуються «професіонали», які мають ще суміжну професію догоджальників. Це в кращому випадку. У гіршому — інтриганів для складання доносів на опальних керівників і пошуку довірливих підприємців, які б при зустрічі з першими особами виконавчої влади держави ті тексти зачитали б ніби декламатори віршів на учнівському конкурсі».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
