"МИ ХОЧЕМО, ЩОБ ВОСТОРЖЕСТВУВАЛА ПРАВДА". Відгук на статтю «Організатор спілки обездолених матерів замовила уролога за 1000$» від 11 серпня 2004 року
«Шановна редакціє! Прочитавши статтю Інни Червінчук під назвою «Організатор спілки обездолених матерів замовила уролога за 1000$» від 11 серпня 2004 року, у нас, як у лікарів-психіатрів, виникло бажання розповісти читачам Вашої газети, як реально відбувались наведені в цій статті події.
По-перше, ця жінка ніколи не лікувалась у 18-му відділенні (зі слів пана Жученка — «курортному»), хоча це відділення, де дійсно лікуються хворі з важкими психо-соматичними розладами. Але вона шість разів перебувала в психіатричному відділенні з денною формою перебування, і було це ще в 80-х роках минулого століття, тобто вона перебуває на обліку в психлікарні з 1984 року.
Дійсно, звинувачувана автором фахівець (а не експерт), яка є підлеглою пана Жученка, була лікуючим лікарем хворої в 1986 році, з того часу спостерігали її інші лікарі, про що є відповідні записи в амбулаторній картці та історіях хвороби. Останній раз оглядала та направляла на стаціонарне лікування в 10-те психіатричне відділення у 2001-му році лікар-психіатр диспансерного відділення, але хвора втекла по дорозі до приймального відділення.
Фахівець була терміново залучена до проведення комісійного огляду в зв’язку зі скоєнням останньою суіцидальної спроби через повішання, з послідуючим проведенням реанімаційних заходів персоналом експертного відділення та лікарем-реаніматологом.
«Експерт», про якого згадував пан Жученко, брала участь у комісії згідно з наказом по Вінницькій обласній психіатричній лікарні не як експерт або ведучий фахівець, а як рядовий член комісії. Тобто рішення комісії, яка складалась з 4-х осіб, приймалось комісійно, а не одноосібно.
В статті пан Жученко посилається на відмову у проведенні повторної експертизи, але це не є правдою, тому що у висновку комісія сама наполягала на повторній експертизі після проведення хворій примусового лікування у психіатричній лікарні із суворим режимом нагляду. І 15.03.04 р. рішенням Апеляційного суду була призначена повторна судово-психіатрична експертиза в м.Києві за наполяганням пана Жученка.
Стосовно висновку незалежного фахівця з м.Києва. Він не зазначив, як вказано у статті, «осудність» жінки (до речі, це компетенція виключно суду) і не заперечив наявність у неї психічних порушень. Ці висновки він зробив на підставі наданої йому потерпілим нібито анонімно (а на— справді, наданої людьми, які мають доступ до документації) копії епікрізів шести історій хвороб та акту судово-психіатричної експертизи. Розбіжність у думках фахівців стосувалась лише формулювання діагнозу.
Стосовно кваліфікації фахівця та його вчених звань, дипломів. Звинувачений автором фахівець має 25 років стажу лікаря-психіатра (в т.ч. 10 — практикуючого), протягом 10 років вищу кваліфікаційну категорію, останні курси підвищення кваліфікації з психіатрії — 1999 рік, м.Київ. Неодноразово брала участь як фахівець у судово-психіатричних експертизах інших обласних центрів і жодних нарікань за всі роки діяльності на кваліфікованість висновків не мала.
Щодо вчених звань фахівця. Для суду це не мало жодного значення. Акт експертизи (і це відомо потерпілому) фахівець як член комісії підписала тільки за ступенями та званнями, які підкріплені офіційними дипломами ВАКу (в т.ч. і України). Крім того, існує договір між Україною та Російською Федерацією «Про взаємовизнання ступенів та вчених звань» від 30.06.02 р., про що не може не знати потерпілий, підписаний президентами країн, тому нарікання пана Жученка є публічною обмовою фахівця і демонструють його необізнаність у питаннях, в яких він як доктор наук повинен бути обізнаним.
Дана стаття є логічним продовженням морального тиску на фахівця з метою усунення її з займаної посади. Наслідком таких дій став перенесений нею гострий інфаркт міокарду, після ускладнень якого вона лікувалась протягом 4-х місяців. На жаль, ці дії до цього часу залишаються поза увагою закону, хоча за них передбачається відповідальність.
Навмисне перекручування фактів сприяє ухиленню від відповідальності справжніх виконавців злочину. Втрата дитини — це трагедія для батька чи матері. Загибель молодої, повної сил людини — це трагедія держави. І вам, пане Жученко, як доктору наук, людині, яка давала клятву Гіппократа, це має бути відомо, як нікому».
Лікарі Вінницької психіатричної лікарні ім. Ющенка
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =