«Я постійна читачка вашої газети, і мені дуже подобається, що ви відображаєте істину.
Зовсім недавно у мого сина було весілля. Це радісна подія в кожній сім’ї, її чекають, до неї готуються. Але, як виявилось, це радість тільки до загсу.
За три дні до розпису треба було здати 170 грн. Як мати, я вирішила поцікавитись — за що беруть такі гроші? Вистояла під дверима і зайшла в кімнату з досить злою на вигляд жінкою. Вона мені: «Давайте скоріше, хіба не бачите, яка в мене черга!» Прийшла в касу платити, а касирка нічого не пояснює — за що ці гроші, куди вони йдуть. Тільки коли я запитала її, вона відповіла — ось там фотографії 12 штук, коровай, рушник, стрічка і хустинка, два віночки, музика. А навіщо нам ваші фотографії, якщо у нас свій фотограф? — запитую. А вона відповідає — ми сюди ніяких фотографів не пускаємо, не хочете — не беріть, але ми ваших дітей тільки розпишемо, і ніякого свята не буде. Настрій зовсім упав. Син каже — мамо, заплати ці гроші, хоч мені в загс вже не хочеться їхати.
І яке ж «торжество» ми отримали? Почалось із стоптаних сходів, де проходять молоді в супроводі купи циганів, котрі не дають проходу в загс. Піднялись на другий поверх, а нас вже зустрічає дівчина з короваєм і рушником, ще до реєстрації — а треба ж після! За законами наших предків цей урочистий ритуал виконують батьки, а не стороння людина.
Заграла музика, зайшли до зали. Там стоїть середніх літ жінка в рожевому светрі рідкої в’язки, під ним — білий бюстгальтер, майже напівоголена. Молоді підійшли до неї, вона каже:
– Одягніть обручки, розпишіться тут. Віднині ви чоловік і дружина. Виходьте наліво.
Вся церемонія зайняла рівно п’ять хвилин. Ми були в шоці — ніяких поздоровлень, ніяких урочистих слів. Пропустили, як через м’ясорубку. А на виході ще один лохотрон — «бродячі музиканти», котрі за 5 хв. музики вимагають 20 грн. Жах, ганьба! У молодих стільки негативних емоцій набралось, що вони вже і весілля не хотіли після такого розпису.
Я не зрозуміла — це приватний загс чи державний? У ньому стільки пристосуванців з непотрібними «послугами» для викачки грошей, що не завадило б навести там порядок. Мою думку підтримують багато знайомих, які одружували дітей у нашому загсі.
Мені здається, тут повинні працювати молоді люди із спеціальною освітою, привабливі, гарно одягнені, розумні. Щоб вміли красиво провести це свято, а не діяли за девізом «Чим більше, тим краще».
Вибачте за відвертість, але я написала істинну правду.
Пам’ятаю, коли я виходила заміж, жінка, яка проводила церемонію, була одягнена в спеціальний ритуальний костюм. А скільки красивих напутніх слів вона нам сказала! Реєстрація була дійсно урочистою. Хай і в цьому загсі щось зміниться на краще».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
