Середа, 17 листопада 2004 p.

Якби я слухала все, що мені казали, то мою дитину могли б вбити тричі — мою тоді ще не народжену дитину. Перший раз мені це пропонували зробити у 6 тижнів вагітності.

...Працюючи на приватній фірмі, я повернулася з навчальної сесії на один день пізніше. І мій директор, як покарання, наказав мені фарбувати двері всього офісу. Я була молода і чомусь про роботу хвилювалася більше, ніж про дитину. Я фарбувала ті двері, а через день потрапила у лікарню. Молода лікарка сказала: «Мамочка, тут нечего сохранять, будем чиститься». Тоді я злякалася. Мені зараз соромно, що злякалася я не за свою дитину, яку мають вбити. Я злякалась за себе, що я ніколи не зможу народити дитину, що мені буде боляче, що я така бідна і нещасна. Я плакала півночі, а зранку та сама лікарка сказала: «Не реви. Все равно уродом родится...»

Але перед самою операцією мене оглянув старий лікар. Він якось здивовано подивився на ту молоду лікарку і сказав мені: «Будем сохраняться».

Потім в 20 тижнів я перехворіла грипом та герпесом, і знову мене попередили, що дитина може народитися з вадами.

Коли мала 5 місяців вагітності, ми розлучились з чоловіком, і моя лікарка запропонувала зробити аборт, бо законом це дозволялося.

Я могла вбити свого сина. Звичайно, теоретично я б народила другу дитину. Але це була б вже ІНША дитина, якби була... З іншим характером, з іншою зовнішністю, з іншою душею. А такого сина, який сьогодні ніяк не може вирішити, ким йому стати — таксистом чи циркачем, який щомісяця починає ходити на новий гурток, який жаліється на вчительку з англійської, який забуває про домашнє завдання і сперечається з бабусею, який ловить за хвоста нашого папугу і випрошує гроші на «сухарики»— такого сина у мене б вже не було. І все тільки тому, що закон мені дозволяв його вбити.

Чому у мене з’явились ці думки? Бо днями стало відомо, що Міністерство охорони здоров’я внесло поправку в статтю 281 Цивільного кодексу України. Якщо раніше можна було переривати вагітність на строкові до 28 тижнів, то тепер планка знизилась до 22 тижнів. Звичайно, добре, що більше дітей має шанс народитися. Звичайно, погано, що ми продовжуємо вбивати своє майбутнє.

Кому пропонують робити такі аборти? Медична інструкція складається з 30-ти сторінок. І там докладно розписані усі соціальні і медичні показники. Коротко про соціальні: якщо жінці до 18 і після 40 років, якщо вона вже має 3 і більше дітей, якщо під час вагітності вона розлучилася з чоловіком або той помер чи знаходиться в ув’язненні.

Якщо існують медичні показники — це ряд хвороб та загроза життю матері, — то лікарі пропонують матері позбавитись дитини. Жінка все вирішує сама. І дуже жаль, що люди самі вирішують, яких дітей вони будуть вбивати, а яких — любити.

Отже, 22 тижні вагітності. Знаєте, яка вже ваша дитина? Це повністю сформоване маля, яке має усі внутрішні органи, його серце б’ється, мозок реагує на біль, а воно відчуває усі прояви настрою своєї матері і того, що робиться навколо. У дитини вже є брови і вії, у ротику — зав’язь молочних зубів, на пальчиках — нігтики. Вона спить по 18 годин на добу, а решту часу грається. Отаку дитину нам пропонують вбити. Знаєте, як?

Тіло дитини з 13 до 24-го тижня вже велике, і воно не може пройти через шийку матки. Тому шийку відкривають спеціальним інструментом, а потім лікар щипцями бере дитину за ноги і витягає, при цьому всередині залишається тільки голова живої дитини. Потім ножицями лікар робить отвір у черепі дитині і — витікає мозок. Череп роздроблюють і шматочками витягають...

Це все ще ваша дитина. І залишиться нею назавжди. У вашій пам’яті і житті. Тому що усі жінки після аборту страждають постабортним синдромом. Він може з’явитися і через 20 років після аборту...

* * *

І наостанок розкажу випадок, свідком якого була сама у тій самій жіночій лікарні. Привезли 20-річну дівчину, вагітність 28 тижнів. Сказали, що у дитини немає ручок, замість ніжок — ласти. Немає однієї нирки та шуми у серці.... Все це побачили на УЗД. Словом, просто вимагали, щоб дівчина зробила аборт. Причому терміново, бо проходять усі строки. Дівчина відмовилась, і ми з нею тієї ночі ревіли разом. Я за свою дитину, вона — за свою. Її залишили у лікарні для спостереження. Через ці хвилювання Оксана народила дівчинку на 32 тижні вагітності. Для тих, хто не знайомий з термінологією — семимісячну. Дитинка була з ручками, ніжками, нирками — словом, прекрасна дитина. Ми дружимо до цього часу, і саме її дівчинка є переможницею всеукраїнського конкурсу «Крок до зірок»...

Нам Господь не дав знати своє майбутнє. Ми його можемо лише творити. І нам ніколи не дізнатися, якими будуть наші діти, поки вони не народяться. Дайте їм шанс зробити вас щасливими...

Ірина ЯРОШИНСЬКА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com