"ЯК ПРОГОЛОСУВАЛИ, ТАК І ГАЗ БУДЕТЕ МАТИ", - сказали мешканцям Шаргорода
«У призначений термін газ у трубі не з’явився»
Ми виїхали на околицю Шаргорода. Тут, у Соснівці, колишньому селищі, яке тепер є невід’ємною частиною міста, все і розгорталось:
– Раніше ми були селом, яке називали одним з найкращих у районі, — розповідають соснівчани. — Мали свою сільську раду. У нас був цукровий завод, на ньому працювало понад 450 людей. А що тепер? Завод розікрали. Люди залишились без роботи. Та це півбіди. Ще коли завод працював, до нього проклали трубопровід високого тиску. Тоді мали газифікувати завод та житлову територію. Після оголошення заводу банкрутом газопровід не був зданий в експлуатацію, бо не повністю проплатили за виконані роботи. У 2003 році міська рада розпочала переговори з організацією «Ободівкагаз» про викуп даного відрізку газопроводу, щоб газифікувати житлові будинки нашого мікрорайону. Причому проектну документацію на газифікацію розробляли за власні кошти. Були видані відповідні рішення міської ради та райдержадміністрації на дозвіл розпочати роботи по прокладанню вуличних газопроводів. У міській раді та в облдержадміністрації запевнили, що до початку опалювального сезону газ у трубі буде.
Соснівчани тягнулись з останніх сил, щоб проплатити роботи по проведенню газу. Довелося навіть продавати худобу, брати кредити, позичити кошти під проценти. Кому хочеться взимку залишитись без тепла? Адже знали, що кінцева дата запалення факелу на газорозподільчій станції — 28 жовтня 2004 року.
Проте у призначений термін газ у трубі так і не з’явився. Виявилось, що з не відомих для людей причин введення газопроводу в дію призупинилось ще на початку жовтня. За словами людей, голова райдержадміністрації в інтерв’ю місцевій газеті висловився: «З не зрозумілих для нас причин передача документації затримується її власниками. Без неї підключення газопроводу неможливе».
«Ми закопали свої гроші в землю. На зиму вже не маємо за що навіть дрова купити...»
На сходці жителів мікрорайону питання газу постало гостро:
– Я біолог, тому буду висловлюватися по-біологічному, — сказала Галина Іванівна, вчителька — пенсіонерка. — Нарив рве і все одно колись прориває. Пам’ятаєте, люди, кілька років тому у місцевій газеті була замітка, що не вистачило 200 тис. грн. на газифікацію заводу. А тепер ця труба вже коштує мільйон гривень. Нещодавно у пресі з’явилась знову інформація про те, що уряд виділив на газопровід 800 тис. грн. Де ті гроші? Прочитавши це, люди приходять до мера, а він починає розказувати, що винен мільйон. Жителі Соснівки в розпачі, бо на порозі зима. Свої ж гроші ми закопали в землю. Ми прийшли у держадміністрацію. У нас один крик душі: «Чи буде газ взагалі і коли?» На що почули: «Як проголосували, так і будете мати газ».
Пояснював обуреним соснівчанам Володимир Кротюк, керівник ЗАТ «Ободівкагаз»: «Замовником будівництва газопроводу від села Гибалівка до Соснівки був Соснівецький цукрозавод. Ми домовились, що цукрокомбінат оплатить 120 тис. грн. Але отримали лише 40 тонн цукру. Докладали до будівництва свої власні кошти. Випадково дізналися, що змінився власник заводу. Ми з колективом залишилися з майже добудованим газопроводом без замовників. Була розмова із головою адміністрації про призупинення на деякий час робіт. Ми вже подумували над тим, щоб демонтувати його. У 2002 році я перетелефонував до міського голови, і ми дійшли згоди щодо поновлення робіт по будівництву газопроводу. Згодом було укладено договір із міською радою.
Згідно з договором, щорічно до 2008 року нам має надходити по 160 тис. грн., якщо до 31 грудня не проплатять гроші — то газу не буде.
У списках на заробітну плату на цукрозаводі виявили «мертві душі»
Громадяни Соснівки обурені і тим, чи законно було проведено процедуру банкрутства ВАТ «Соснівський цукрозавод». Їх хвилює, що завод збанкрутував, обладнання порізали і вивезли, а заборгованість по зарплаті так і не виплачена. Ось що з цього приводу каже голова райдержадміністрації Олександр Артеменко:
– При перегляді списків на погашення заборгованості по заробітній платі виявлено прізвища людей, які не працювали на заводі і не проживають у Соснівці. Люди звинувачують мене, що я згубив цукрозавод. Але я був призначений на посаду голови райдержадміністрації, коли завод вже своє відпрацював. Власники заводу взяли велику суму кредиту і зникли. Була проведена робота по їх розшуку. Декого знайшли у Москві.
Міський голова пообіцяв соснівчанам докласти усіх зусиль та якнайшвидше ввести в експлуатацію газопровід. А щодо законності проведення процедури банкрутства заводу — звернутись до правоохоронних органів.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =