Середа, 24 листопада 2004 p.

Чергова сесія Ямпільської районної ради розпочалася із скандалу: після того, як була відхилена пропозиція голови міста пана Работинського включити в порядок денний питання функціонування місцевого будинку престарілих – він на знак протесту покинув сесійний зал і більше до нього не повернувся.

У свій час у Вінниці кипіла запекла війна між містом і обласною владою. Таке зараз діється в Ямполі. І ні в чому не винний будинок престарілих, який тут діяв майже 14 років і міг би ще довго благополучно діяти, якби було порозуміння між начальниками – став безпомічним заручником цієї сварки чиновників.

Багато років цей будинок престарілих фінансувався з місцевого бюджету. І жодна ревізія, жодна інша фінансова перевірка не встановила, що кошти витрачалися не за призначенням. Цікаво, що ніхто не піддає сумніву, що це законна власність міськради, а не якогось там Івана Івановича. До речі, виступаючи на тій районній сесії, колишній голова міста, а тепер заступник начальника «Облагролісу» В.І.Титаренко висловив багатозначне зауваження про те, що коли він був мером, то преспокійно фінансував цей будинок престарілих і не тривожив вищестояще начальство такими дрібницями. При цьому скромно промовчав, що тоді, мало не десять років тому, існувала зовсім інша бюджетна політика. Тоді місто, наприклад, вирило від Дністра майже до річки Русави дивовижний, нікому не потрібний зараз канал, якому дивуватимуться всі прийдешні покоління ямпільчан. Він глибиною метрів з десять, шириною – тридцять і довжиною близько кілометра. Нічого, крім великої екологічної шкоди, цей об’єкт не приносить. Але за це ні Василь Іванович, ні інші його тодішні сподвижники, які похоронили в тому каналі і новенький, вартістю до 100 тисяч доларів земснаряд, який його рив, ніякої кари не понесли. Втнути тепер щось подібне просто немислимо, бо, по-перше, такий об’єкт «з їв» би мало не весь річний бюджет всього міста, а по-друге, ще до того, як його стали б отак рити – правоохоронні органи «нарили» б на мера не одну кримінальну справу. Часи зовсім не ті... Мабуть, неспроста пішов так рано з життя попередник сьогоднішнього голови міста...

В кінці минулого року голова міста Олександр Работинський на районній бюджетній сесії заявив, що у зв’язку із законодавчими змінами у формуванні місцевих бюджетів, міськрада собі дозволити не може утримувати цей будинок престарілих. Його слід закрити, або дофінансовувати з районного бюджету.

Це сприйняли, як бунт кухаря на голодному кораблі і... змусили мера працювати в старому режимі. Бо ніхто не сподівався, що він, такий покірний, терплячий на минулих своїх державних посадах– виконає погрози, повністю припинить фінансування будинку престарілих, звільнить його штат, а ні в чому не винних мешканців, які не встигли благополучно вмерти, або не були відправлені на державні харчі в Тиврів — благословить у світ широкий.

Задній хід він змушений був дати лише тому, що з ініціативи районної організації Комітету оборони прав людини, керівництво якої організувало міських депутатів на спротив, була скликана надзвичайна міська сесія. На ній в травні було прийнято рішення звернутися із черговим письмовим зверненням до районної влади, оголосити, що будинок престарілих не закрито, а лише припинено його роботу на час ремонту. До першого вересня мало бути все зроблено: ремонт і прийняття на найвищому районному рівні нового статуту цього будинку із чіткою вказівкою, звідки він фінансується.

А перед тим міська рада після запеклого бою з районною переклала на плечі районного бюджету фінансування шкіл міста. Стерпіти і цю, з будинком престарілих, напасть, ясна річ, не звикле до такого зухвальства районне начальство не могло. І стало... саботувати всі, в тому числі і цілком розумні пропозиції, і настійливі вимоги представників міста.

Районне начальство змушене було ковтати ще одну гірку пігулку. Кілька років тому, за його словами, які категорично заперечує міськрада і запевняє, що це міські гроші, область виділила району 73 тисячі гривень на благоустрій. Районне начальство прийняло Соломонове рішення – не давати селам з цієї суми ні копійки, щоб не гризлися і не розкрадали. На всю цю суму, в рекордно короткі строки, із залученням на так званих суботниках безкоштовної «рабсили», на підсобних роботах, збудували в центрі міста величезний, найважчий в області... хрест. Вартість цього хреста – 17 тисяч гривень! За ціною можна його в книгу рекордів України заносити – ніде такого дорогого хреста нема в країні. І встановили його на колишньому майдані буряківниць-п ятисотенниць, позносивши геть їх гранітні останки, а заодно і декоративні насадження, які росли під барельєфами, і... представили міськраді рахунок на 43 тисячі гривень за виконані роботи.

Колишній міський голова, царство йому небесне, санкціонував виплату цих грошей і підписав якісь спірні документи ще приблизно на таку ж суму. Після трагічної смерті дуже доброго голови міста пана Лазаренка, який не відмовляв не лише районщикам, а й прокурору зокрема у покращенні його житлових умов – настійливо попросили ще таку ж суму. В цілому запросили за цю так звану площу з міськради не багато не мало — майже 90 тисяч гривень! Але міські чиновники сказали, що немає грошей і не надійтеся. І тоді правонаступник організації, яка будувала той багатотонний хрест, — ВАТ «Новобуд», акціонером якого є велике-превелике районне начальство.., подало позов у суд до міської ради, щоб стягнути додатково ще більше 50 тисяч гривень. Навіть роботу свого адвоката вони оцінили за американськими розцінками – близько чотирьох тисяч гривень!.. Судяться вони у Вінниці і досі...

Тим часом ВАТ «Новобуд» на податки дивиться звисока. Маючи таких покровителів, хіба варто зважати на такі дрібниці?.. Його борг перед податковою, за даними міської ради, вже перевершив мало не вдвічі суму, через яку заварився «сир-бор» і рикошетом дісталося нещасному будинку престарілих, на річне утримання якого потрібно вдвічі меншу суму.

Сконфужена в черговий раз міська рада, схоже, вирішила помститися за образу і нерозуміння. Як сказав голова міста пан Ряботинський, в найближчий час буде скликаний схід жителів міста, на якому будуть викриті недружні вчинки районної влади по відношенню до міської. В нетрях міскрадних коридорів вже зародилася і набирає обертів небувала, фантастична ідея збору підписів за відкликання з когорти районних депутатів депутата від міста Ямполя Василя Юхимовича Богача, теперішнього голови райради. Зібрати потрібно всього-на-всього якихось дві сотні голосів виборців, і, як кажуть, бувай здоров і не кашляй...

Тим часом у місті і районі є чимало людей, які вкрай потребують даху над головою. І не лише престарілі. В цей час капітально відремонтований міськрадою за 18 тисяч гривень будинок стоїть під замком пустий-пустісінький майже вісім місяців!.. І чекає, поки начальники пересваряться, вивчать якісь папери і винесуть їх на розгляд чергової сесії, на якій, можливо, вдасться включити це питання в порядок денний. За цей час вмре не одна нещасна людина...

Василь КІЗКА, Ямпіль

Україні потрібне реальне самоврядування, а не безконтрольність чиновників!

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com