Середа, 8 грудня 2004 p.

Шановний пане Сергію!

Після винесення Верховним Судом України вердикту стосовно недемократичного характеру другого туру президентських виборів і призначення переголосування, здавалося, можна було б і не дискутувати з приводу очевидного. Тим більше, що рішення Верховного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Однак, перечитавши ще раз Ваш виступ на останній, позачерговій сесії облради (надрукований в газеті облорганізації НДП за 1 грудня ц.р.), я змушений констатувати, що Ви не бажаєте визнати очевидне — наша благословенна Вінниччина під час виборів не була оазисом демократії в Україні. На жаль, системні порушення виборчого законодавства, нехай і не в таких обсягах і в такій формі, як в окремих східних регіонах України, мали місце і в нашій області.

Вам вторить п. Калетнік (не знаю, до якої партії сьогодні він належить — чи до НДП, золотий значок якої він одержав у нашому театрі з рук лідера партії В. Пустовойтенка, чи до СДПУ(о), адже до фракції саме цієї партії у парламенті він входить), заявивши на сесії — «у нас немає жодних порушень» (цитую «ВВ» за 1 грудня ц.р.).

З урахуванням того, що 26 грудня нас чекає переголосування, хотів би заперечити Вам (та й п. Калетніку) і одночасно привернути увагу вінничан до того, що згадані порушення можуть повторитися. Адже при владі поки що залишаються старі дійові особи і виконавці.

Почну з того, що 29 листопада 2004 р. відбулася позачергова сесія обласної ради, друга за період після дня повторного голосування. Вона була скликана на вимогу 35 депутатів облради. Її скликання було логічним і закономірним, бо, зібравшись на таку ж позачергову сесію 23 листопада, обласна рада під «диригуванням» п. Калетніка (у буквальному розумінні) по суті ніякого конкретного рішення не прийняла, обмежилася загальними фразами, чітко не визначилася щодо своєї позиції.

Протягом цілого тижня обласна рада не наважувалася заявити, з ким вона — з майже 80% виборців області, які підтримали кандидатуру В. Ющенка і законно вимагали усунути наслідки фальсифікування волевиявлення виборців як у масштабах держави, так і в області, чи з фальсифікаторами, які наполягали залишити в силі оприлюднені ЦВК результати.

Ви стверджуєте, що «обласна державна адміністрація, обласна рада, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зробили все від них можливе для проведення чесних, прозорих, демократичних виборів». На жаль, це не відповідає дійсності. Тому не випадково в підтвердження цієї тези Ви згадуєте не головне, вірніше, технічний бік справи, акцентуючи увагу на виправленні списків виборців між першим та другим турами голосування, покращенні умов для роботи дільничних комісій; як приклад «героїзму» влади згадуєте про оперативне усунення наслідків стихії, яка пошкодила енергозабезпечення частини виборчих дільниць, хоч дякувати ми маємо енергетикам.

Проте не згадуєте жодним словом про документально зафіксовані приклади ґвалтування владою держслужбовців, яких, в свою чергу, змушували займатися політичним ґвалтуванням виборців, ламати їхню людську гідність. Про шантаж і залякування людей, особливо бюджетників, погрози звільнити їх з роботи, якщо вони проголосують не так. Про тиск на пенсіонерів на селі з погрозою не виорати весною присадибну ділянку, не підвести газ тощо. Про те, що, користуючись хронічним безгрошів’ям, особливо на селі, за двадцять-сорок гривень цинічно скуповували голоси (а формою контролю були трикутнички замість традиційних хрестиків чи галочок навпроти прізвища «свого» кандидата). Що до цієї роботи залучали сільських голів та вчителів, примушуючи їх ходити попідтинню та «купувати» голоси або ж залякувати односельців (внаслідок цього селяни висловлюють нині недовіру деяким запопадливим головам). Про завдання податківцям та правоохоронцям забезпечити певну кількість відкріпних посвідчень (зараз деякі з них дають відповідні свідчення). Про псування виборчих бюлетенів молодиками. Про т. зв. «каруселі». Про залучення до агітації священнослужителів УПЦ. Про підкуп членів виборчих комісій, наслідком чого були пачки вкинутих бюлетенів та бланки чистих протоколів з печатками та підписами. А де не вдавалося купити — вилучали непокірних із складу комісій.

Для наведення конкретних прикладів у підтвердження сказаного потрібна була б не одна сторінка. Багато із них офіційно фігурують при розгляді судових справ. Багато прикладів за два тижні мітингів у м. Вінниці та в населених пунктах області наводили самі виконавці незаконних розпоряджень. Є приклади, коли люди просять вибачення за те, що вони зламалися.

Тому заперечення очевидних і підтверджених фактів звучить нещиро. Це — фарисейство.

Ви, пане Сергію, констатуєте, що «легше всього вивести людей на вулицю». Ви знаєте, що говорите. Але як людина, котра претендує на роль політика, Ви маєте знати, що це не завжди так. Можна, користуючись адмінресурсом або використовуючи підкуп, вивести на вулицю певну кількість людей. Але це буде разова акція. Саме таким чином у липні Ваш штаб виводив людей на площу біля «книжки» — на підтримку В. Януковича.

То було зібрання підневільних людей — працівників держустанов, вчителів (яких відкликали з відпусток), лікарів, студентів, яким заплатили по 10 грн. за те, що вони тримали необхідну атрибутику. Для посилення ефекту десятками автобусів у робочий час за бюджетний кошт були звезені представники з районів області. Дощ завадив своєчасно розпочати те дійство, але дав мені можливість поспілкуватися з десятками знайомих. Я не зустрів жодного учасника того «віча», який не вжив би на адресу його організаторів хороший набір ненормативної лексики.

Та й хіба я повинен розповідати Вам, пане Сергію, про масові факти наруги над людьми, ламання їх через коліно?

Лейтмотивом Вашого виступу є тема можливого кровопролиття внаслідок загострення політичної ситуації та проведення акцій громадянського протесту. Безперечно, Ви прекрасно знаєте, що лукавите. У мене, наприклад, внаслідок Ваших страхань виникають асоціації з видатним «миротворцем» Й. Кобзоном та його застереженнями проти громадянської війни. Перед очима постає карта, на якій українців ділять на три сорти, а нас, подолян, відносять до другого сорту. Я згадую, кого з кандидатів підтримує громадянин іншої держави Й. Кобзон, хто видрукував згадану карту мільйонними тиражами. І стає зрозумілою суть мусування теми, яку Ви зачепили. І яку примітивно й бездарно експлуатували протягом усього передвиборчого марафону у своїй партійній газеті.

Але давайте по порядку. Мільйони людей вийшли на вулиці і майдани, щоб там у такий спосіб затвердити результати народного волевиявлення, захистити свій вибір. Іншого способу зробити це у нього просто не було. Адже збанкрутіла ЦВК не захотіла чи не спроможна була чесно порахувати голоси. Це згодом підтвердив Верховний Суд. Це означає, що нарив, який нагнивав останні п’ять років, нарешті прорвало. Терпець увірвався, бо на виборах народ таки одважився сказати рішуче «Ні!» нинішньому режимові. Режим вже думав, що всі ми упокорилися, що знову змовчимо, що проковтнемо намальований ЦВК, а, отже, владою Кучми результат. Достатньо поспілкуватися з учасниками мітингів (а вони проходять не лише в обласному центрі, а й у всіх райцентрах, у більшості сіл області), достатньо подивитися в їхні очі, які світяться надією на позитивні переміни в Українській державі, щоб зрозуміти: народ, який встав з колін, знову на коліна не стане.

Народ повстав не проти Януковича і не за Ющенка, не проти Донецька чи Луганська, не проти людей, які там проживають і, можливо, щиро голосували за Віктора Януковича як земляка. Звісно, не так масово і не так одностайно, як це намагалася показати ЦВК.

Народ повстав проти тієї наруги, яка чинилася над виборцями по всій Україні. І Вінниччина, на жаль, тут не була винятком. Сьогодні понад сто рад різного рівня в області, а першою серед них була Вінницька міська рада, прийняли рішення на підтримку учасників акцій на захист конституційних прав громадян. Бідкання ж про дітей, яких нібито хтось із дорослих дядь виводить на вулиці — це демагогія, якою противники суспільного прогресу на Вінниччині наче хочуть приховати свої намагання залишити все без змін — владу олігархічних кланів, себе при кориті, а народ у стані рабської покори. Проте так не буде.

І. БОНДАРЧУК, секретар обкому Соцпартії України, депутат обласної ради

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com