Середа, 8 грудня 2004 p.

Вранці 20 листопада, перебігаючи на роботу через місток, жінка побачила, що у воді плаває чоловік. Його голова була замотана у целофановий пакет... При огляді тіла правоохоронці зафіксували два вогнестрільних та два ножових поранення. Судячи з усього, людина, яка їх нанесла, була професіональним вбивцею. Чи не був то кілер на замовлення? З’ясувалось, що прізвисько загиблого — «Ліфчик».

Це прізвисько один із мешканців Хмільника отримав, торгуючи жіночою білизною. І хоча прізвисько було кумедним, Михайла поважали. Він був людиною слова.

Якось Михайло познайомився з Костянтином, який повернувся з Росії. Нові друзі одразу знайшли спільну мову між собою. Невдовзі навіть вирішили розпочати спільний бізнес: возити до Одеси яблука та картоплю. Товариші Михайла були проти цього спілкування. Адже ні для кого не було секретом, що Костянтина нещодавно «випустили». В Тюменській «зоні» він відсидів за навмисне вбивство 11 років.

Спочатку справи у компаньйонів йшли вдало. Гроші текли рікою. Та перестороги друзів були недаремні. Одного разу Костянтин вирішив, що зароблені гроші можна і не ділити. Під вечір розлючений Михайло прийшов на «розборки» до його будинку. Погрожував втручанням «впливових» людей. Костянтин запропонував обговорити питання за кавою. Вийшов на кухню...

А повернувся до кімнати, тримаючи замість чашки прикритий рушником пістолет. Михайло навіть не встиг обернутися, як господар вистрілив йому у потилицю. Перевіривши, що пульс компаньйона ще б’ється, Костянтин пустив йому другу кулю у скроню. Щоб кров не заляпала підлогу, перетягнув горло шкіряним поясом.

Коли переносив тіло до ванни, ще тепла рука Михайла випадково торкнулась його обличчя. Боячись, що той ще живий, вбивця ножем наніс два глибоких поранення по обидва боки від грудної клітки. Потім натягнув йому на голову пакет, перев’язав капроновою мотузкою.

Тільки після цього вбивця нарешті заспокоївся. Вирішив піти до бару та обдумати, що робити далі, за кухлем пива. Очевидно було одне — з тілом йому не впоратись.

Ноги наче самі привели до будинку колишньої коханки Марини. Костянтин попросив її неповнолітнього сина вийти з ним надвір. Деталі вбивства, про які він розказав хлопчику, вилились, як на духу. Спочатку Славко розгубився. Але після вмовлянь погодився допомогти.

Вже разом вони сіли у авто Михайла, щоб на ньому забрати з будинку його тіло. Але «Ауді-100» не заводилась. Довелось викликати на буксир таксі. Дорогою зустріли найліпшого друга вбитого. Знаючи, що Михайло ні за яких обставин нікому не довіряв свою іномарку, той запідозрив недобре. Але переконливий голос Костянтина, що все гаразд, просто «заглох» акумулятор, заспокоїв.

Коли, нарешті, знайомий поїхав, чоловік та хлопчина кинули труп у багажник.

Спочатку вирішили закопати покійника у лісі. Але промерзлу землю було важко копати. Тоді знайшли великий камінь і вирушили до Південного Бугу.

Розправившись з тілом та слідами вбивства, Костянтин та Славко поїхали до Калинівки. Прямо на трасі залишили іномарку та роз’їхались на різних таксі.

Костянтин подався до Івано-Франківська, де жила ще одна коханка. З Мирославою він познайомився у Хмільнику, коли вона відпочивала на курорті. Жінка бальзаківського віку зраділа несподіваному приїзду свого 34-річного альфонса. Повезла його містом на своєму «джипі», купила дорогі речі. Якраз, коли парочка святкувала зустріч у ресторані, у Костянтина задзвонив мобільний. Його обличчя різко змінилось.

На прохання правоохоронців, до «Казанови» телефонувала Марина, мати Славка. Вони перед від’їздом домовились про умовний зв’язок. Так, за допомогою «мобілки», і був вистежений підозрюваний.

До Івано-Франківська виїхала хмільницька слідча група.

Захват зловмисника схвилював перехожих – чи то перед другим туром виборів готувався теракт, чи то проходили зйомки нового фільму?.. Група спецпідрозділу у масках з автоматами оточила будинок ...

Затриманий Костянтин зізнався у вбивстві Михайла. Тепер його майбутнє неважко передбачити.

Аріна КАНТОНІСТОВА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com