Та не стало б це причиною розголосу, якби отой постраждалий в аварії та не був якоюсь сановитою особою з числа відпочиваючих престижного санаторію і не помер під скальпелем. З простими смертними легше. Якщо родичі і надумають поскаржитись, то хто до них прислухатиметься?
І то треба, щоб він чергував під час свята... А цих празників у православному календарі он скільки! Ну, як завжди, випили. Розвезло. Ці хворі самі винні. Пхають у пакунок-подарунок коньяк найцікавіших марок, який так хочеться скуштувати. І тільки це зробиш, зразу ж втрапиш у халепу. Іншим щастить неймовірно, а йому — ні.
Взяти б хоча отой інцидент, який трапився кілька років тому. Привезли дитину, якій негайно треба було вирізати апендикс. Закликав матір хлопчика в ординаторську і лагідно почав:
— Якщо ви зараз мені не дасте 100 доларів, то я не буду робити операцію. Поставлю інший діагноз і напишу, що нема потреби в операції.
— Змилуйтесь, — заволала жінка. — В мене четверо дітей. І позичити нема де. Де я візьму таку суму?
– А на похорон витратите більше, — намагався переконати.
Але ця навіжена жінка схопила стільця і влупила по голові. Хірурга — в реанімаційне відділення, а вона — до головлікаря. І тому хлопчику, уявіть собі, зробили безплатну операцію. Геть народ розпустили... І хіба він так багато запросив? Та ж не 400 доларів, як його один колега! Он другий лікар пив-гуляв цілу ніч на чергуванні, вранці до породіллі, а вона вже захолола, зійшовши кров’ю. І нічого йому не було. Керівництво мораль прочитало, щоб більше так не робив.
Лохів, ох, вибачте, хворих та їхніх родичів, треба дресирувати. Правда, тут теж свої труднощі. Колега з іншого відділення жодного разу не оглянув породіллю. Хоч лежала в його палаті. Виписали з немовлям із лікарні, а вона так і не поклала йому в кишеню конверт із грошима. Таку психічнохворою оголошувати треба. Щоб іншим не кортіло.
І головне — вміти поставити себе. Виходиш в коридор до стривожених родичів із виглядом суворого судді чи навіть бога, від якого все залежить. Сиплеш медичними термінами із поважним виглядом. Де дінуться, розкошеляться.
Нині хірурга направили на роботу в провінцію. Ніби там не люди живуть, а піддослідні кролики.
Прізвище лікаря та його колег не називаємо. У Хмільнику про ці випадки знає кожен. Але хіба тільки в цьому місті таке діється?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
