Спосіб уникнути владі народного гніву, використаний на цих президентських виборах, старий, як світ.
Вона цинічно, але ефективно спочатку поділила нас на три сорти, підлила масла у вогонь міжконфесійних та мовних непорозумінь, і нарешті, застосувавши унікальну в голодному суспільстві формулу: «А вони з'їли твою ковбасу!», — пересварила між собою Схід і Захід.
Сподіватися, що влада (кучмізм) могла вчинити інакше, і не варто було. Прикро, що багато українців на це купилися. І, в результаті, замість того, щоб народ сконсолідувався проти злочинної влади, він починає шукати ворога один в одному.
А оскільки кожному ворогуючому табору потрібен свій командир, вимальовуються нашвидкоруч зліплені ситі симпатики, котрі з криком «Никогда» кидають бідного українця на такого ж самого бідного українця.
Достатньо кількох пострілів, надзвичайного стану, і — прощавай надія на краще життя…
І так буде безкінечно, поки ми всі не перейдемо через Майдан. Поки не зрозуміємо, що не їв шахтарської ковбаси гуцульський бідовий дядько, котрий взагалі вже забув смак цього продукту.
Ковбасу насправді з'їв хтось третій. Можливо, навіть отой ситий віртуальний лідер «половини голодної нації, яка попалася на пропагандистський трюк».
На жаль, у нашому домі не все гаразд. В нашій господі багато бруду і сміття. На нашій вулиці ще далеко до свята.
В той час, коли наші діти тижнями мерзнуть на Майдані, ризикуючи здоров'ям, безсоромні інформаційні кілери за тридцять срібняків отруюють нашу гідність гидкою брехнею у своїх спецвипусках. Це сміття треба негайно вимітати з нашої хати, щоб не псувало повітря, яким дихає великий вільний народ. Це не наша журналістика.
В той час, коли люди нарешті перестали боятися говорити правду, вчорашній держиморда починає кричати, що це неконституційно, позиватися у всі суди, залякуючи астрономічними сумами. Заспокойтеся. Вже не боїмося.
Краще міняйтеся, ідіть до людей, вибачайтеся, віддайте те, що у них украли. Або тихенько подіньтеся подалі з очей. Оце буде конституційно.
В той час, коли бабуся, відриваючи від своєї мізерної пенсії, несла нашим братам і сестрам на Майдан гарячі пиріжки, словоблуди у теплих кабінетах обдумували, як би цей прорив свободи придушити і розтерзати чи розстріляти. Це не наша влада. Це наша ганьба. Але ми її пережили і теж вивели на Майдан. Нехай всі побачать.
На Майдані немає хитро видуманих лабіринтів кишенькових законів, якими нещира влада водить свій народ. На Майдані усі на виду.
Тому й кажуть: «Переведи мене через Майдан». Щоб допомогти убити в собі раба, очиститись, переконати, підтримати, не дати зневіритись, зрештою, покаятись.
На пропозицію наших читачів редакція відкриває нову рубрику «Я стояв на Майдані». Ми розкажемо про достойних вінничан, які творили у Києві «помаранчеву революцію», про тих, хто вселяв віру у справедливість тут, на Вінниччині.
У нашій новій рубриці ми відверто поговоримо про все наболіле. Дамо оцінку кожному. Розмова на нашому Майдані буде принциповою.
Але це не судилище. На редакційному Майдані «33-го каналу» пануватимуть людяність, добро і правда, яку ми всі повинні знати, щоби нас знову не повели манівцями.
Пишіть.
З повагою до вінницької громади і найщирішими новорічними побажаннями — Анатолій Жучинський, головний редактор газети «33-й канал», уповноважений у Вінницькій області Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації
Я стояв на Майдані,
Вільно дихав грудневою спекою.
Я стояв на Майдані,
Щоб батьки не стояли під церквою.
Я стояв на Майдані,
Щоб людей цінували за працю.
Я стояв на Майдані,
Щоб сини не спивались у двадцять.
Я стояв на Майдані,
Щоб ніхто не прощався із мріями.
Я стояв на Майдані,
Щоб жінок не робили повіями.
Я стояв на Майдані,
Щоби брат не соромився брата.
Я стояв на Майдані
І буду стояти.
Я стояв на Майдані,
Де розлився надій океан.
І щоб бути Людиною -
Я іду на Майдан.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =