Середа, 1 січня 2005 p.

Чотири роки тому у Вінниці сталась жахлива аварія. Ми свого часу писали, як серед ночі водій мікроавтобуса не справився з керуванням і врізався у стовп. Авто з 9-ма пасажирами перевернулось... З важкими травмами лікарі «швидкої» забрали з місця аварії 9-річну Іру Васильєву. Її 6-річна зведена сестричка загинула одразу на місці пригоди. Внаслідок удару Маша випала через вікно, її накрило «бусом», котрий перевернувся. 29-річна Тетяна, мати дівчаток, ще 40 хвилин боролась за життя...

Нагадаємо події того вечора. Тетяна приїхала до Вінниці на день народження знайомої з Новодністровська Чернівецької області. Одразу після святкування мала намір повертатись додому разом зі своїми доньками. Дівчатка в цей час якраз були на канікулах у бабусі, котра проживала у Вінниці. Сюди на квартиру і повернулись гості. Всі чоловіки були напідпитку. Тетяна поспішала додому, бо підторговувала на базарі. О першій годині ночі відправлявся автобус на Новодністровськ. Вирішила прихопити з собою і дівчаток, бо канікули закінчувались, час було готуватись до школи. Того року її донька, народжена у другому шлюбі, мала іти в перший клас...

Підвезти гостей, котрі приїхали з іншого міста, до автовокзалу взявся один із запрошених. Чому, будучи напідпитку, він сів за руль, йому довелось відповідати після аварії, яка забрала двоє життів, вже перед судом...

Того дня другокласницю Іру доставили до обласної дитячої лікарні. Дівчинка була сильно травмована: забій та здавлення головного мозку, закрита травма грудної клітки та черевної порожнини, закритий перелом стегна, зламана щелепа. Необхідне було термінове оперативне втручання, на яке лікарі пішли, керуючись тільки життєвими показами. Завдяки професіоналізму реаніматологів та нейрохірургів операція пройшла успішно. Проте дівчинка потребувала ще інтенсивної терапії та тривалого курсу відновлення нормального функціонування життєво важливих органів та тканин. На це кожного дня йшли величезні кошти. Тоді наша газета взяла на себе ініціативу закликати всіх вінничан допомогти дівчинці...

... З шокового стану Іринка вийшла тільки через два тижні. Вона не пам'ятала аварії і ще не знала, що втратила найдорожчих людей. Дні та ночі біля ліжечка онучки проводила бабуся, Ніна Іванівна. За ці дні вона похоронила свою 29-річну доньку та онучку. Проте зібралась з силами, бо єдине за, що їй залишилось боротися, — це Іринка...

Саме в ті дні випробування на людяність та співчуття на собі відчули всі вінничани. На лікування Іринки був відкритий спеціальний рахунок, на який люди пересилали кошти. Проте, за словами Ніни Іванівни, цей рахунок був на вітчимі Іри. Він ще деякий час був біля своєї прийомної доньки. А потім поїхав до Києва, де перебував і на момент трагедії. Тому, скільки коштів було на тому рахунку та скільки з нього пішло на лікування Іри, ніхто не знає і дотепер.

Одними з перших, хто відгукнувся на трагедію, стали викладачі та учні Вінницького ПТУ №4 та місцеві бізнесмени. Один з них приходив у палату до Іринки, ще коли вона була без свідомості. Цей чоловік запитав у лікарів, що треба дівчинці, та купував необхідні ліки. Коли ж дізнався, що дитині ще довгий час доведеться пробути у лікарні, купив в її палату холодильник. Цього чоловіка запам'ятала бабуся Іри, Ніна Іванівна. Бо потім, коли онучку виписали на деякий час додому, від нього приходила жіночка, вона принесла ляльку Барбі та гроші на масаж. Адже дівчинці необхідно було відновлювати рухи правої руки, яка після аварії не працювала.

- Я пам'ятаю цього бізнесмена, — пригадує Ніна Іванівна. — Коли я вирішила подякувати йому, подзвонила на його фірму. А там мені сказали, що його вже немає... Вже пізніше я дізналась, що його вбили. Мене це дуже вразило, бо буквально за місяць до загибелі він встиг зробити добро.

І цей резонансний злочин пам'ятає Вінниччина. Ми також свого часу писали про знайдення у південному Бузі тіла невідомого чоловіка... Що він конкретний директор вінницької фірми — вирахували по знайденому ключеві та дорогому спортивному костюмі «Арена», бо таких було куплено всього декілька...

Правоохоронцям довелось приміряти цей ключ до багатьох вінницьких офісів. До одного він підійшов. Потім вийшли і на вбивць. До речі, замовником злочину тоді став відомий вінницький адвокат, колишній міліціонер...

... А в цей час Іринка прийшла до свідомості, і перші її слова були: «Я вас люблю...» Може, це була подяка за врятоване життя. Вона ще мало що розуміла з того, що сталось. Чомусь називала всіх — баба та дід. Може, відчувала, що вже немає мами та сестрички?

Приблизно через півроку лікарі порадили бабусі поїхати з Ірою додому, щоб вона пройшла адаптування до звичних умов життя. Дівчинку винесли з лікарні на руках і посадили в таксі. Відтепер мешканці Київської могли бачити завелику для коляски дівчинку, котра гралась в ній з ровесницями у дворі. Саме ці дівчатка вчили заново Іру ходити, вони брали її під руки та водили по двору... Дівчині ця наука піддавалась, 2 роки до аварії, у дитсадочку, вона займалась гімнастикою.

І коли втретє після аварії бабуся привела дівчинку в лікарню, у Іри вже практично відновились рухи. Подивитись на те, як вона іде вузьким коридорчиком лікарні своїми ногами, збігались лікарі.

Вінничани вступили в бій не тільки за здоров'я дівчинки. За те, щоб Іринка не відставала від своїх ровесників у навчанні, боролась вчителька молодших класів 29-ї школи. Ця жінка знала про трагедію і бачила, як Іру вчать ходити. Перед нею було нелегке завдання починати навчання дитини, котра швидко втомлювалась, з абетки.

Завдяки терпінню та милосердю цієї вчительки вже через рік Іра пішла в школу. Сьогодні вона — учениця 7-го класу. Наслідки аварії — запаморочення та погіршення зору.

За весь цей час вона багато пережила. Коли дізналась про смерть матері та сестрички, все питала, чому не приходить тато. До аварії Іра не знала, що він їй нерідний. А рідного намагалась знайти Ніна Іванівна. Він покинув її доньку, коли Іринці було всього 11 місяців. Тоді отримала листа від його матері. У ньому було сказано, що у Іри немає батька, він спився і тепер «під парканом». Маючи на руках цей факт, тільки у минулому році Ніна Іванівна змогла добитися для Іри статусу сироти.

Так і живуть вони тепер вдвох: Іра та бабуся. У обох них є інвалідність. У бабусі по зору, а у Іри... її видно тільки влітку. Тоді вона не може підкласти у взуття протез. Бо одна ніжка у неї після аварії трохи менша за другу.

Втім, врятована силами лікарів та простих вінничан Ірочка знає ціну милосердя. На свої 14 років вона виглядає мудрою дівчиною. Особливих подарунків під ялинкою не очікує, розуміє: що там купиш на пенсію? Але знає, що бабуся у неї одна, як і вона в неї, і цінує це як найкращий подарунок...

Марина ПУЗДРЕНКО

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com