Середа, 1 січня 2005 p.

«Останнім часом на сторінках газет з’явилися статті, нібито православна церква грає в політичні ігри, молиться «за упокій» живих людей. Перекручуючи факти та друкуючи те, чого насправді не було, і мене як віруючу людину втягнули в цю політичну гру. Але я хочу, щоб усі знали правду! Я не хочу, щоб, використавши моє ім’я, нечесні люди ганьбили святу Церкву.

В той день я була у храмі, продавала свічки. В храм зайшли двоє, чоловік і жінка, і відразу почали мене фотографувати. Вони не представились, хто вони і звідки. Я буквально вискочила з-за прилавку, стала біля стіни і заявила їм, що не хочу, щоб мене фотографували. В храмі висів православний календар із зображенням митрополита Володимира і прем’єр-міністра Віктора Януковича, який хтось, мабуть, із прибічників Віктора Ющенка, перекреслив. Подібні календарі із зображенням духовенства та представників влади продаються у храмах щороку. Тим часом незнайомий чоловік настійно почав викликати мене на розмову, запитуючи, хто перекреслив календар і чи замінимо ми його іншим. Я відповіла, що не тільки календар перекреслили, а й кажуть, що деякі зухвальці ставлять свічки «за упокій», і додала: «Враже на твою голову», бо ж молитися за упокій живих людей — тяжкий гріх.

Коли я повернулася за прилавок, мене все-таки сфотографували на фоні ікон, бо на фоні стіни таких спроб з їхнього боку не було. Потім цей чоловік з іронією запитав: «Ви молитеся, та чи допомагає вам ваша молитва?» — «Звичайно, — відповіла я. — Адже ми щодня молимося за мир, за здравіє, просимо в Бога любові і терпіння всім людям».

На цьому моя зустріч з невідомими людьми закінчилася. А невдовзі на шпальтах газет з’явилася моя фотографія з написом, нібито я вважаю людей з помаранчевими пов’язками сатаністами, а знак Vісtогу — двома рогами диявола. Це провокація, і не проти мене, а проти Святої Церкви. Не треба забувати, що ми всі смертні і за все дамо відповідь перед Богом на Страшному Суді. Сьогодні гріх перестає бути гріхом і стає нормою нашого життя.

Люди старшого покоління з жахом дивляться на те, що твориться сьогодні в суспільстві. Скрізь грабежі, насильство, вбивства, самогубства. Раніше такого не було, ще донедавна такі випадки були поодинокі. Зло оселилось у наших душах. Немає там місця для Бога. Комусь вигідно розбещувати нашу молодь з екранів телевізорів та шпальт газет, такої срамоти повік не було. Сім’ї розвалюються, зрада, чаклунство, підлість. Хіба ж це нормально?

Віктор Янукович пообіцяв у своїй передвиборній програмі ввести в школах уроки Біблії, а у вищих учбових закладах — уроки теології.

І це чудово. Молодь — наше майбутнє, і воно буде таким, якою ми виховаємо нашу молодь. Що зуміємо посіяти в душах наших дітей, те й пожнемо. Якщо це буде любов, чесність, порядність, якщо кожна людина буде мати у своїй душі страх Божий, буде боятися когось образити або обдурити, то хіба ж це погано? Адже наша держава лише виграє від цього.

Мені здається, якби більшість прихожан підтримала сьогодні Віктора Ющенка, то не було б такого шквалу інформаційних матеріалів проти православної церкви. То хто ж тоді грає в політичні ігри? І навіщо в них втягувати церкву та ще й звинувачувати її в цьому? Кому вигідно розпускати плітки, що в соборі серед православних ікон висить портрет Януковича? Якщо міський голова

О. Домбровський, який перебуває на державній службі, відкрито заявив, що він підтримує кандидата у Президенти Віктора Ющенка і віддасть за нього свій голос, то це — добре. А коли священик висловлює свою думку, то це чомусь вважається поганим. Але ж і мер, і священик, і мирянин, і невіруючі люди — усі громадяни нашої держави і мають гарантоване конституційне право обирати, кого вони хочуть. І це не політика, це, ще раз повторю, їх конституційне право.

Це неправда, що священики змушували голосувати своїх прихожан за Віктора Януковича. Прихожани — не папуги, це люди зі своїми поглядами і міркуваннями, і в основній своїй масі це не старі затуркані бабусі. Більшість з них — це наша інтелігенція, багато молоді, лікарі, вчителі, викладачі, художники, економісти, журналісти і т.д.

Одна справа висловити свою думку, інша справа — примушувати. Навіть смішно таке чути, що церква примушувала віруючих голосувати за того чи іншого кандидата. Яким чином, як це можна було зробити? Люди приходять у церкву молитися, і кожен вправі піти у будь-який храм. Це не на заводі чи в установі, що можна не дати людині премії або звільнити з роботи, хоч і це протизаконно.

Тим більше, що не всі прихожани і не всі священики зробили однаковий вибір. Серед них є багато таких, які підтримували Віктора Ющенка. І ніхто не збирається переконувати їх у неправильності їхнього вибору. Ми всі громадяни України, і хто може позбавити нас права агітувати за того, за кого ми зробили свій вибір? Чи, може, в законі написано, що віруючі люди не можуть брати участь у виборчому процесі?

І це наше громадянське право, і наша особиста воля — за кого нам молитися.

Молитва — це дар Божий, це розмова з Богом. Адже Віктор Ющенко теж, кажуть, віруючий. І хто забороняє молитися за нього всім тим, хто його підтримує? Це право кожної людини. Та, до речі, віруючі моляться за мир, за єдність України, просять Бога і святих його угодників помилувати нашу землю, припинити усілякі розлади в суспільстві, беззаконня, послати нашим людям благополуччя.

Церква ніколи не займалася політикою, а поодинокі священики або миряни — це не Церква. Православна Церква — це не якась земна організація, яку очолюють патріархи, єпископи, священики. Православна Церква — це містичне Тіло Христове, Главою Якого є Сам Христос, і яка об’єднує в собі істинно віруючих людей, як живих, так і мертвих. Тож давайте не будемо вішати Церкві Христовій політичні ярлики, краще будемо очищати свої зачерствілі душі молитвою та покаянням».

Раба Божа Анна, прихожанка Свято-Преображенського собору, м. Вінниця

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com