Середа, 5 січня 2005 p.

«Якось я відвідав свою школу, яку закінчив десять років тому, і вона мене, на жаль, вразила неприємно. Пам’ятаю, у фойє і коридорах стояли «берези»: стовбури з труб і гілки з жовтим листям всю осінь і зиму. Йдеш тим коридором, і, хоч у тебе проблеми, бо не вивчив російську, а приємно. Це тепер я чітко усвідомлюю з висоти свого віку і досвіду життєвого, а тоді то було просто гарно і оригінально, бо більше такого, чесно кажучи, я ніде не зустрічав.

А тепер цього вже немає. Може, через те, що у школі інший директор? Але для чого руйнувати красу? Адже якщо у нового директора брак смаку, то йому могли б підказати вчителі, що гарне не слід знищувати.

Подивився я на сумні коридори і пішов на територію школи. Жах! Десять років тому за школою був дуже гарний географічний майданчик. Залишилися від нього ріжки і ніжки та іржавий флюгер. Було два спортивних майданчики — для молодших і старших класів. Знищено. Гімнастичні драбини зникли. На металобрухт? Баскетбольні щити поламані. Сором який! Стадіон був обнесений металевою огорожею, на якій були розміщені лозунги «Слава спорту» тощо. Залишилися окремі букви. Залишилися руїни від теплиці. Школа була обнесена металевою сіткою. Тепер місцями зникли стовпи. Сітка обвисла, наче нікому не потрібна. Чому так? Жаль своєї школи, бо, видно, немає тут господаря.

Подивився я на все і подався до свого класного керівника, щоб поділитися своїм враженням. Мій класний керівник мене уважно вислухала, усміхнулася і сказала: «Такі директори, який у вас був, рідко бувають. Може, через сорок — п’ятдесят років ще такий буде і все відбудує».

Дико: один будує, а всі руйнують. Так, як у житті довкола нас. Поговорили ми з моєю наставницею. І зрозумів я, і погодився, що пощастило нам у свій час на директора школи. Пам’ятаю, курив наш директор. Але одного разу зібрав нас чоловік тридцять учнів у свій кабінет і сказав: «Біда, хлопці, для вас настає». Ми всі принишкли. Яка біда? «Я кинув курити, цю дурну звичку, і тепер від вас цього вимагаю, — по-доброму, але твердо сказав директор. — Хто сильний, той, я впевнений, кине курити».

Я, наприклад, покинув, бо хотів бути сильним. І до цього часу я вдячний своєму директорові школи, що не беру в рот цю гидоту. А ще казав нам директор: «Математика не всім потрібна буде у житті, а здоров’я — кожному». Це до того, щоб ми займалися спортом. І правий був наш директор.

Ще про що мені хотілося б написати? У мене вже теж є син, ходить у школу. Але тепер школа не та. Я вчився, то не пам’ятаю, щоб від нас вимагали гроші.

А тепер давай у фонд, на самоврядування, на віник, на подарунок вчительці, на те, на інше. Запитав я про це свого класного керівника. Таке саме і у нас. Скидаються батьки «на тюлі», «на вазони». Навіть на двері за 500 гривень скидаються, бо звичайні «у ніс колять». То що це воно таке: державна політика чи якась епідемічна хвороба, яку немає кому лікувати? Напевно, друге.

Шановна редакціє! Я не пишу свого прізвища, щоб не здатися якимось підлабузником, не пишу, яка моя школа, не пишу прізвище свого директора, якого ми всі поважали і будемо поважати. Бо справа не в цьому. Справа в тому, що, мабуть, ми всі, все суспільство, винні у наших бідах. Чому ми бідні? Бо ми вперед не рухаємося, а нищимо те, що було, і знову починаємо з нуля. Подивіться на скелети колгоспних ферм, магазинів, клубів.

Чому ми бідні? Бо дурні.

З повагою, Олександр

P.S. Я написав, і подумалося, що нарешті у нас буде розумний Президент, який у дискусії «в пух і прах» знищив свого недалекого опонента. Нарешті і ми побачимо зміни на краще. Може, і у школах припиняться побори? Може, і у школах почнуть працювати справжні директори шкіл? Може, нарешті, потепліє клімат у нашому суспільстві? Ми цього давно чекаємо. І цього наш народ заслуговує. Хоча б за те, що став він «автором» ще не баченої у світі революції — «помаранчевої».

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com