ХТО СТАНЕ ГУБЕРНАТОРОМ ВІННИЧЧИНИ? Вже є шість претендентів
Хто і коли? Ця інтрига навколо призначення персони нового губернатора Вінниччини не дає спокою окремим чиновникам та політикам ще з 26 грудня. Хвилювання зрозумілі, бо кожен керівник завжди приводить свою «команду», і «чемоданний» настрій в ці дні заполонив не лише кабінети обласної та районних адміністрацій... За «помаранчевою» гряде кадрова «революція», але хто ж справді здатен втілити її на Вінниччині?
В обоймі «претендентів на папаху» нашого дев’ятого губернатора на сьогодні 5-6 прізвищ, серед яких є і справжні сюрпризи. Які?
Претендентом №1 вважається керівник переможного виборчого штабу Ющенка у Вінницькій області — народний депутат Володимир Скомаровський, який не приховує своїх претензій на крісло в «жовтому домі» на Соборній: «Якщо «партія скаже — треба», я прийму для себе рішення, адже доведеться вибирати між мандатом парламентаря і новою посадою. Зараз говорять про різні прізвища ймовірних кандидатів, але я перший в черзі! Бо, на мою думку, оцінюватимуть особистий вклад у перемогу нашого Президента, людські якості, репутацію, перспективність... Домбровський і Заболотний? Тільки після мене, тим більше, що їхнє призначення означатиме повернення до влади на Вінниччині старих «ендепешних» кадрів, а свої організаційні здібності у місті та області вони вже мали змогу показати! Хіба за це ми боролись і голосували? Але остаточний вибір зробить сам Президент Ющенко».
Щодо можливості Олександра Домбровського «перейти» із міста в область, то до плюсів мера відносять його «помаранчеву революцію по-вінницьки», членство в Комітеті національного порятунку, офіційну підтримку Ющенка ще до 2-го туру та особисті стосунки із такими «тузами» в команді нового Президента як Зінченко та Порошенко. До мінусів — членство в НДП, тісну «залежність» від обласної «старої гвардії», нерішучість щодо організації довиборів на міських округах №14 та №15 і відсутність «своїх» у районах області. Сам мер Домбровський зізнався, що «його прізвище справді серед претендентів на пост, але про чиїсь переваги чи слабкі місця зараз не час говорити...»
Про «знакову фігуру» Григорія Заболотного заговорили часто і одразу після перемоги Ющенка, але до «вічно другого» — заступника кількох останніх губернаторів Вінниччини - у опонентів є чимало проблемних питань. Ділові якості фахівця Заболотного, і не лише у сільському господарстві області, під сумнів ніхто зараз не ставить. Але злободенне «З ким ти був у ніч на 30-е, 21-е та 26-е числа?», кажуть, не дає спокою представнику «бершадської еліти». До речі, Григорій Миколайович - земляк Григорія Калетніка, Анатолія Матвієнка і цілої плеяди вінницьких керівників з цього краю, бо народився в селі Кидрасівка на Бершадщині.
Не виключено, що сам Матвієнко може повернутись у рідну область. Але «компрою» на претендента, якого, кажуть, просувають аж з центральної «команди переможців» самі Порошенко і той самий земляк Матвієнко, є документ із «мокрою» печаткою про однофамільця-спостерігача на виборах від Віктора Януковича.
- Тільки через мій труп Заболотний стане губернатором! — радикально висловився про можливість такого повернення у владу ще один ймовірний «претендент на папаху» — довірена особа Ющенка у Вінницькій області Сергій Щетинін.
Він вважає, що «дійсно нова влада на місцях, за філософією самого Ющенка, має формуватись на основі місцевих владних і людських еліт, тому ми маємо знайти в собі сили відмовитись від «вчорашніх» кадрів, дати поштовх молодим, перспективним, працюючим на майбутнє вінничанам... Щодо мене і моїх претензій на посаду губернатора чи якусь іншу, то я про це чую вперше, бо боровся не за крісло чи шматок короваю переможців. У Вінниці та області достатньо кваліфікованих людей, щоб в усі ланки відповідальної перед народом влади прийшли «нові обличчя». На попередніх консультаціях серед кандидатів звучать прізвища Скомаровського, Домбровського і ще кількох достойних людей, але перефарбованим там не місце... Ви зрозуміли, про кого я кажу!
Лідер вінницьких соціалістів Іван Бондарчук про свої шанси на губернаторство відповів так: «Я свою кандидатуру розглядаю цілком нормально. Але не будемо забігати поперед батька, бо головне питання на сьогодні — призначення прем'єра, який формально пропонуватиме кандидатури губернаторів. Всі згадані вами прізвища дійсно обговорюються, і з найреальнішим кандидатом ми зустрінемось, обговоримо ситуацію… Але кому доручити вінницьку губернію - вирішить все-таки сам Ющенко».
А я хочу наголосити, що зміна керівників області та районів, особливо на перших ролях, обов'язково має відбутися. Без такої зміни народ не зрозуміє, за що він, власне, боровся в період «помаранчевої революції».
Адже від керівних кадрів залежатимуть і темпи, і глибина перетворень як у масштабах держави і в цілому, так і в окремо взятих областях та районах. Залежатиме, чи не буде деформована політика нового Президента. Якщо не провести люстрацію, якщо не розчистити кадри від корупціонерів, нечесних, продажних, схильних до казнокрадства працівників, у житті рядових українців нічого на краще не зміниться. Найпрекрасніші побажання Президента так і залишаться «благими намірами». І, відповідно, настане масове розчарування.
Метою «помаранчевої революції», в якій єдиним фронтом виступали і ліві, і праві, і просто небайдужі наші співвітчизники, був демонтаж, злам, викорінення кучмізму як українського різновиду продажної, безвідповідальної і по своїй суті антинародної влади. Ця корумпована влада на місцях не просто асоціювалася, а й безпосередньо інтегрувалася і захищалася керівниками обласних та районних держадміністрацій, їхніми заступниками, в орбіту незаконних дій застосування адмінресурсу втягувалися керівники управлінь, відділів, в тому числі, й правоохоронних органів. Між іншим, ніхто з них публічно не протестував.
Зараз дехто із цих працівників, за прикладом відомого героя з фільму «Весілля в Малинівці» розвернув кашкета, одягнув помаранчевий шарф і найголосніше вигукує нові гасла, хоч ще три-чотири тижні тому ґвалтував підлеглих, примушуючи їх працювати на користь провладного кандидата.
Є й такі, хто спокійно відсидівся, а тепер, як та муха, що сіла на ріг вола, заявляє: «И мы пахали». Довіри до таких керівників немає і не може бути.
На жаль, не виключене лобіювання з Києва таких кадрових призначень. Хоч ті, хто лобіює, повинні розуміти, що перші керівники областей і районів — це не в останню чергу політичні керівники. То ж чи можна довіряти втілення в життя політики нової влади тим, хто до її утвердження не має ніякого відношення? І чим, власне, відрізнятиметься така кадрова політика від кадрової політики режиму Кучми?
А про ті несподівані сюрпризи на тему нового губернатора стало відомо від «нашоукраїнця» Віктора Козака: «Окрім вже названих прізвищ під час попередніх переговорів в колі керівників 11 партій-переможців Вінниччини, звучало також ім'я директора заводу «Кристал» Юрія Мазура як амбітного і, головне, успішного керівника державного підприємства. Наскільки мені відомо, говорили і про представника партії «Собор» Володимира Житника і Петра Кузнєцова від промисловців та підприємців. Але головне, що перед призначенням губернатора вся область має знати про його програму дій, кадрову стратегію і реальні кроки дії влади, бо на розмови вже немає часу, люди втомились від слів і чекають змін».
Коли верстався номер, стало відомо, що кадрові зміни у керівництві можуть відбутись і в обласній раді, але чи вистачить рішучості депутатам Вінниччини піти проти «старожилів» і підтримати когось із «нових»?
Андрій ВЛАСЕНКО
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ОБЕРЕМО УРЯД НАРОДНОЇ ДОВІРИ!
Ні для кого вже не є секретом те, що в коридорах влади, в тому числі і обласної та міської, скоро настануть кардинальні зміни. Як відомо, на засадах народної довіри формуватиметься не лише уряд України, а й владні структури на місцях. Цікаво, кого хочуть бачити на посадах, керівниками тих чи інших управлінь та відділів, починаючи від губернатора та його заступників, вінничани? Пропонуємо вам скласти так званий уряд народної довіри України та структуру обласної влади. Кому ви б запропонували очолити той чи інший район області? Кого із вінничан ви хотіли би там бачити?
Ваші листи надсилайте на адресу редакції: 21036 Вінниця, Хмельницьке шосе, 25, редакція газети «33-й канал» або на електронну адресу: chanel33@vinnitsa.com.
У наступних номерах ми опублікуємо імена тих, кому ви найбільше довіряєте та кого бачите на керівних посадах Вінниччини.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =