ПРО ФАЛЬСИФІКАЦІЮ ВИБОРІВ У ВІННИЦЬКОМУ РАЙОНІ НАШІЙ ГАЗЕТІ РОЗПОВІВ ВАЛЕРІЙ ЩЕРБАНЬ, КЕРІВНИК ШТАБУ ВІКТОРА ЮЩЕНКА ЦЬОГО РАЙОНУ
«Позаштатні кореспонденти» — ти його в двері, а він, дивись, у вікно лізе. Ну, просто напасть якась, та й годі! Саме таке доводилось бачити спостерігачам та членам дільничних виборчих комісій (ДВК) у селах Вінницького району на виборах Президента України. Деякі сільські голови під будь-яким приводом намагалися потрапити у приміщення виборчої дільниці під час голосування, хоча ч.3 п.4 Закону України «Про вибори Президента» забороняла їм та іншим держслужбовцям робити це.
На жаль, не всі сільські голови користувались своїм розумом, коли їм «зверху» доводили план, як повинно село проголосувати. Тож уявіть собі, що було, якщо сільський голова призначив у комісію від провладного кандидата залежних від себе працівників. I ще й пішли по селу «гінці» перед самими виборами і роздали бідним селянам дешеві подаруночки чи по 20-30 грн., як ото було в Медвежому Вушку, Некрасовому, Красному, Лисянці, Степанівці, Стрижавці, М. Крушлинцях, Вороновиці... А у Писарівці гроші розносив по селу, кажуть, син однієї з працівниць сільради. Голова має свої «важелі» — то потрібну довідку видасть, то щось зробити пообіцяє, але при умові, що залежна людина проголосує «за кого треба». А після такої оргроботи сам голова прийде на дільницю і сяде біля скриньки, щоб контролювати, чи то, пак — «спостерігати» за голосуванням, пильно дивитись в очі односельцям, щоб бодай не забули, про що напередодні говорилось, що вже отримано і що обіцяно. Така собі психологічна зброя для контролю відплати за «милість».
А якщо до цього ще й слухняних членів ДВК з маленькою скринькою по селу пустити, як ото у Побережному, Луці-Мелешківській, і «підказати» стареньким односельцям, за кого вони мають голосувати «на дому»? А якщо з району «на підмогу» приїде ще якийсь благодійник і за день до голосування роздасть по 20 грн.? А якщо в списки для голосування включити малолітніх дітей або дорослих, які давним-давно померли, чи таких, що вибули з села, а тим, хто залишився, змінити одну букву в прізвищі? Тоді, вважай, перемога потрібного кандидата гарантована! Підтвердження тому — результати голосування в селах Некрасове, Красне, Лисянка, Ровець, Iльківка, Кордишівка, Медвідка, Майдан у першому турі виборів, де відсоток голосів за провладного кандидата вищий у 2-5 разів середнього показника по Вінницькому району і Вінницькій області. «Заслуга» сільських голів цих сіл — беззаперечна!
Та, певне, не всі вони перед виборами політлікбез проходили, тому і дозволяли собі спроби порушити закон. Нелегко було спостерігачам та членам ДВК від блоку «Наша Україна» випроваджувати їх 31 жовтня з дільниць. Ціною великих зусиль вдалось змусити сільських голів дотримуватись вимог закону. Отже, зрозумівши, що в другому турі виборів, 21 листопада, з’явитись на ДВК в статусі сільських голів і спостерігати за волевиявленням людей їм «не світить», особливо обдаровані з них вибрали собі ролі — кого б ви думали? - власних кореспондентів газети «Подільська зоря»! Мабуть, її головний редактор Олександр Давидович Баркан не мав можливості проконтролювати, чому його заступники раптом різко збільшили кількість власкорів, видавши їм посвідчення «Подільської зорі». Бо в цей час сам організовував працівників редакції та інших бюджетних організацій району для поїздок по селах і голосування по відкріпних талонах? В Агрономічне редакція «Подільської зорі» в повному складі приїхала голосувати тому, що, як пояснив головний редактор Баркан, тут проживає працівниця редакції Наталя Петрівна Головатюк, яку в день виборів конче необхідно було провідати колективом.
А що ж є у «творчому доробку» сільських голів у ролі власкорів? Як от, у Віктора Андрійовича Притули з Малих Крушлинець чи в Зіни Григорівни Легун з Пултівецької сільради? Правда, довелось їх просити 21 листопада покинути «корпункт», і не тільки їх двох... Але та ж Зіна Григорівна могла б написати про долю місцевого пограбованого радгоспу. Чи про безробітну матір 4-х дітей Наталю Чайковську з Красного, яка просила допомоги в губернатора Коцемира і не отримала її. Чи про «Катерину», як назвали селяни жінку, котра разом з колишнім офіцером міліції роздавала в селах по 20-30 грн. перед виборами. А можна було б висвітлити тему, як обурені селяни після 21.11.04 р. проводили в селах мітинги, на яких засуджували дії місцевої влади, як це було у Медвежому Вушку, Писарівці, а також у Вороновиці, де жителі скандували «Ганьба!» під стінами райлікарні на адресу головлікаря Гунько Людмили. Такі матеріали зробили б честь новоспеченим власкорам і газеті «Подільська зоря» додали б авторитету і читачів. Адже недарма кажуть, що честь по славі. Мудрий Платон ще коли стверджував: «Честь — то зовнішня совість, а совість — то внутрішня честь».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =