"У НАС СВІЙ БАДЕН-БАДЕН У КОЖНОМУ РАЙОНІ!" вважає провідний геолог Вінниччини Володимир Грицик
Коли Бог наділяв народам землю, нам, подолянам, випала діляночка Раю. Принаймні, у цьому переконаний Володимир Омелянович Грицик — голова Вінницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України».
Номер у його посвідченні витіснено червоним кольором, котрий означає, що він входить до складу елітної десятки геологів України. Зараз він на заслуженому відпочинку. Але усе життя самовіддано працював, піднявся службовими східцями до головного геолога Побузької геологічної експедиції. До того ж, він єдиний на Вінниччині геолог — учасник війни в Афганістані.
- Так сталося, — розповідає Володимир Омелянович, — що у 83-му мене направили технічним керівником групи радянських геологів у розвідку місцезнаходження твердих корисних копалин у ДРА. То був гарячий час, йшла війна, гинули люди, а ми, геологи, займалися своєю цілком мирною справою: шукали і розвідували цілинні багатства надр афганської землі. Слід зазначити, що афганські гори дуже цікаві у плані геології. Там буквально на поверхні міститься уся таблиця Менделєєва, а родовище міді Аймак входить у п'ятірку світових.
Будучи в Афгані, Володимир Омелянович 4 роки поспіль був у складі кваліфікаційної комісії Кабульського політехнічного інституту по розгляду дипломних робіт на звання магістрів геології. Надавав він також допомогу афганським колегам у підготовці кандидатських дисертацій. Ще 3 роки він був радником департаменту геологічних робіт Міністерства гірничих справ і промисловості Афганістану, за що був відзначений похвальними грамотами посольства СРСР та кабміну ДРА. За збігом обставин, одночасно з Володимиром Грициком у складі діючих військ в Афганістані проходив строкову службу ще один Володимир Грицик — племінник Володимира Омеляновича.
- На щастя, афганська війна вже у минулому, — каже Володимир Омелянович. — Сьогодні ж, з приходом нового Президента, ми пов'язуємо великі сподівання на зміни у державі і у ставленні до геологічної служби, бо ж у всіх цивілізованих країнах геологія в пошані. А біля входу до штаб-квартири державної служби геології у Парижі свого часу президент Ж. д'Естен дав наказ викарбувати такі рядки: «Ніщо не коштує нам так дешево, і ніяка галузь не принесла стільки користі нашій Вітчизні».
За словами Володимира Грицика, в Україні, на жаль, геологію фінансують дуже вбого. І все ж, незважаючи на це, геологи щороку «збагачують» нашу державу. Так, проведено розвідку самородної міді на Волині із запасами у 25 млн. тонн. Україна має величезні родовища золота, здатні зробити нас однією з найбільших золотодобувних країн! На Донеччині, Рівненщині, Тернопільщині є свої чисті фосфорити, хоча зараз їх імпортуємо з Росії, Африки та Узбекистану і мусимо миритися з підвищеним вмістом у них кадмію та урану.
- Але надзвичайно багатющим з геологічної точки зору є Поділля, — продовжує Володимир Омелянович. — Тут є все: від золота, алмазів – до цегельної глини. Часто доводиться чути повідомлення у новинах про наших можновладців, які їдуть поправити своє здоров’я за кордон, попити водички у Баден-Бадені. Але ж ми можемо мати свій Баден-Баден практично у кожному районі Вінниччини.
В області знайдено легендарні фосфорити, які чекають метаморфози у давно забуті полями і садами рекордні врожаї.
І нарешті — відкриття, яке збіглося у часі з «помаранчевою революцією». Саме у цей період Державна комісія із запасів корисних копалин вперше у світі затвердила запаси нової корисної копалини — сапоніту — Варварівське родовище Хмельницької області.
- Мені справді посміхнулася доля, — каже Володимир Омелянович, — бути першовідкривачем родовищ цього дивовижного дисперсного мінералу – сапоніту. Запаси його складають десятки мільйонів тонн, а ресурси — більше мільярда тонн. Це просто неймовірна удача, адже вчені вивчили специфічну лікувальну дію сорбційних препаратів із сапоніту по відношенню до важких металів, радіонуклідів, патогенних мікроорганізмів. А також можливість використання сапоніту як ентеросорбента та захисної харчової домішки. На основі сапоніту вже розроблений сорбційно антимікробний препарат для промивання нижніх відділів кишечника. НВЦ «Сапоніт Поділля» випускає препарати із цього мінералу «Глісад» та «Соліглін» для внутрішнього і зовнішнього використання. Мабуть, не треба довго пояснювати, що означає це відкриття для вкритої чорнобильським пилом України. Ми — врятовані. Треба тільки на державному рівні розробити і втілити в життя програму порятунку від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як це було свого часу в Японії після атомного бомбардування Хіросіми та Нагасакі.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =