Ці розмови набули неабиякого резонансу не лише у Вінницькій, а й у Хмельницькій областях. Про це нам повідомили наші колеги-журналісти із сусіднього обласного центру.

Запитання, за яким принципом збиралися підписи ініціативної групи для проведення позачергової сесії, чому голова обласної ради Іванов зібрав її з порушенням регламенту і для чого ця поспішність — так і залишилися без відповіді.

Сьогодні м’ясокомбінат нагадує арену бойових дій: одне судове рішення «перехльостується» з іншим, у кабінетах сидять двоє директорів, на прохідній чергують дві ворогуючі команди охоронців з Iвано-Франківська і Вінниці, ворота міцно зачинені, телефони відключені і на територію абсолютно нікого не пускають. Фортеця, та й годі! Що ж сталось? Чому комбінат, який і до того ледь працював, опинився у такій облозі?

Приклад Генпрокурора Піскуна отримав гідний почин... Сенсаційну новину про поновлення на посаді голови Вінницької податкової адміністрації Миколи Лавренка через суд обговорюють переважно близькі до цієї «теми» люди. Нагадаємо, що у травні 2003 року Микола Миколайович прийшов до Вінниці з Кіровограда, коли із заступника тамтешнього губернатора став головою ДПА Вінниччини. Але у своєму вінницькому кріслі в адмінбудівлі «книжки» публічний чиновник, чи, як ще його називали за серією «крутих» автомобільних знаків, «Н.Н» (мабуть, що іменні — Николай Николаевич?) протримався усього 13 «чортових» місяців до 23 червня 2004 року. Тоді саме через два тижні після приходу до області нового «хазяїна» — Григорія Калетніка — Лавренку довелось згортати свою бурхливу діяльність на Вінниччині. Своє звільнення він вважав незаконним. Щоправда, не публічно.

Серед 8 областей, на керівництво в яких претендують соціалісти, — Вінниччина. Про це під час робочого візиту у нашу область зазначив перший секретар СПУ, людина, якій Олександр Мороз доручив вести переговори стосовно кадрових змін у новому уряді, Йосип Вінський: «Всього ми претендуємо на одну шосту в уряді Ющенка. Про це є усна джентльменська угода Олександра Мороза із новообраним Президентом. А саме: в чотирьох областях країни мають бути призначені губернатори за поданням СПУ, а також чотири урядових портфелі».

Схоже, нам треба оприлюднити інформацію про невідому епідемію, яка закралась у кабінети чиновників та високопосадовців усіх рівнів. Як відомо, будь-яка хвороба набирає форми епідемії, коли вона трапляється одночасно і масово у багатьох людей. Ні, це не курячий грип, не коров’ячий сказ... А що ж тоді? Варто дослідити, бо зараз в Україні та зокрема у Вінницькій області її справжній «пік». Дивує лише, чому цей феномен одночасного і поголовного захворювання керівників усіх рівнів ще не зацікавив санітарно-епідеміологічні служби.

Поняття «сімейний» бізнес можна трактувати по-різному. Нещодавно у Вінниці було затримано подружжя. Чоловік та дружина заробляли на тому, що створювали фіктивні фірми. Потім знаходили клієнтів, яким пропонували послуги, образно кажучи, по відмиванню грошей. Тобто виконання фіктивної роботи.

43-річний житель села Петрашівка, який керував автомобілем «ВАЗ-2106», зіткнувся із автомобілем «ВАЗ-2115», в якому був ще й пасажир. Від численних тілесних травм пасажир і водій «п’ятірки» загинули на місці пригоди. Також загинула 45-річна пасажирка «шістки». Водій цього авто із численними тілесними ушкодженнями госпіталізований до реанімації Барської районної лікарні. Він є останнім свідком трагедії.

І далі продовжує: «Религиозная община священномученика Макария, митрополита Киевского, Украинской Православной Церкви с 2001 года проводит богослужения во временном храме на территории, которую выделило под строительство храма Министерство обороны Украины.

Чи варто щороку вливати у дві вінницькі комунальні бані сотні тисяч гривень, аби 10 тисяч міських пенсіонерів могли помитись за елементарного «трояка» чи взагалі безплатно у благодійний «чистий четвер»?

18 січня активісти об’єднання УНА-УНСО пікетували адміністративну будівлю в обласному центрі – «книжку». Вони вимагали провести розслідування по фактах зловживання вінницькими чиновниками адмінресурсом під час президентської виборчої кампанії.

Вже вісімнадцятий раз у січневі дні збирає вінничан поет, місія якого – єднати людей, — Василь Стус. Кожна із щорічних зустрічей не схожа на іншу. Під час цьогорічних «Стусівських читань» вінничанам була презентована книга, написана Дмитром Стусом: «Василь Стус: життя, як творчість».

За тим, як горіла ця школа у селі, можна було б відзняти цілий детектив. І, як це буває за сценарієм хорошого фільму, думали то на одного, то на іншого злодія. А ним виявилась особа, на яку ніхто б і не подумав. Проте, як кажуть, «кіна не буде», бо той, на кого ніхто б і не подумав, так і не знайшовся...

Вже зовсім скоро теле- і радіоефір та кількість операторів мобільного зв'язку на Вінниччині збільшаться. Про те, що чекає вінничан, розповів Олександр Козак, директор ДП «Вінницький обласний радіотелевізійний передавальний центр».

Ця затримка обурила пенсіонерів у багатьох районах і в обласному центрі. Цілі делегації звертались із скаргою до редакції.

Коли Бог наділяв народам землю, нам, подолянам, випала діляночка Раю. Принаймні, у цьому переконаний Володимир Омелянович Грицик — голова Вінницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України».

Навряд чи сподівався довічно ув'язнений вінницької тюрми Сергій Гусєв, що після публікації його листа у газеті «Подільська радниця» (додаток до газети «33-й канал»), так швидко відгукнуться люди. А звертався чоловік до усіх небайдужих допомогти йому з придбанням у камеру телевізора.

Цю кримiнальну iсторiю, яка сталась перед Новим роком у Вiнницi, зараз розслiдують правоохороннi органи. Постраждалий попросив змінити його справжнє ім’я. Тому назвемо його Вiктором Михайловичем.

Розповідає громадянин України В. М. Максименко, житель села Придністрянського Ямпільського району...

«Двічі протягом минулого року представники Вінницької громадської організації «Корпорація працюючих у несприятливих умовах» зверталися із письмовим зверненням до губернатора Григорія Калетніка. У своїх листах-зверненнях, які підкріплені документами прокуратури, ми писали про діяльність голови райдержадміністрації Липовецького району А. Здора. Я як голова громадської організації наводив численні факти порушення законодавства з боку керівника району.