Після виходу у «33-му каналі» за 8 грудня 2004 року листа нашої читачки «Хірург прийшов на операцію п’яним і... в трусах» у редакцію звернувся завідуючий хірургічним відділенням Хмільницької районної лікарні Леонід Цимбалюк.
- Це було 22 січня минулого року, — розповів Леонід Тимофійович, до речі, Заслужений лікар України. — До нас у хірургічне відділення із місцевого санаторію привезли з внутрішньою кровотечею 45-річного полковника Станіслава Зайця. Хворого оглянув ургентний лікар. Фахівець молодий, перспективний, але так трапилося, що того вечора він на роботі був із «запахом». І хоча цьому було пояснення — за його батьком було 40 днів, але вже наступного дня він був звільнений з роботи.
Оскільки пацієнту потрібна була термінова операція, викликали мене та іншого хірурга. Оперував я. У хворого був розрив селезінки 10-денної давності. Вдома, у Дніпропетровську, він упав, відкидаючи сніг з гаража. Результат – розрив селезінки. Але згусток крові зупинив кровотечу. А коли у санаторії він почав приймати процедури, кровотеча відновилася.
Операція була вкрай важка, але пройшла успішно. Вранці хворий навіть розмовляв по телефону з дружиною, почував себе нормально. А потім повернувся на бік і ... зупинка серця. Що ми лишень не робили, але запустити його не вдалося. Чоловік помер від гострої серцевої недостатності, а не на операційному столі під скальпелем, як було написано.
За словами Леоніда Цимбалюка, тоді розслідувати цей випадок приїздили з Києва з військової прокуратури, військовий прокурор, головний хірург армії... Претензій до медиків як від цих фахівців, так і від рідних не було ніяких.
- А опис ситуації, коли лікар нібито вимагав від матері хлопчика, якого привезли до лікарні з апендицитом, 100 доларів – це взагалі якась вигадка! — продовжує Леонід Тимофійович. — Я навіть ходив у 6-й відділ, в СБУ. Перевірили – нічого не підтверджується. Авторка написала, нібито «ображена» жінка вхопила стільця і влупила по голові лікаря-«рекетира». Та так, що той опинився у реанімаційному відділенні...
Сьогодні лікар, герой публікації, працює в іншій лікарні.
- Це не що інше як чутки, — сказав він. — Причому, 8-річної давності. Я був на курсах у Києві, а коли приїхав – новина, мовляв, це зі мною таке сталося. Я, звичайно, здогадуюся, кому було вигідно паплюжити моє ім’я (саме розлучився з першою дружиною). Бог їм суддя.
Заперечив подібний факт і завідуючий реанімаційним відділенням Володимир Петренко:
- У нас усе строго фіксується, задокументовано, але такого прецеденту я у своїй практиці не пам’ятаю. Як не було і описаної у статті смерті породіллі. Ось вже 10 років материнської смерті при пологах взагалі не констатувалося.
Спростував лист до редакції і головний лікар Хмільницької райлікарні Сергій Бондарчук, який обіймає цю посаду вже понад 8 років:
- З 75-го року хірургічна служба нашого району 11 разів займала І місце в області. ІУ радянські часи найбільше нарікань людей було на торгівлю. Сьогодні паплюжать медицину. Чого тільки не наслухаєшся! І такі лікарі, і сякі... Але ж тут треба дивитися глибше. Скажімо, у нас, у Хмільнику, найменше по області виділяється коштів на один ліжко-день. Якщо по інших районах – 10-12 гривень, то у нас – лише гривню з копійками... А врахуйте, що у Хмільнику щомісячно лікується ще 5 тисяч курортників, а це ж потенційні пацієнти нашої лікарні! Взагалі Хмільницький район специфічний, великий, ми змушені утримувати ще одну районну лікарню в Уланові. Тобто проходить дубляж служб, а це подвійні витрати. Ми виходили з пропозиціями на Верховну Раду, на Кабмін, але зрушень поки що ніяких.
Поки що хмільницькі лікарі покладають велику надію на прийняття закону про надання місту Хмільник статусу курортополіса, який ініціював нардеп Катеринчук.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =